|
Версія для друку На головну Економіка має працювати Василь ГОРВАТ. Закарпатська область. Війна
повністю змінила наше життя. Хіба могли ми ще півтора року тому уявити, що
будемо змушені працювати і виховувати дітей під ракетними ударами, ховатись у
бомбосховищах, зимувати із вимкненням електрики, а подекуди й опалення... У цей
складний час дуже важлива безперебійна робота підприємств, адже це надходження
до бюджету, робочі місця, продукція для армії та цивільного населення. ТОВ
«Сандерс-Виноградів», що на Закарпатті, не один десяток років працює в галузі
легкої промисловості. Виробляє пухові ковдри, подушки і супутні товари до них,
які затребувані не тільки на вітчизняному ринку, а й за його межами. Як би не
складались обставини в економічному та політичному житті країни, підприємство з
року в рік нарощувало потенціал. Не здає своїх позицій колектив і нині — у
виняткових обставинах через напад росії. Звичайно,
війна примушує вдаватися до жорсткої економії, насамперед у використанні
енергоносіїв. — Російська
агресія негативно позначилась на економіці в усьому світі. Наприклад, наші
постійні партнери зі США скоротили обсяг замовлень. Хоча свого часу зростаючому
попиту на послуги нашого підприємства не завадила навіть пандемія ковіду. Аби
встигати виконувати замовлення, ми мусили тоді шукати додаткові резерви.
Спільно з партнерами організували виробництво у селищах Вилок, Олешник,
Середнє, що в Мукачівському районі, мали місце напрацювання і в Хусті. А після
путінського вторгнення всю роботу довелося перенести до Виноградова і Олешника,
— розповідає генеральний директор ТОВ «Сандерс-Виноградів» Юхим Розентал. — Але
маємо працювати! Це наш посильний внесок у перемогу. Як відомо, у
світі цінують неухильність виконання угод і зобов’язань. Чи можна надіятися на
партнерство з країною, в якій іде війна? Щоб дізнатися про це, закордонні
партнери приїхали до Виноградова і на власні очі переконалися: підприємство
продовжує успішно працювати, колектив стабільний, настрій — діловий і бойовий.
Усе це не лишає жодного сумніву: воєнні дії не стануть на заваді співпраці. Що, звісно,
не означає, буцім війна обійшла ТОВ «Сандерс-Виноградів». Навпаки, вона
спонукала співробітників товариства подвоїти свої зусилля, працювати ще й за
іншим напрямом: всебічно допомагати захисникам країни і тимчасово переміщеним
особам. Працівників, які йшли воювати, споряджали всім необхідним. Допомога
їхнім сім’ям — постійна. Відчутну підтримку дістають також різноманітні
волонтерські проєкти. — Запобіжні
заходи ми почали впроваджувати ще до війни, — веде далі Юхим Германович. —
Дедалі відчутніше подорожчання блакитного палива привело до думки переходити на
обігрів електроенергією. Спершу запровадили відповідну систему в одному цеху,
потім переобладнали решту корпусів. На випадок перебоїв з електропостачанням
закупили два генератори, які здатні підтримувати роботу комп’ютерної системи,
гарантувати необхідне освітлення. В деяких приміщеннях установили твердопаливні
котли. Загалом газове опалення замінено майже на 80 відсотків. Такий підхід
можна взяти за взірець вітчизняним підприємствам, а також кожному з нас. Тобто
навчитися жити у воєнних умовах, допоки не переможемо ворога. Війна підірвала
економіку України, але не зупинила її. Там, де нема бойових дій, великі та малі
підприємства продовжують працювати. Чимало виробництв перенесено на безпечні
території, де вони створюють додаткові робочі місця, платять податки, себто
підтримують життєдіяльність держави. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Захисники вдома ЧитатиВ УКРАЇНУ повернулися командири
військового формування «Азов», оборонці «Азовсталі» Денис Прокопенко, Святослав
Паламар, Сергій Волинський, Олег Хоменко та Денис Шлега. Вони пройшли через
російський полон, потім понад 300 днів перебували в Туреччині. Трохи раніше
вдалося повернути додому 45 військових, а також двох дітей, незаконно вивезених
окупантами. Їхню маму, бойового медика, звільнили в рамках великого обміну
торік у жовтні, але сім’ї вдалося возз’єднатися тільки 6 липня. Тим часом
величезна кількість українців досі в полоні: за даними Уповноваженого ВР із прав
людини Д. Лубенця, ворог утримує понад 25 тисяч лише цивільних заручників.
Станом на сьогодні вдалося визволити 2576 громадян (із них 144 цивільних).
