|
Версія для друку На головну Державні землі — у прозору оренду Марина Тішкова. Літо
— гаряча пора і для парламенту. Цей сезон запам’ятається деякими резонансними
подіями (ухвалення «конопляного» законопроєкту, навколокультурні суперечки
тощо) та скандалом зі «слугою» Ю. Арістовим, котрого ЗМІ помітили не десь, а на
Мальдівах. Депутат, чий шикарний спосіб життя визнано невідповідним нинішнім
реаліям країни, склав мандат. КІЛЬКА
пленарних днів тривав розгляд законопроєкту стосовно долі 100 тисяч га
сільгоспугідь, що перебували на балансі 25 державних підприємств, якими раніше
керувала Національна академія аграрних наук України (її керівництво фігурує у
провадженнях, пов’язаних із земельними махінаціями). Уряд передав зазначені
площі Фонду держмайна, а парламент передбачив, що здавати їх в оренду слід
через електронні аукціони. Тепер оголошення стосовно цих угідь, як і інших,
публікуватимуть у системі «Прозорро.Продажі». Важливим
кроком є ухвалення Закону «Про подолання туберкульозу в Україні». Адже наша
країна, за даними ВООЗ, перебуває на четвертому місці за поширенням цієї
хвороби в Європейському регіоні. Зокрема, торік було зафіксовано 18 510
випадків туберкульозу — на 2,5% більше, ніж позаторік, і це, наголошується, не
всі виявлені. Закон, зокрема, запроваджує централізовану закупівлю препаратів
для лікування туберкульозної інфекції, вдосконалює статус регіональних
фтизіопульмонологічних центрів. Усунуто
несправедливість стосовно військових, котрі після початку повномасштабної війни
загинули або зазнали поранення в результаті ворожих обстрілів частин чи
навчальних центрів, у яких вони перебували. Тепер передбачається їх зарахування
до категорії осіб з інвалідністю внаслідок війни, а родинам полеглих
надаватиметься статус сім’ї загиблих (померлих) захисників і захисниць. Таким
чином, люди дістануть доступ до належних їм соціальних гарантій. Серед іншого
парламент дозволив працюючим жінкам за відсутності медичних протипоказань та за
їхнім бажанням іти у відпустку у зв’язку з вагітністю пізніше, ніж за 70 (90)
днів до очікуваної дати пологів. Загальна її тривалість, утім, не зменшиться.
Нововведення дасть можливість жінці збільшити післяпологову частину відпустки,
якщо вона вбачатиме такий розподіл часу кращим для себе. Поняття
«селище міського типу» має піти в минуле. Щойно ухваленим законом установлено,
що місто — це населений пункт із багатоповерховою забудовою та населенням не
менш ніж 10 тис. осіб; селищем вважатиметься населений пункт із садибною
забудовою, в якому проживають понад 5 тис. чоловік, селом — до 5 тис. осіб.
Таким чином, смт стануть або містами, або селищами. Також запроваджується
поняття «поселення» — це компактне місце проживання людей за межами населеного
пункту, яке не має сталого складу мешканців (колишні дачні кооперативи, а також
тимчасові мобільні містечка для переселенців). Питання
доречності витрачання під час війни значних коштів на навколокультурні цілі
збурило народ і владу. Із серіалами гамузом під «роздачу» потрапив і
Національний музей Голодомору-геноциду, другу чергу якого не можуть добудувати
вже понад десять років. На ухвалений ВР закон щодо виділення понад 500 млн грн
задля завершення робіт Президент В. Зеленський наклав вето, мовляв, нині
головне — наближення перемоги. Ніхто не ставить це під сумнів. Але іноді хочеться
запитати: а чи колись буде «на часі» наша історія та ідентичність? Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Ворожа підлість не знає меж ЧитатиСУБОТНІЙ ранок, свято Спаса, українці йдуть
із кошиками з храму, на майданчиках гуляють діти з батьками… Здавалося, ніщо не
віщувало біди в такий день для жителів Чернігова, проте її принесла ворожа
балістична ракета, яка влучила в драмтеатр у центрі міста. Як з’ясувалося
згодом, у будівлі проводився закритий зліт виробників дронів та навчальних шкіл
з аеророзвідки: організатори запевняють, що про захід знали лише учасники та місцева
військова адміністрація. Частина драмтеатру зруйнована, пошкоджено понад 60
будинків, розташованих поруч. Ворожий обстріл забрав життя сімох жителів
Чернігова, серед яких шестирічна дитинка, постраждали 148 осіб (із них 15
неповнолітніх). У місті оголошено жалобу.
Продовжено на 90 діб ЧитатиПРАВОВИЙ режим воєнного стану та загальна
мобілізація триватимуть по 15 листопада. Президент В. Зеленський підписав
відповідні закони про продовження їхньої дії, ухвалені напередодні Верховною
Радою. До речі, в жовтні цього року мали б відбутися парламентські вибори. Але
під час воєнного стану проводити їх не можна.
