Архів
Вівторок,
18 липня 2023 року

№ 29 (20021)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Пост здоров’я
  Версія для друку          На головну
  • Гаряча тема

Не втрачайте надії

Інна ОМЕЛЯНЧУК.

Другого червня Рівне попрощалося з військовослужбовцем Олексієм Романчуком. Зв’язок із його бойовим підрозділом обірвався ще 3 грудня 2022-го. Пів року невимовного болю та пошуків, коли Олексій вважався зниклим безвісти, здалися родині вічністю. Згодом повідомили: в результаті експертизи ДНК тіл, які ворог повернув в Україну ще 30 січня, знайдено збіг. Тепер Олексій навіки в небесному батальйоні…

— АЛЕ ТАК буває не завжди. За статистикою, 60-65% бійців, яких вважають зниклими безвісти, перебувають у полоні. Тому не втомлююся просити всіх, хто шукає рідних: не втрачайте надії — вона є! — наголошує рівненський регіональний координатор Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, Олена Хотенко.

Торік до неї як до депутата міськради звернулися по допомогу родичі бійців, тож почала розбиратися в непростій і новій для себе темі, з’ясовувати подробиці. Особисто їздила до Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, Олега Котенка, співпрацювала з обласною військовою адміністрацією. І таки допомогла людям! Далі спрацював ефект «черезтинного радіо» — до пані Олени стали звертатися родичі інших захисників.

— Був у нас такий випадок: про воїна не мали інформації 14 днів, тож зареєстрували його як зниклого безвісти. А за якийсь час на території, де вів бій його підрозділ, знайшли руку. Експертиза ДНК збіглася зі зразком, який надала мати воїна. Так наш захисник перейшов до категорії загиблих, а рідні поховали останки. Проте за кілька місяців знайомі показали матері відео, оприлюднене рашистами: жінка побачила свого сина у полоні й… без руки! На жаль, поки що боєць не повернувся… Але надія є, вона й тримає на світі маму. Та й ми всі наближаємо цю мить і з нетерпінням чекаємо на нього, — розповідає пані Олена.

Координатор наголошує — як би важко не було родичам військовослужбовців, що вважаються зниклими безвісти, не можна поширювати інформацію про них у соцмережах. По-перше, ризикуєте натрапити на шахраїв, які скористаються вашим горем. Нещодавно в Рівному засудили трьох в’язнів колонії, які виманили гроші в 12 (!) людей, котрі розшукували рідних через соцмережі. По-друге, можете зробити «ведмежу послугу» військовому, адже вороги активно відстежують відкриту інформацію.

Інколи ж буває навпаки: родичі бійця навіть не знають, де він служить. Тож не мають ані відомостей про частину, ані контактів командирів. Певна річ, це дуже ускладнює пошуки. Тому загальна порада така — не роздавати інформацію праворуч і ліворуч, а звертатися лише до офіційних структур. І, звісно ж, вести самостійний пошук: скажімо, через месенджер «Телеграм» (для цього рідні захисників об’єднуються в закриті групи). Це й буде «активне мовчання», необхідне в таких ситуаціях.

Треба вміти чекати: у війни ж бо свої жорстокі й непередбачувані закони. Приміром, ДНК-експертиза може тривати й до 120 днів (як у згаданому випадку з Олексієм Романчуком). На службове розслідування у військовій частині, без якого не можна рухатися далі в пошуку, теж потрібен час і сприятливі обставини — як дістатися поля бою під суцільними обстрілами?

— Фіксуємо всі без винятку звернення на нашу багатоканальну «гарячу лінію» з питань зниклих безвісти. І одразу ж координуємо дії родичів: пояснюємо, які документи треба подати, допомагаємо їх оформити, консультуємо у подальших кроках. За кожною заявою формуємо електронну особову справу під відповідним порядковим номером. І, нарешті, заносимо прізвище до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти, який запрацював в Україні з 2 травня. Витяг із нього дає право членам сім’ї на отримання відповідного посвідчення. І якщо раніше для оформлення виплат у зв’язку з втратою годувальника, що зник безвісти, Пенсійний фонд вимагав рішення суду (а це затягувало процес), то тепер реєстр вирішує колізію. Тобто в цій украй непростій і здебільше неоприлюднюваній роботі таки маємо певний поступ, — каже Олена Хотенко.

За даними Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти, Олега Котенка, нині реєстр зниклих безвісти за особливих обставин (військових та цивільних) налічує щонайменше 23 тисячі осіб. Віримо: всі вони повернуться на рідну землю.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Вибиратимуть самі
Читати
Настрій так собі
Читати
Нині вельми потрібні
Читати
Прогалина на ринку праці
Читати
Прогнози щодо врожаю
Читати
Коштів не вистачає
Читати
Долі більшості відомі
Читати
Свята — за новим ладом
Читати
Державна власність
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове