Архів
Вівторок,
22 серпня 2023 року

№ 34 (20026)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Пост здоров’я
  Версія для друку          На головну
  • В окупації

Живий щит

Ганна БОЙЧУК.

Запорізька область.

МЕШКАНЦІ окупованих територій Запорізької області продовжують страждати від «визволення» краю, як називають це зайди. У населених пунктах загарбаного Мелітопольського району бракує життєво важливих речей, тих же медикаментів. Так, у селищі Мирне, яке так званий т.в.о. губернатора Запорізької області Балицький приєднав до Мелітополя, у продажу нема ні українських, ні російських, ні імпортних ліків. Жителі повідомляють, що єдину тутешню аптеку місцеві царки — нинішній гауляйтер Юрій Радьков та його ад’ютант Олександр Мацків — передали у власність наближеній особі. У перші місяці окупації там продавали крадені медикаменти з гуманітарних вантажів, які мелітопольський міський голова Іван Федоров ще міг передавати із Запоріжжя до свого міста. Тепер ліки з’являються зрідка, лише російського виробництва, та й тих дуже мало через відсутність налагодженого завозу. Продають їх майже з-під поли та й ще за ціною у кілька разів вищою за українські аналоги. Можна уявити, як страждають люди з хронічними захворюваннями, для яких постійний прийом медикаментів, без перебільшення, питання життя і смерті.

Водночас зафіксовано випадки, коли окупанти погрожували розправою працівникам аптек, вимагаючи дати їм медикаменти з умістом наркотичних речовин. Фармацевти намагаються викликати тамтешню поліцію, проте та відмовляється приїздити, оскільки, як розповідають члени українського підпілля, сама боїться російських військових.

Чиниться психологічний тиск на освітян, що відмовляються працювати на окупаційну владу, проводяться обшуки в домівках учителів, які не вийшли на роботу в навчальний заклад, де тепер впроваджена російська шкільна програма. Основна мета нинішнього навчання — вбити в голови юного покоління думку, що держави Україна не було, нема і ніколи не буде. Під час обшуків шукають докази зв’язків освітян із Силами оборони України, з українським підпіллям, а також погрожують депортацією, якщо педагоги не підуть на співпрацю з окупаційною адміністрацією.

До речі, ще у перший рік «визволення» краю рашисти хвалилися, що нарешті діти одержать «справжній» атестат, з яким можна вступити до будь-якого навчального закладу. Однак потім з’ясувалося: свідоцтв про середню освіту російські виші все ж не приймають, тож випускникам терміново «малювали» документи в рф. Нещодавно рособрнадзор повідомив, буцімто школи в «нових регіонах» отримали тимчасову атестацію і зможуть видавати документи, які будуть чинними на території рф. Проте — жодної гарантії, що буде справді так, як «співає» окупаційна влада. А про якість тієї освіти можна тільки здогадуватися. Фейкове навчання і фейкові атестати!

За період окупації загарбники вивезли з Мелітополя 250 дітей і нібито знайшли їм нові родини у росії. А ще понад тисячу неповнолітніх помістили у так звані табори виховання та відпочинку на території рф. «На сьогодні українські діти є найуразливішою категорією населення, на яку ворог всіляко намагається вплинути, — наголошує міський голова Мелітополя Іван Федоров. — Ми розуміємо, що цей «відпочинок» не про оздоровлення, а про пропаганду. «Освіта» в окупації — це система знищення української ідентичності та мілітаризації молоді».

Тим часом жителі тимчасово окупованих територій Запоріжжя повідомляють, що в готелях, багатоповерхівках горішні поверхи заселяють цивільними сім’ями з дітьми, а на нижніх розташовуються військовослужбовці рф. Зафіксовано непоодинокі випадки розміщення цих вояк у приватних будинках, «конфіскованих» у місцевих мешканців. Військова техніка іноді розміщується на територіях дитсадків, а склади боєприпасів масово облаштовують у підвалах цивільних будівель, забороняючи при цьому мешканцям відселятись. Ось таке небезпечне сусідство!

Життя в окупації — це постійний стрес і реальна можливість стати живим щитом для окупантів.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Ворожа підлість не знає меж
Читати
Продовжено на 90 діб
Читати
Сподіваються встигнути
Читати
Коштів потрібно багато
Читати
То хто ж рахує правильно?
Читати
Негативне сальдо зросло вчетверо
Читати
Обсяг робіт величезний
Читати
Можливо, буде своя сіль
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове