• Із зали суду

I лише смерть розлучить...

Уляна ГЛІБЧУК.

Хмельницька область.

Історії про кохання і злочини на його ґрунті існують стільки, скільки саме життя. Те, що сталося на Хмельниччині, може стати повчальним: чужий гіркий досвід убереже від біди. Тим паче час нині такий, що не встигнеш запалити сірника, а вогонь уже пожирає все навколо.

ПЕРША трагедія сталася в березні 2020 року. Посварилося подружжя, і дружина не стала ночувати вдома. Наступного дня повернулася зі своїм товаришем, щоб забрати дітей та сказати чоловікові, що воліє з ним розлучитися. Спокійної розмови не вийшло. Чоловік розлютився, схопив кухонний ніж і завдав численних ударів дружині та непроханому гостю, зрозумівши, що це його суперник. Від тяжких ушкоджень жінка померла. Її товаришеві вдалося вижити.

Таким чином 47-річний чоловік, який працював водієм, постав перед Хмельницьким міськрайонним судом за звинуваченням у незакінченому замаху на умисне вбивство двох осіб та умисному вбивстві дружини. Він розповів, що понад 10 років жив з жінкою у шлюбі, виховували з нею двох дітей. Чоловік, із його слів, останні кілька років працював за кордоном та періодично приїздив додому. З дружиною мав довірливі стосунки, тож навіть після сварок через її зраду подружжя вирішило все ж зберегти сім’ю. Тобто, образно кажучи, щербина в посудині вже була, а подальші обставини викликали в пригніченого чоловіка, як він пояснив, сильний стрес та негативні емоції, з якими не зміг упоратися.

Сам момент скоєння злочину пам’ятав плутано. Усвідомивши жах скоєного, намагався покінчити життя самогубством. Трагізм ситуації підсилює те, що вдома під час кривавої трагедії було двійко малих діток, які в одну мить стали сиротами. Що збережеться в їхніх голівках на все життя?.. В підсумку суд призначив чоловікові покарання — 14 років позбавлення волі.

Друга історія сталася в одному із сіл Шепетівського району. Того злощасного вечора після телефонного дзвінка куми, яка сповістила, що вкотре бачила чоловіка у коханки, зраджена дружина, вихователька дитсадка, взявши на поміч зятя, подалася до суперниці, вчительки місцевої школи. Начебто тільки поговорити з нею, щоб покінчити з любовним «трикутником». Проте замість розмови розгорнулося побоїще не для слабких нервів. Прибулі виламали вхідні двері, ввірвалися в будинок і влаштували розправу. Ображена дружина била суперницю металевим совком, а її напарник-зять штовх-нув жінку щосили. Удар об стіну головою став для неї смертельним... Тіло загиблої пролежало в будинку кілька днів, поки його випадково не виявили сусіди.

Обвинувачена на суді розповіла, що про чоловікову зраду знала давно, адже це тривало понад три роки. Мовляв, після кожної його зустрічі з коханкою вдома виникали скандали, але дружина терпіла, на заваді розлучення була, зокрема, і спільно збудована хата… Теща та зять на суді звинувачували у скоєному одне одного. Проте неспростовні докази доводили провину обох підсудних. Їх позбавили волі на вісім із половиною років та стягнули з кожного по 200 тисяч гривень морального збитку на користь родичів загиблої.

Дві непрості сімейні історії з трагічним фіналом. Безглуздою смертю загинули жінки. В одній із родин сиротами стали діти, які ростимуть без матері і з усвідомленням того, що їхній батько — вбивця… Якщо поміркувати, розв’язка ситуацій, якими б складними вони не здавалися, могла бути зовсім інакшою. Але за умови, що людям, які опиняються у любовному «трикутнику», вистачає здорового глузду не завдавати болю близьким. «Вмикати» мізки і передбачати наслідки своїх дій, а не кидатись на розбірки з гарячими головами. Трепетне почуття кохання дається людям для щастя і не римується з кров’ю і смертю.