Стрибка, запевняють, не буде ЧитатиЯК ВІДОМО, 1 липня було повернуто на довоєнний
рівень податки на пальне: ПДВ — до 20%, акциз на бензин — до 213 євро, на дизель
— 139,5 євро за 1000 л, у результаті чого експерти передбачали зростання
роздрібних цін відповідно на 7-8 грн/л та 5 грн/л. Днями Мінекономіки
підтвердило ці прогнози. Втім, зі слів очільниці відомства Ю. Свириденко, різкого
подорожчання не відбудеться. «Немає дефіциту, є запаси, ринок у Європі залитий
ресурсом, тому різких стрибків не буде», — запевнила вона.
Епідемії вдалось уникнути ЧитатиЗА ІНФОРМАЦІЄЮ МОЗ, у Херсоні та на
Миколаївщині відібрано перші 23 проби ґрунту на територіях, де повністю спала
вода після затоплення. 95% із них відповідають гігієнічним вимогам. У решти 5%
проб, узятих поблизу річпорту Херсона, зафіксовані перевищення за
паразитологічними показниками (яйця гельмінтів та кишкові цисти, які можуть
спричинити гастроентерит чи дизентерію). В міністерстві нагадують, що жителям
постраждалих територій слід уникати контакту із забрудненим ґрунтом і не
використовувати воду з криниць.
Агроекспорт тримається ЧитатиУ
2022/2023-му торговому році (з 1 липня 2022-го по 30 червня поточного року)
було продано за кордон 48,99 млн т зернових і зернобобових. Як повідомляє
Мінагрополітики, експортовано 16,836 млн т пшениці, 2,704 млн т ячменю, 18 тис.
т жита та 29,128 млн т кукурудзи. Для порівняння, дані за минулий торговий рік
становлять 48,355 млн т зернових і зернобобових (18,72 млн т пшениці, 5,747 млн
т ячменю, 161,5 тис. т жита та 23,409 млн т кукурудзи). Крім цього, від початку
торгового року наша країна продала за кордон 153,6 тис. т борошна (минулого
сезону — 70,7 тис. т). Як бачимо, обсяги експорту навіть збільшилися.
Розпочали обговорення ЧитатиПІСЛЯ негативної реакції Президента В.
Зеленського і глави уряду Д. Шмигаля Нацкомісія, що здійснює державне
регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), скасувала рішення
про підвищення цін на воду. Втім, від планів стосовно перегляду тарифів НКРЕКП
не відмовилась. У комісії зазначили, що треба знайти засоби для покриття витрат
водоканалів, які зросли, отож вона розпочинає консультації з урядом та всіма
зацікавленими сторонами задля напрацювання «справедливого соціального рішення».
Скалічене дитинство ЧитатиЗА ОФІЦІЙНИМИ даними (які не є
остаточними), від початку повномасштабної війни і станом на 8 липня загинули
494 неповнолітні українці, близько 1050 дістали поранень. Найбільше дітей
постраждало в Донецькій (472), Харківській (297), Київській (129) та Херсонській
(115) областях. Також тисячі неповнолітніх окупанти незаконно вивезли, і
повернути їх дуже важко.
Iсторія відваги, історія України ЧитатиНА 500-Й ДЕНЬ російського вторгнення Глава
держави В. Зеленський удостоїв звання Героя України 49 військових. Майже всіх
нагороджено посмертно... «Кожне прізвище — це історія відваги, це історія волі,
це історія України», — наголосив Президент.
Задовольняються малим ЧитатиЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ соцопитування експерти
зробили висновок, що попри об’єктивне зниження доходів двох третин населення
самооцінка добробуту майже не змінилася. Втім, причина у суттєвому зниженні
запитів людей: є за що нині купити поїсти та вдягтися — то вже й добре… Також
станом на травень 70% опитаних назвали себе щасливими (16% — навпаки). Ці дані
збігаються з результатами грудня «мирного» 2021 року. Аналітики наголошують, що
українці попри всі труднощі знаходять способи виживати й рухатися вперед.
Увага: нові правила ЧитатиСЬОГОДНІ, аби поповнити банківську картку
через термінал, достатньо ввести її номер. Однак із 1 серпня платник буде
зобов’язаний вказувати ще і свій номер телефону. Після його зазначення
приходитиме СМС-повідомлення (або дзвінок) із кодом, який також потрібно буде
ввести, а затим отримати квитанцію про проведення платежу. Втім, це
нововведення не поширюватиметься на оплату через термінал компослуг,
електронних квитків для проїзду в громадському транспорті, сплату податків,
штрафів, зборів тощо.
|