• Самоврядування

Селища будуть, але не міського типу

Інна ОМЕЛЯНЧУК.

Рівненська область.

Четвертий рік Україна живе з новим адміністративно-територіальним устроєм: маємо 1469 громад та 136 районів. Утім, меж у процесу децентралізації немає.

_{Місцевий офшор діє}

ВЗЯТИ територіальне утворення за назвою «селище міського типу» — звучить, як радянський анахронізм. Та найголовніше, що за цією назвою стоять цілком конкретні фінансові ресурси.

Приміром, освітня субвенція, яку отримують територіальні громади. Формула її обрахунку передбачає ряд критеріїв. Головний — середня наповнюваність шкільних класів. Якщо в сільських громадах — це 11 дітей, то у містах та селищах міського типу, які досі прирівнювалися до міст, середня наповнюваність мала бути 16,5 школяра.

Голова Млинівської територіальної громади на Рівненщині Дмитро Левицький загострив увагу на цій темі ще 2019-го, на добровільному етапі реформи децентралізації. Річ у тому, що на освіту, культуру та соціальний захист ця потужна громада тоді витрачала до… 80 відсотків свого бюджету! Однією з головних причин було те, що жителів селища Млинів вважали міськими жителями, бо селище ж міського типу. От і втрачали і в освітній, і в тодішній інфраструктурній субвенції. Дмитро Левицький знайшов спосіб збільшити кількість сільського населення: запропонував усім охочим розвивати власний бізнес на території Млинівської громади зареєструватись, як за місцем постійного проживання, у його хатині в селі Добрятин. До цього ще й суттєво знизили місцеві податки: лише один відсоток від мінімальної зарплати або прожиткового мінімуму. У цьому місцевому «офшорі» зареєструвалось 300 осіб — законодавство цього не забороняє.

«Так ми дещо збільшили кількість сільського населення. Але найголовніше — привернули увагу до цієї проблеми, що постала не лише перед нашою громадою», — розповідає Дмитро Левицький, який і сьогодні очолює Млинівську ОТГ.

_{Зміни на часі}

НАГАДАЄМО, згідно з ухваленим 28 липня законом №8263, селища міського типу автоматично стануть селищами або селами: встановлено чітку класифікацію, відповідно до кількості населення. Так, у селищі має проживати від 5 до 10 тисяч жителів. Населені пункти, де їх менше 5 тисяч, автоматично стануть селами. Натомість на статус «місто» може претендувати колишнє смт, в якому є понад 10 тисяч жителів та наявна відповідна інфраструктура (приміром, на Рівненщині таких нині немає).

Що ж зміниться для територій, які перейдуть у статус сільських?

«Цілком імовірно, що освітньої субвенції ми таки отримаємо трохи більше. У наших поліських громадах, де традиційно висока народжуваність, наповнюваність класів навіть вища від розрахункової — тож ці кошти раніше були й у надлишку. А в південних народжуваність невисока, від початку війни вона ще більше знизилася, а чимало дітей узагалі виїхали за кордон. Ну де нам ту розрахункову наповнюваність, та ще й із акцентом на сільських дітей, було взяти?» — каже голова Гощанської громади Микола Панчук.

І додає: освітню субвенцію від початку війни урізали вже двічі — й торік, і цього року. Він, як і переважна більшість колег, поставився до цього з розумінням. Відтак оптимізували кількість закладів освіти, скасували надбавки за престижність учительської праці. Але, тривожаться голови громад, щоб не вийшло так, що завтра ми вдень із вогнем шукатимемо вчителів! Тому й сподіваються, що зміна статусу населених пунктів бодай якось вирівняє ситуацію з освітньою субвенцією: якщо, звісно, не змінять формулу її обрахунку.

Виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан наголошує й на інших важливих аспектах закону №8263, які лобіювала асоціація:

«Ми наполягали, що зміна меж громади має бути виключно компетенцією місцевого самоврядування. І тепер це записано в законі. Адже громади не влаштовує, коли питання вирішуються за них, але без них. Нинішній адмінтерустрій має профункціонувати без ревізії щонайменше п’ять — сім років. Лише тоді можна робити, якщо вони справді необхідні, зміни, але після поглибленого аналізу питання та його публічного обговорення».