|
Версія для друку На головну Наші метальники підкорили Європу Микола МОТОРНИЙ. Легка
атлетика. Чотири медалі завоювали українці на молодіжному чемпіонаті Європи
з легкої атлетики, який відбувсь у фінському Еспоо. Чемпіоном Європи став
Михайло Кохан. У секторі метання молота українець у другій спробі продемонстрував
результат 77 метрів 21 сантиметр, який став недосяжним для суперників. Ще одну
золоту нагороду завоював метальник списа Артур Фельфнер. З результатом 83 метри
4 сантиметри в останній спробі українець, окрім «золота» континентальної
першості, підтвердив власне лідерство в Європі у категорії до 23 років у цій
дисципліні. У секторі стрибків у висоту відразу дві срібні нагороди завоювали
Олег Дорощук і Роман Петрук. З першої спроби українці підкорили висоту 219
сантиметрів, завдяки чому й здобули звання віцечемпіонів Європи серед молоді. Велоспорт.
Приємні новини надходять з португальського містечка Анадія, де відбувається
континентальна першість з велоспорту (трек) серед юніорів та молоді. Кароліна
Келюх — чемпіонка Європи з велоспорту серед юніорів. У третій змагальний день у
дисципліні спринт найкращою серед юніорок стала львів’янка Кароліна Келюх. На
шляху до золотої нагороди українка перемогла представницю Великої Британії, а у
фіналі здолала суперницю з Франції. У НОК
України. Одна з лідерок збірної команди України з легкої атлетики Марина
Бех-Романчук стала найкращою спортсменкою червня-2023 на Хмельниччині. На ІІІ
Європейських іграх у Польщі вона у потрійному стрибку показала перший результат
змагань серед жінок (14 м 58 см) і здобула золоту медаль. Крім того, титулована
українська спортсменка успішно виступила і на етапах найпрестижніших
міжнародних легкоатлетичних турнірів «Діамантової ліги», двічі посівши третє
призове місце: cтрибки в довжину — 659 см (Флоренція, Італія); потрійний
стрибок — 14 м 75 см (Осло, Норвегія). Лауреатка спортивного місяця нагороджена
грошовою премією та ексклюзивною пам’ятною плакеткою відділення НОК України в
Хмельницькій області. Футбол. У
Лізі конференцій УЄФА тривають поєдинки першого відбіркового раунду кваліфікації.
Першим суперником полтавської «Ворскли» став грузинський футбольний клуб «Діла»
(Горі). За сумою двох матчів «Діла» взяла гору над словацькою «Дунайською
Стредою» (1:2, 2:0). Матчі другого відбіркового раунду пройдуть 27 липня та 3
серпня. Веслування
на байдарках і каное. У хорватському місті Славонський
Брод відбувся чемпіонат Європи з веслування на байдарках і каное (марафон). Дві
золоті медалі виграла Людмила Бабак (каное-одиночка, 3,4 км і 15,4 км).
«Срібло» в Олени Циганкової (каное-одиночка, 3,4 км). Армрестлінг.
Кубок світу «ZG Strong 2023» з армрестлінгу (Загреб, Хорватія). Змагання на
правій руці: «Золото» — Ростислав Літовцев (85 кг, юніори); Наталія Йолкіна (65
кг, дорослі). «Срібло» — Інна Ладна (55 кг, дорослі). Змагання на лівій руці:
«срібло» — Інна Ладна (55 кг, дорослі), «бронза» — Ростислав Літовцев (85 кг,
юніори); Наталія Йолкіна (65 кг, дорослі); Станіслав Носов (85 кг, дорослі). Загалом від
початку 2023 року українські спортсмени вибороли на офіційних міжнародних
змаганнях з олімпійських, неолімпійських видів спорту і видів спорту осіб з
інвалідністю 3199 нагород: 1278 золотих, 980 срібних і 941 бронзову. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Запевняють, що до зими готуються ЧитатиГЛАВА Нафтогазу О. Чернишов повідомив, що
станом на 19 липня у підземних сховищах зберігалося 11,7 млрд кубометрів
блакитного палива. Від початку сезону його було закачано 2,5 млрд куб. м —
стільки ж, скільки й торік. «Загалом підготовка запасів до наступної зими йде
за планом», — наголосив О. Чернишов, зазначивши, що це дуже хороший результат,
враховуючи збільшення споживання палива у II кварталі поточного року відносно
аналогічного періоду попереднього на 13%. Очільник Нафтогазу висловив
сподівання на успішну підготовку до зими із досягненням усіх поставлених цілей.
Утім, звідки закачується паливо, не повідомлялося.
