• Запитання — відповідь

Поділ майна

Підготувала Надія ЛЕВЧУК.

«Війна стала причиною нашого розлучення — після багатьох років, здавалось би, щасливого подружнього життя ми з чоловіком стали чужими, маємо різні погляди на життя. Хочемо поділити майно згідно із законом. Але існує нюанс — оформлений на мене іпотечний кредит на квартиру, від якого тепер категорично відкараскується чоловік», — розповідає свою сумну історію Валентина Василівна з Києва.

ВІДПОВІДНО до положень Сімейного кодексу України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності. До такого майна відносяться:

— майно, придбане за час шлюбу (за винятком речей індивідуального користування);

— прибутки, отримані кожним із них (заробітна плата, пенсія тощо);

— речі, придбані спільно або одним із подружжя для професійних занять.

Водночас існує майно, набуте до шлюбу, а також у шлюбі, але є особистим для кожного з них. До цієї категорії належить:

— майно, набуте на підставі договору дарування або в порядку спадкування;

— майно, набуте за кошти, які належали кожному особисто;

— житло або земельна ділянка, набуті внаслідок приватизації;

— речі індивідуального користування, зокрема коштовності;

— страхові виплати, премії, одержані за особисті заслуги.

За нормами Сімейного кодексу України, якщо одним із подружжя укладаються договори, то вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Ці положення поширюються також на іпотечне майно, що придбане за кредитні кошти та використовується в інтересах сім’ї, зокрема нерухомість, об’єкти незавершеного будівництва тощо. Тобто гроші, які були одержані в результаті укладеного одним із подружжя договору на придбання житла для сім’ї, за законом є об’єктом права спільної сумісної власності.

Проте при розлученні всі операції, пов’язані з іпотекою (продаж житла, переведення боргу на одного з подружжя чи поділ кредиту між ними, розподіл щомісячного платежу), обов’язково мають здійснюватися за згодою банку. Намагання розділити іпотечну квартиру і зобов’язання за кредитом у судовому порядку без згоди фінансової установи залишаються безуспішними.

Важливим моментом для визначення того, чи будуть кошти, одержані за договором, укладеним одним із подружжя, належати до об’єктів спільної сумісної власності подружжя та чи підлягатиме заборгованість за таким договором врахуванню під час поділу майна при зверненні до суду, є наступне:

— чи укладено договір під час шлюбу;

— чи укладено договір в інтересах сім’ї, а не у власних, не пов’язаних із сім’єю інтересах одного з подружжя;

— чи одержане за договором в інтересах сім’ї не використано у власних інтересах одного з подружжя.

Здійснити ж поділ спільного майна можна у договірному порядку, якщо між чоловіком та дружиною існує взаєморозуміння і вони дійшли згоди у цьому питанні. Вони можуть укласти письмовий договір, посвідчений нотаріально, із переліком спільного майна, а також визначити, за ким із них після укладення договору визнається право власності на таке майно. Цим документом визначаються не тільки конкретні частки чоловіка та дружини, а й регулюється порядок виконання спільних боргових зобов’язань. Сторони не приховують майно один від одного й обирають компромісний варіант поділу, який влаштовує обох. У разі відсутності такої письмової домовленості або якщо подружжя не може дійти згоди про склад чи порядок поділу майна, зокрема іпотеки, це питання вирішуватиметься в судовому порядку.

Суд має врахувати інтереси дружини, чоловіка, дітей, взяти до уваги інші обставини, що мають істотне значення, і прийняти рішення.