|
Версія для друку На головну Поділ майна Підготувала Надія ЛЕВЧУК. «Війна
стала причиною нашого розлучення — після багатьох років, здавалось би,
щасливого подружнього життя ми з чоловіком стали чужими, маємо різні погляди на
життя. Хочемо поділити майно згідно із законом. Але існує нюанс — оформлений на
мене іпотечний кредит на квартиру, від якого тепер категорично відкараскується
чоловік», — розповідає свою сумну історію Валентина Василівна з Києва. ВІДПОВІДНО
до положень Сімейного кодексу України, дружина і чоловік мають право на поділ
майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності. До такого майна
відносяться: — майно,
придбане за час шлюбу (за винятком речей індивідуального користування); — прибутки,
отримані кожним із них (заробітна плата, пенсія тощо); — речі,
придбані спільно або одним із подружжя для професійних занять. Водночас
існує майно, набуте до шлюбу, а також у шлюбі, але є особистим для кожного з
них. До цієї категорії належить: — майно,
набуте на підставі договору дарування або в порядку спадкування; — майно,
набуте за кошти, які належали кожному особисто; — житло або
земельна ділянка, набуті внаслідок приватизації; — речі
індивідуального користування, зокрема коштовності; — страхові
виплати, премії, одержані за особисті заслуги. За нормами
Сімейного кодексу України, якщо одним із подружжя укладаються договори, то
вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Ці положення поширюються
також на іпотечне майно, що придбане за кредитні кошти та використовується в
інтересах сім’ї, зокрема нерухомість, об’єкти незавершеного будівництва тощо.
Тобто гроші, які були одержані в результаті укладеного одним із подружжя
договору на придбання житла для сім’ї, за законом є об’єктом права спільної
сумісної власності. Проте при
розлученні всі операції, пов’язані з іпотекою (продаж житла, переведення боргу
на одного з подружжя чи поділ кредиту між ними, розподіл щомісячного платежу),
обов’язково мають здійснюватися за згодою банку. Намагання розділити іпотечну
квартиру і зобов’язання за кредитом у судовому порядку без згоди фінансової
установи залишаються безуспішними. Важливим
моментом для визначення того, чи будуть кошти, одержані за договором, укладеним
одним із подружжя, належати до об’єктів спільної сумісної власності подружжя та
чи підлягатиме заборгованість за таким договором врахуванню під час поділу
майна при зверненні до суду, є наступне: — чи
укладено договір під час шлюбу; — чи
укладено договір в інтересах сім’ї, а не у власних, не пов’язаних із сім’єю
інтересах одного з подружжя; — чи
одержане за договором в інтересах сім’ї не використано у власних інтересах одного
з подружжя. Здійснити ж
поділ спільного майна можна у договірному порядку, якщо між чоловіком та
дружиною існує взаєморозуміння і вони дійшли згоди у цьому питанні. Вони можуть
укласти письмовий договір, посвідчений нотаріально, із переліком спільного
майна, а також визначити, за ким із них після укладення договору визнається
право власності на таке майно. Цим документом визначаються не тільки конкретні
частки чоловіка та дружини, а й регулюється порядок виконання спільних боргових
зобов’язань. Сторони не приховують майно один від одного й обирають
компромісний варіант поділу, який влаштовує обох. У разі відсутності такої
письмової домовленості або якщо подружжя не може дійти згоди про склад чи
порядок поділу майна, зокрема іпотеки, це питання вирішуватиметься в судовому
порядку. Суд має
врахувати інтереси дружини, чоловіка, дітей, взяти до уваги інші обставини, що
мають істотне значення, і прийняти рішення. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Запевняють, що до зими готуються ЧитатиГЛАВА Нафтогазу О. Чернишов повідомив, що
станом на 19 липня у підземних сховищах зберігалося 11,7 млрд кубометрів
блакитного палива. Від початку сезону його було закачано 2,5 млрд куб. м —
стільки ж, скільки й торік. «Загалом підготовка запасів до наступної зими йде
за планом», — наголосив О. Чернишов, зазначивши, що це дуже хороший результат,
враховуючи збільшення споживання палива у II кварталі поточного року відносно
аналогічного періоду попереднього на 13%. Очільник Нафтогазу висловив
сподівання на успішну підготовку до зими із досягненням усіх поставлених цілей.
Утім, звідки закачується паливо, не повідомлялося.