Руйнація головного багатства ЧитатиВІЙНА знищує не лише людей і матеріальні
надбання, а й даровані українцям природою чорноземи. Представник
Держекоінспекції К. Літвішко розповіла, що ракетні удари, вибухання
боєприпасів, падіння уламків ракет і «шахедів» та інші наслідки бойових дій повністю
змінюють органо-мінеральне тіло ґрунту. Зменшуються вологість та кислотність,
втрачається родючість, безпосередньо знижується гомогенність (однорідність). У
землі також накопичуються різні токсичні речовини, а внаслідок пожеж через
російські обстріли утворюються сажа, сірчана кислота, продукти окислення
нафтопродуктів, які можуть тривалий час перебувати в атмосферному повітрі, а
потім усе ж потрапляють на ґрунт, рослини, у водойми. «Екосистему не можна
розділити як окремі елементи, вплив іде на все», — наголосила К. Літвішко.
«Зерновий коридор» зачинено ЧитатиІЩЕ 17 липня росія заявила про вихід із
«зернової угоди» і пригрозила «ризиками» у разі продовження ініціативи. До
цього держава-терорист, як могла, саботувала домовленості, в результаті чого
судна зі збіжжям зазнавали багатомільйонних збитків через простої. Після виходу
з угоди ворог розпочав ракетний терор Одеси та області, із портів якої
транспортували зерно. Знищено кількадесят тисяч тонн збіжжя, зокрема й 60 тисяч
тонн агропродукції, яка призначалася для відправки до Китаю. Наші західні
партнери, очевидно, занепокоєні ситуацією, що склалася, оскільки росія вкотре
погрожує створити глобальну продовольчу кризу. «Вихід тільки один — збільшувати
військову підтримку України. Ми маємо надати засоби ППО. Якщо росіяни
застосовують дрони — треба дати ті засоби, які дадуть змогу їх знищувати», —
зазначив високий представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп
Боррель.
На потреби оборони ЧитатиВІД ПОЧАТКУ року держбюджет отримав від
малої приватизації 2 млрд гривень, при цьому третина, а саме 683,7 млн, була
перерахована у червні. За інформацією голови бюджетного комітету ВР Р.
Підласої, ці кошти йдуть на покриття дефіциту. Але спрямовуються вони «виключно
на потреби національної безпеки й оборони». Найбільше коштів надійшло від
приватизації будівлі готелів «Ермітаж» — 311 млн грн, «Власта» — 115 млн грн,
майнових комплексів підприємств «Укроборонресурси» — 210 млн грн, «Електронмаш»
— 120,8 млн грн, Усть-Дунайського порту — 201 млн грн, Сторонибабського спиртозаводу
— 142 млн грн. Скільки ж десятків мільярдів розкрадено за цей період,
порахувати складно.
Причина — нехлюйство ЧитатиЗА ІНФОРМАЦІЄЮ Держслужби з надзвичайних
ситуацій (ДСНС), від початку року через підпал сухостою постраждали майже 8 тисяч
гектарів землі. Рятувальники щодня гасили близько сотні таких пожеж, загалом
ліквідувавши майже 10 тисяч займань в екосистемах і на відкритих територіях. У ДСНС
наголошують, що причина в 90% випадків — людське недбальство. «Тисячі заживо
спалених диких тварин, колосальні матеріальні збитки, задіяні значні людські та
технічні ресурси. Такими є наслідки з початку року безглуздого спалювання
сухостою. Деякі господарі бездумно випалюють суху траву, чагарники і сміття.
Невже вам байдуже, що гинуть тварини та птахи, згорають їхні кладки яєць?» —
висловлюється докір у повідомленні. Нагадаємо, від початку повномасштабної
війни було посилено відповідальність за підпал сухостою, який тепер прирівняли
до диверсії: від 10 до 15 років за ґратами або довічне ув’язнення з конфіскацією
майна.
Ризики нового спалаху ЧитатиУ
2017-2019 роках Україна пережила спалах кору, яким інфікувалися майже 115 тисяч
неповнолітніх. Коронавірусний карантин та велика війна спричинили соціальну
ізоляцію дітей, тому захворюваність знизилась. Водночас впали і показники
щеплень. Головний санітарний лікар І. Кузін наголосив, що сьогодні головним
завданням є провести вакцинацію до початку навчального року. Планується зробити
щеплення проти кору близько 260 тисячам дітей, які через війну пропустили цей
захід. Зі слів І. Кузіна, в Україну вже завезли понад 300 тисяч доз
європейської вакцини КПК, і кожна область забезпечена обладнанням, необхідним
для дотримання холодового ланцюга.
Допомога аграріям ЧитатиПІСЛЯ виходу росії із «зернової угоди» та
відновлення морської блокади нашої держави Агентство США з міжнародного
розвитку (USAID) заявило, що Україна отримає додаткові 250 млн дол. на
підтримку сільського господарства. Ці кошти мають піти на розвиток
агроінфраструктури і розширення альтернативних маршрутів експорту збіжжя. USAID
також закликало уряди інших країн і приватний сектор надати ще стільки ж, аби
допомогти українським фермерам, які постраждали від дій рф, та стимулювати
економіку України в довгостроковій перспективі.
|