СУБОТНІЙ ранок, свято Спаса, українці йдуть із кошиками з храму, на майданчиках гуляють діти з батьками… Здавалося, ніщо не віщувало біди в такий день для жителів Чернігова, проте її принесла ворожа балістична ракета, яка влучила в драмтеатр у центрі міста. Як з’ясувалося згодом, у будівлі проводився закритий зліт виробників дронів та навчальних шкіл з аеророзвідки: організатори запевняють, що про захід знали лише учасники та місцева військова адміністрація. Частина драмтеатру зруйнована, пошкоджено понад 60 будинків, розташованих поруч. Ворожий обстріл забрав життя сімох жителів Чернігова, серед яких шестирічна дитинка, постраждали 148 осіб (із них 15 неповнолітніх). У місті оголошено жалобу.

ПРАВОВИЙ режим воєнного стану та загальна мобілізація триватимуть по 15 листопада. Президент В. Зеленський підписав відповідні закони про продовження їхньої дії, ухвалені напередодні Верховною Радою. До речі, в жовтні цього року мали б відбутися парламентські вибори. Але під час воєнного стану проводити їх не можна.

ЛІТО закінчується, і вже видніються обриси холодних пір року і відповідно опалювального сезону, який у війну не може бути легким. За словами глави Міненерго, всі відповідні служби і підприємства посилено готуються. Зокрема, у підземні газосховища станом на сьогодні закачано вже понад 12,3 млрд кубів блакитного палива із запланованих 14 млрд м³. Крім того, нарощуються темпи власного видобутку, третину якого дають родовища на Полтавщині. АТ «Укргазвидобування» інформує, що для гарантування стабільної роботи добувних підприємств їх обладнали дизельними електро-станціями, також посилюють фізичний захист об’єктів та облаштовують укриття для персоналу.

ЗА ІНФОРМАЦІЄЮ Мінфіну, впродовж січня — липня видатки загального фонду держбюджету становили 1,64 тлрн грн. Найбільшою статтею витрат (40,8% від загального обсягу) стала оплата праці з нарахуваннями — 669,9 млрд грн, із них утримання військовослужбовців — 518,8 млрд грн. На другому місці оплата товарів і послуг (24,8%) — 406,3 млрд грн, 276,9 млрд грн із яких витрачено на придбання військової техніки, озброєння, боєприпасів, засобів індивідуального захисту тощо. На забезпечення населення медпослугами перераховано 78,6 млрд грн, на соціальне забезпечення (пенсії, стипендії тощо) — 304,6 млрд грн.

ПЛАТФОРМА «Опендатабот», досліджуючи дані про українців, які виїхали після початку повномасштабної війни, виявили цікаву розбіжність. За інформацією Держприкордонслужби, офіційно перетнули держкордон і не повернулися 2,4 млн громадян. Тим часом ООН заявляє, що за межами України сьогодні перебуває 6,24 млн утікачів од війни. Чому виникла така різниця у підрахунках, не повідомлялося. Можливо, причина технічна — різні методики тощо, але в будь-якому разі втрата навіть невеликої частини працездатного населення становить велику проблему для нашої країни.

ДЕРЖСТАТ звітує: протягом першого півріччя 2023-го було експортовано товарів на суму 19,4 млрд дол. — на 14,3% менше, ніж торік (з урахуванням двох «довоєнних» місяців). Обсяг імпорту за цей час дорівнював 30,4 млрд дол. — на 20,7% більше за відповідний період 2022-го. Негативне сальдо торгівлі, таким чином, сягнуло 11 млрд дол., перевищивши у чотири рази торішні показники. Найбільше Україна експортувала зернових (на 6,7 млрд дол.), жирів та олій (на 2,9 млрд дол.), чорних металів (на 2,1 млрд дол.). Тим часом ввозилися сюди пальне (на 5,8 млрд дол.), машини та електротехнічне обладнання (5,2 млрд дол.), продукція хімічної промисловості (3,8 млрд дол.) і транспортні засоби (3,3 млрд дол.).

УНАСЛІДОК підриву рашистами Каховської ГЕС без водопостачання залишилися жителі деяких районів кількох областей. Держагентство відновлення та розвитку інфраструктури повідомило про плани прокласти три ланки магістральних водогонів загальною протяжністю 144 кілометри — «один із найбільш амбітних проєктів такого масштабу з часів Незалежності». Роботи можуть обійтись у понад 13,5 мільярда гривень. Головними проблемами є відсутність необхідної кількості труб, яких треба 350 км (потужностей вітчизняних підприємств вистачає на чверть потреби) та нестача помп. Необхідні матеріали закуповуються у Польщі, Італії, Румунії та Туреччині. Вже майже завершено земляні роботи з копання траншеї, змонтовано приблизно 15%. Будівництво першої нитки водогону для постачання води у Кривий Ріг обіцяють завершити найближчим часом.

ПІСЛЯ зруйнування рашистами потужностей заводу «Артемсіль» на Донеччині та окупації територій Україна втратила змогу повністю забезпечувати себе цією надважливою продукцією. Проте покладів солі на нашій території не бракує. Зокрема, згідно з результатами геологічних досліджень Тереблянського родовища на Закарпатті, проведених іще 2015 року, воно має запаси 15,5 млн тонн мінералу категорії С1 і 505,4 млн тонн промислової С2. За словами глави ОВА В. Микити, глибина залягання покладів тут — 30-500 м, що дає можливість до 2026 року налагодити видобуток близько 300 тис. тонн, зокрема й 80 тис. тонн солі «Екстра», на рік із перспективою нарощення потужностей. Згідно з попередніми підрахунками, вже до кінця 2023-го можуть почати виробляти технічну сіль.