Сподіваються встигнути ЧитатиЛІТО закінчується, і вже видніються
обриси холодних пір року і відповідно опалювального сезону, який у війну не
може бути легким. За словами глави Міненерго, всі відповідні служби і
підприємства посилено готуються. Зокрема, у підземні газосховища станом на
сьогодні закачано вже понад 12,3 млрд кубів блакитного палива із запланованих
14 млрд м3. Крім того, нарощуються темпи власного видобутку, третину
якого дають родовища на Полтавщині. АТ «Укргазвидобування» інформує, що для
гарантування стабільної роботи добувних підприємств їх обладнали дизельними
електро-станціями, також посилюють фізичний захист об’єктів та облаштовують
укриття для персоналу.
Коштів потрібно багато ЧитатиЗА ІНФОРМАЦІЄЮ Мінфіну, впродовж січня —
липня видатки загального фонду держбюджету становили 1,64 тлрн грн. Найбільшою
статтею витрат (40,8% від загального обсягу) стала оплата праці з нарахуваннями
— 669,9 млрд грн, із них утримання військовослужбовців — 518,8 млрд грн. На
другому місці оплата товарів і послуг (24,8%) — 406,3 млрд грн, 276,9 млрд грн
із яких витрачено на придбання військової техніки, озброєння, боєприпасів,
засобів індивідуального захисту тощо. На забезпечення населення медпослугами
перераховано 78,6 млрд грн, на соціальне забезпечення (пенсії, стипендії тощо)
— 304,6 млрд грн.
То хто ж рахує правильно? ЧитатиПЛАТФОРМА «Опендатабот», досліджуючи дані про
українців, які виїхали після початку повномасштабної війни, виявили цікаву
розбіжність. За інформацією Держприкордонслужби, офіційно перетнули держкордон
і не повернулися 2,4 млн громадян. Тим часом ООН заявляє, що за межами України
сьогодні перебуває 6,24 млн утікачів од війни. Чому виникла така різниця у
підрахунках, не повідомлялося. Можливо, причина технічна — різні методики тощо,
але в будь-якому разі втрата навіть невеликої частини працездатного населення
становить велику проблему для нашої країни.
Негативне сальдо зросло вчетверо ЧитатиДЕРЖСТАТ звітує: протягом першого півріччя
2023-го було експортовано товарів на суму 19,4 млрд дол. — на 14,3% менше, ніж
торік (з урахуванням двох «довоєнних» місяців). Обсяг імпорту за цей час
дорівнював 30,4 млрд дол. — на 20,7% більше за відповідний період 2022-го.
Негативне сальдо торгівлі, таким чином, сягнуло 11 млрд дол., перевищивши у
чотири рази торішні показники. Найбільше Україна експортувала зернових (на 6,7
млрд дол.), жирів та олій (на 2,9 млрд дол.), чорних металів (на 2,1 млрд
дол.). Тим часом ввозилися сюди пальне (на 5,8 млрд дол.), машини та
електротехнічне обладнання (5,2 млрд дол.), продукція хімічної промисловості
(3,8 млрд дол.) і транспортні засоби (3,3 млрд дол.).
Обсяг робіт величезний ЧитатиУНАСЛІДОК підриву рашистами Каховської ГЕС
без водопостачання залишилися жителі деяких районів кількох областей.
Держагентство відновлення та розвитку інфраструктури повідомило про плани
прокласти три ланки магістральних водогонів загальною протяжністю 144 кілометри
— «один із найбільш амбітних проєктів такого масштабу з часів Незалежності».
Роботи можуть обійтись у понад 13,5 мільярда гривень. Головними проблемами є
відсутність необхідної кількості труб, яких треба 350 км (потужностей
вітчизняних підприємств вистачає на чверть потреби) та нестача помп. Необхідні
матеріали закуповуються у Польщі, Італії, Румунії та Туреччині. Вже майже
завершено земляні роботи з копання траншеї, змонтовано приблизно 15%.
Будівництво першої нитки водогону для постачання води у Кривий Ріг обіцяють
завершити найближчим часом.
Можливо, буде своя сіль ЧитатиПІСЛЯ зруйнування рашистами потужностей
заводу «Артемсіль» на Донеччині та окупації територій Україна втратила змогу
повністю забезпечувати себе цією надважливою продукцією. Проте покладів солі на
нашій території не бракує. Зокрема, згідно з результатами геологічних
досліджень Тереблянського родовища на Закарпатті, проведених іще 2015 року,
воно має запаси 15,5 млн тонн мінералу категорії С1 і 505,4 млн тонн
промислової С2. За словами глави ОВА В. Микити, глибина залягання покладів тут
— 30-500 м, що дає можливість до 2026 року налагодити видобуток близько 300
тис. тонн, зокрема й 80 тис. тонн солі «Екстра», на рік із перспективою
нарощення потужностей. Згідно з попередніми підрахунками, вже до кінця 2023-го
можуть почати виробляти технічну сіль.
|