Освітня панорама

Олена БЕГМА.

_{Три формати здобуття освіти}

ІЗ 1 ВЕРЕСНЯ в українських школах діятимуть три формати навчання: очний, онлайн або змішаний. В який саме спосіб навчатимуться школярі, у кожному регіоні вирішуватиме місцева влада залежно від ситуації з безпекою у громадах, а також наявності належним чином облаштованого укриття у закладі освіти. За даними МОН, станом на сьогодні тільки 68% вітчизняних освітніх закладів мають укриття різного типу. Це дасть змогу розмістити там 4,7 мільйона вчителів та учнів. Цієї кількості недостатньо. Тим часом, за результатами соцопитування, 63% респондентів не підтримують дистанційного формату. Як варіант очного навчання у міністерстві пропонують організувати «тимчасове переведення» дітей зі школи, де поки що нема укриття, до іншої, обладнаної бомбосховищем. Водночас за дитиною зберігатиметься місце в її навчальному закладі. До речі, у квітні цього року Кабмін виділив 1,5 млрд грн, на які планується облаштувати близько 1500 бомбосховищ, а загалом потрібно побудувати 5400. Ці об’єкти мають відповідати критеріям надійності, енергоефективності та безбар’єрності.

В Україні від початку повномасштабного вторгнення окупанти вщент зруйнували 300 шкіл. Понад 1,5 тис. закладів освіти зазнали пошкоджень.

_{Військовий облік і зарахування до вишу}

ОСІБ, котрі не подадуть довідки про перебування на військовому обліку з територіального центру комплектування та соціальної підтримки, до навчального закладу не зарахують. Підставою є лист Міносвіти та науки №3/3873-23 від 25 липня цього року, згідно з яким подання вступниками призовного віку військово-облікових документів є необхідною умовою, аби стати студентом. Для призовників це посвідчення про приписку до призовної дільниці, для військовозобов’язаних і резервістів — військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов’язаного. Якщо освітній заклад прийме на навчання студентів без відмітки про військовий облік, то його керівництво буде притягнуто до відповідальності.

Військово-лікарська комісія перед поставленням на облік може направити призовника на лікування для подальшого визначення придатності чи непридатності до військової служби. Відтак він зобов’язаний подати відповідні документи до вишу протягом двох місяців після зарахування.

Між іншим, часто лунають скарги, що доводиться місяць чи й довше стояти у черзі в ТЦК, щоб отримати приписне свідоцтво або військовий квиток. У такому разі треба надіслати запит у територіальний центр комплектування. І там зобов’язані письмово підтвердити, що особа дійсно перебуває на обліку.

_{Ще б навчити можновладців не брати хабарів}

ІЗ ПОЧАТКУ нового навчального року 10 українських університетів запровадять нову академічну дисципліну — «Антикорупція та доброчесність». Як заявили в Офісі доброчесності Національного агентства із запобігання корупції, де й було розроблено відповідну програму, мета проєкту полягає у вивченні історії та значення понять «корупція» і «добропорядність», а також у розумінні ролі та можливостей громадян у боротьбі з першою. Викладатимуть дисципліну спеціально підготовлені педагоги.

Наразі у проєкті беруть участь Києво-Могилянська академія, Український католицький університет, Національний технічний університет «КПІ ім. Ігоря Сікорського», Львівський національний університет ім. Івана Франка, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Національний медуніверситет ім. Олександра Богомольця, Волинський національний університет ім. Лесі Українки, Донецький держуніверситет внутрішніх справ, Державний університет «Житомирська політехніка» та Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича. Згодом, як зазначають у МОН, ця дисципліна стане обов’язковою для всіх національних вищих навчальних закладів.

Як відомо, риба псується з голови. От якби ще й наших можновладців хтось навчив не красти і не брати хабарів!

_{Юристи, філологи, «айтішники»...}

ВСТУПНА кампанія до закладів вищої освіти добігає кінця. 18 серпня завершилося зарахування на контрактну форму навчання (списки тих, хто вступив на бюджет, було опубліковано напередодні). Тим часом інформаційною системою «Вступ.ОСВІТА.UA» оприлюднений рейтинг спеціальностей, на які нині було подано найбільше заяв вступників, а відтак на відповідних факультетах вишикувалися найбільші черги. Отже, найвища конкурентна боротьба за місце на студентській лаві точилася на такі спеціальності: філологія, менеджмент, психологія, право, маркетинг, інженерія програмного забезпечення, економіка, журналістика і дизайн. Як бачимо, сприйняття абітурієнтами певних спеціальностей як престижних у порівнянні з попередніми роками суттєво не змінилося.

_{Щоб не втрачали зв’язку з Батьківщиною}

СЬОГОДНІ близько мільйона українських дітей перебувають за кордоном у статусі біженців од війни. Завданням із завдань для України є те, щоб юне покоління не втратило зв’язку із Батьківщиною. Із цією метою Кабінет Міністрів запровадив нову дистанційну форму навчання: у вибраних школах у кожній області такі діти протягом 6-8 годин на тиждень вивчатимуть «український компонент шкільної програми». Решту предметів вони опанують у школах країн, де наразі перебувають. Цю частину навчання їм зарахують автоматично.

_{Дрони, медицина та мапи}

ПРОГРАМУ шкільного предмета «Захист України» докорінно змінено. «Його практична складова стосуватиметься вмінь, необхідних для життя в реаліях сьогодення. Так, навички домедичної допомоги та орієнтування на місцевості стануть у пригоді в походах, подорожах чи кризових ситуаціях. Знання з мінної безпеки допоможуть зберегти життя і здоров’я, правильно поводитись у разі виявлення вибухонебезпечного предмета. Навички керування БПЛА — конкурентна перевага, їх використовують відеографи, геодезисти, археологи і ще безліч спеціалістів у професійній діяльності», — деталізували у Міністерстві освіти.

Нині МОН за підтримки міжнародних і громадських організацій організовує підготовчий курс для вчителів. Заняття з ними проводять спеціалісти, які мають досвід роботи із симуляторами дронів, спеціалізацію у топографії, домедичній допомозі, запобіганні травматизму. Також додадуть години на підготовку з опанування базових технологій виживання в різних екстремальних умовах.

_{Як зміниться наступна вступна кампанія}

ВЖЕ ІЗ ВЕРЕСНЯ уряд почне формувати держзамовлення на 2024-й рік. А Міносвіти оголосило про плани змінити структуру національного мультипредметного тесту, який нині складається з двох обов’язкових предметів і одного — на вибір. Наступного року випускники складатимуть ще один, четвертий, предмет, а тривалість тестування збільшиться до чотирьох годин із перервою. Однак і чотири предмети не межа. Міносвіти планує наблизитися до практики п’яти предметів, яка діє у багатьох європейських країнах. «У 2025 році, якщо все буде добре, то випускний тест для випускників 11-го, а незабаром і 12-го класу буде п’ятипредметним. Він складатиметься з трьох обов’язкових предметів, включаючи й іноземну мову, та двох на вибір», — поінформував заступник міністра освіти і науки Михайло Вінницький.