Хронічний панкреатит: причини та наслідки

Віктор ЛАЗЕБНИЙ,

гастроентеролог.

Серед шлунково-кишкових захворювань хронічний панкреатит посідає лідируюче місце. За останні 10 років спостерігається більш як дворазове зростання кількості гострих і хронічних форм цієї недуги.

_{Внутрішня та зовнішня секреції підшлункової залози}

ВОНА являє собою велику подовжену травну залозу, розміщену поперечно хребетного стовпа на рівні нижніх грудних і верхніх поперекових хребців. Складається з головки, тіла та хвоста. Головка оточена дванадцятипалою кишкою, хвіст розміщується поверх лівої нирки й доходить до воріт селезінки. Протока підшлункової залози сполучається із загальною жовчною протокою й відкривається у дванадцятипалу кишку біля правого краю головки залози.

Частина клітин підшлункової виділяє панкреатичний сік, що містить низку травних ферментів, який надходить через протоки в дванадцятипалу кишку (зовнішня секреція). Інші клітини виділяють гормони безпосередньо в кров (внутрішня секреція).

_{Причини виникнення хронічного панкреатиту}

ХРОНІЧНИЙ панкреатит — це хронічне запальне захворювання підшлункової залози з подальшим розростанням у ній сполучної тканини (яка не здатна виконувати функції органа). Внаслідок цього вироблення та виділення ферментів, а також гормонів підшлункової залози стає недостатнім, порушується травлення, що виявляється різною симптоматикою.

Основним механізмом для розвитку хронічного панкреатиту є підвищення тиску в протоках підшлункової залози та застій у ній підшлункового соку. Тривалий застій у протоці призводить до порушення її структури, внаслідок чого ферменти підшлункової залози легко проникають у власну тканину, руйнуючи її клітини (автоліз). Також може виникнути запальний процес.

Причини виникнення панкреатиту:

— захворювання жовчного міхура та жовчовивідних шляхів;

— ентерити та виразка дванадцятипалої кишки;

— виразкова хвороба шлунка;

— порушення режиму харчування, вживання жирної, гострої, смаженої їжі створює навантаження на підшлункову залозу. При цьому їй доводиться посилено виробляти ферменти, які можуть чинити шкідливу дію на залозу;

— прийом лікарських препаратів;

— збій у роботі імунної системи.

Симптоми порушення роботи підшлункової залози:

— біль у лівому підребер’ї оперізувального характеру, зумовлений набряком підшлункової залози та запаленням нервових закінчень;

— дискомфорт у верхньому відділі живота: нудота, блювання, здуття, рідкі випорожнення, схуднення, слабкість унаслідок порушення обмінних процесів.

_{Трави для нормалізації роботи органів травлення}

ОЗДОРОВЛЕННЯ підшлункової залози з допомогою фітотерапії передбачає підбір лікарських рослин, що мають широкий спектр дії на всі органи травлення.

До них належить парило. Ця рослина має потужну протизапальну, спазмолітичну, загальнозміцнювальну та очищувальну властивості. Тому її добре використовувати не тільки за панкреатиту, а й за холециститу (запалення жовчного міхура), холангітів (захворювання жовчних проток), діабету.

Спосіб приготування: 2 столові ложки трави парила залити 0,5 л холодної води, довести до кипіння, варити 5 хвилин, настояти 2 години. Приймати по 0,5 склянки тричі на день за 15 хвилин до їди. Курс — місяць.

Поліпшують роботу підшлункової залози стулки квасолі. Вони містять амінокислоти, які виробленням ферментів поліпшують зовнішню секреторну функцію підшлункової залози, а також речовину аргінін, що справляє антидіабетичну дію.

Спосіб приготування: столову ложку сировини залити 200 мл холодної води, довести до кипіння, варити на слабкому вогні 4 хвилини, настоювати 2 години. Приймати по третині склянки тричі на день за 10-15 хвилин до їди. Курс — до 1,5 місяця. Застосовують за хронічного панкреатиту, цукрового діабету І та ІІ типів.

Помічним буде фітозбір для підшлункової залози, до якого входять рослини з протизапальною, жовчогінною, спазмолітичною діями, що нормалізує секреторну функцію залози: цикорій, звіробій, деревій, овес, пагони чорниці, стулки квасолі, супліддя вільхи (в рівних кількостях).

Спосіб приготування: столову ложку збору залити склянкою холодної води, довести до кипіння й варити на слабкому вогні 4-5 хвилин; настоювати 2 години. Приймати по третині склянки за 20 хвилин до їди. Курс — до 2 місяців.

Якщо порушено й внутрішню секрецію (вироблення гормонів) підшлункової залози, що загрожує розвитком діабету, то до наведеного збору рекомендується додавати лікарські рослини, які містять у своєму складі аргінін: козлятник, приворотень (манжетка), кору осики.

Разом із застосуванням фітотерапії дуже важливо дотримуватися дієти. З раціону харчування слід вилучити алкоголь, жирні, гострі, смажені страви, здобу, кондитерські вироби, консервовані продукти Щоб не допускати здуття живота, овочі ліпше їсти в тушкованому або вареному вигляді, а фрукти — подрібненими до стану пюре або запеченими (тушкованими). Їжу вживати маленькими порціями, переїдання неприпустиме.

Протипоказання: непереносимість будь-якої з названих рослин.

Перед застосуванням рекомендацій порадьтеся з лікарем.