Руйнація головного багатства ЧитатиВІЙНА знищує не лише людей і матеріальні
надбання, а й даровані українцям природою чорноземи. Представник
Держекоінспекції К. Літвішко розповіла, що ракетні удари, вибухання
боєприпасів, падіння уламків ракет і «шахедів» та інші наслідки бойових дій повністю
змінюють органо-мінеральне тіло ґрунту. Зменшуються вологість та кислотність,
втрачається родючість, безпосередньо знижується гомогенність (однорідність). У
землі також накопичуються різні токсичні речовини, а внаслідок пожеж через
російські обстріли утворюються сажа, сірчана кислота, продукти окислення
нафтопродуктів, які можуть тривалий час перебувати в атмосферному повітрі, а
потім усе ж потрапляють на ґрунт, рослини, у водойми. «Екосистему не можна
розділити як окремі елементи, вплив іде на все», — наголосила К. Літвішко.
«Зерновий коридор» зачинено ЧитатиІЩЕ 17 липня росія заявила про вихід із
«зернової угоди» і пригрозила «ризиками» у разі продовження ініціативи. До
цього держава-терорист, як могла, саботувала домовленості, в результаті чого
судна зі збіжжям зазнавали багатомільйонних збитків через простої. Після виходу
з угоди ворог розпочав ракетний терор Одеси та області, із портів якої
транспортували зерно. Знищено кількадесят тисяч тонн збіжжя, зокрема й 60 тисяч
тонн агропродукції, яка призначалася для відправки до Китаю. Наші західні
партнери, очевидно, занепокоєні ситуацією, що склалася, оскільки росія вкотре
погрожує створити глобальну продовольчу кризу. «Вихід тільки один — збільшувати
військову підтримку України. Ми маємо надати засоби ППО. Якщо росіяни
застосовують дрони — треба дати ті засоби, які дадуть змогу їх знищувати», —
зазначив високий представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп
Боррель.
На потреби оборони ЧитатиВІД ПОЧАТКУ року держбюджет отримав від
малої приватизації 2 млрд гривень, при цьому третина, а саме 683,7 млн, була
перерахована у червні. За інформацією голови бюджетного комітету ВР Р.
Підласої, ці кошти йдуть на покриття дефіциту. Але спрямовуються вони «виключно
на потреби національної безпеки й оборони». Найбільше коштів надійшло від
приватизації будівлі готелів «Ермітаж» — 311 млн грн, «Власта» — 115 млн грн,
майнових комплексів підприємств «Укроборонресурси» — 210 млн грн, «Електронмаш»
— 120,8 млн грн, Усть-Дунайського порту — 201 млн грн, Сторонибабського спиртозаводу
— 142 млн грн. Скільки ж десятків мільярдів розкрадено за цей період,
порахувати складно.
Причина — нехлюйство ЧитатиЗА ІНФОРМАЦІЄЮ Держслужби з надзвичайних
ситуацій (ДСНС), від початку року через підпал сухостою постраждали майже 8 тисяч
гектарів землі. Рятувальники щодня гасили близько сотні таких пожеж, загалом
ліквідувавши майже 10 тисяч займань в екосистемах і на відкритих територіях. У ДСНС
наголошують, що причина в 90% випадків — людське недбальство. «Тисячі заживо
спалених диких тварин, колосальні матеріальні збитки, задіяні значні людські та
технічні ресурси. Такими є наслідки з початку року безглуздого спалювання
сухостою. Деякі господарі бездумно випалюють суху траву, чагарники і сміття.
Невже вам байдуже, що гинуть тварини та птахи, згорають їхні кладки яєць?» —
висловлюється докір у повідомленні. Нагадаємо, від початку повномасштабної
війни було посилено відповідальність за підпал сухостою, який тепер прирівняли
до диверсії: від 10 до 15 років за ґратами або довічне ув’язнення з конфіскацією
майна.
Ризики нового спалаху ЧитатиУ
2017-2019 роках Україна пережила спалах кору, яким інфікувалися майже 115 тисяч
неповнолітніх. Коронавірусний карантин та велика війна спричинили соціальну
ізоляцію дітей, тому захворюваність знизилась. Водночас впали і показники
щеплень. Головний санітарний лікар І. Кузін наголосив, що сьогодні головним
завданням є провести вакцинацію до початку навчального року. Планується зробити
щеплення проти кору близько 260 тисячам дітей, які через війну пропустили цей
захід. Зі слів І. Кузіна, в Україну вже завезли понад 300 тисяч доз
європейської вакцини КПК, і кожна область забезпечена обладнанням, необхідним
для дотримання холодового ланцюга.
Допомога аграріям ЧитатиПІСЛЯ виходу росії із «зернової угоди» та
відновлення морської блокади нашої держави Агентство США з міжнародного
розвитку (USAID) заявило, що Україна отримає додаткові 250 млн дол. на
підтримку сільського господарства. Ці кошти мають піти на розвиток
агроінфраструктури і розширення альтернативних маршрутів експорту збіжжя. USAID
також закликало уряди інших країн і приватний сектор надати ще стільки ж, аби
допомогти українським фермерам, які постраждали від дій рф, та стимулювати
економіку України в довгостроковій перспективі.
|