• Гаряча тема

Не втрачайте надії

Інна ОМЕЛЯНЧУК.

Другого червня Рівне попрощалося з військовослужбовцем Олексієм Романчуком. Зв’язок із його бойовим підрозділом обірвався ще 3 грудня 2022-го. Пів року невимовного болю та пошуків, коли Олексій вважався зниклим безвісти, здалися родині вічністю. Згодом повідомили: в результаті експертизи ДНК тіл, які ворог повернув в Україну ще 30 січня, знайдено збіг. Тепер Олексій навіки в небесному батальйоні…

— АЛЕ ТАК буває не завжди. За статистикою, 60-65% бійців, яких вважають зниклими безвісти, перебувають у полоні. Тому не втомлююся просити всіх, хто шукає рідних: не втрачайте надії — вона є! — наголошує рівненський регіональний координатор Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, Олена Хотенко.

Торік до неї як до депутата міськради звернулися по допомогу родичі бійців, тож почала розбиратися в непростій і новій для себе темі, з’ясовувати подробиці. Особисто їздила до Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, Олега Котенка, співпрацювала з обласною військовою адміністрацією. І таки допомогла людям! Далі спрацював ефект «черезтинного радіо» — до пані Олени стали звертатися родичі інших захисників.

— Був у нас такий випадок: про воїна не мали інформації 14 днів, тож зареєстрували його як зниклого безвісти. А за якийсь час на території, де вів бій його підрозділ, знайшли руку. Експертиза ДНК збіглася зі зразком, який надала мати воїна. Так наш захисник перейшов до категорії загиблих, а рідні поховали останки. Проте за кілька місяців знайомі показали матері відео, оприлюднене рашистами: жінка побачила свого сина у полоні й… без руки! На жаль, поки що боєць не повернувся… Але надія є, вона й тримає на світі маму. Та й ми всі наближаємо цю мить і з нетерпінням чекаємо на нього, — розповідає пані Олена.

Координатор наголошує — як би важко не було родичам військовослужбовців, що вважаються зниклими безвісти, не можна поширювати інформацію про них у соцмережах. По-перше, ризикуєте натрапити на шахраїв, які скористаються вашим горем. Нещодавно в Рівному засудили трьох в’язнів колонії, які виманили гроші в 12 (!) людей, котрі розшукували рідних через соцмережі. По-друге, можете зробити «ведмежу послугу» військовому, адже вороги активно відстежують відкриту інформацію.

Інколи ж буває навпаки: родичі бійця навіть не знають, де він служить. Тож не мають ані відомостей про частину, ані контактів командирів. Певна річ, це дуже ускладнює пошуки. Тому загальна порада така — не роздавати інформацію праворуч і ліворуч, а звертатися лише до офіційних структур. І, звісно ж, вести самостійний пошук: скажімо, через месенджер «Телеграм» (для цього рідні захисників об’єднуються в закриті групи). Це й буде «активне мовчання», необхідне в таких ситуаціях.

Треба вміти чекати: у війни ж бо свої жорстокі й непередбачувані закони. Приміром, ДНК-експертиза може тривати й до 120 днів (як у згаданому випадку з Олексієм Романчуком). На службове розслідування у військовій частині, без якого не можна рухатися далі в пошуку, теж потрібен час і сприятливі обставини — як дістатися поля бою під суцільними обстрілами?

— Фіксуємо всі без винятку звернення на нашу багатоканальну «гарячу лінію» з питань зниклих безвісти. І одразу ж координуємо дії родичів: пояснюємо, які документи треба подати, допомагаємо їх оформити, консультуємо у подальших кроках. За кожною заявою формуємо електронну особову справу під відповідним порядковим номером. І, нарешті, заносимо прізвище до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти, який запрацював в Україні з 2 травня. Витяг із нього дає право членам сім’ї на отримання відповідного посвідчення. І якщо раніше для оформлення виплат у зв’язку з втратою годувальника, що зник безвісти, Пенсійний фонд вимагав рішення суду (а це затягувало процес), то тепер реєстр вирішує колізію. Тобто в цій украй непростій і здебільше неоприлюднюваній роботі таки маємо певний поступ, — каже Олена Хотенко.

За даними Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти, Олега Котенка, нині реєстр зниклих безвісти за особливих обставин (військових та цивільних) налічує щонайменше 23 тисячі осіб. Віримо: всі вони повернуться на рідну землю.