• Актуально

Мікрокредит? Радше — грабунок

Олег ГРИГОРЕНКО.

Нинішнього року вперше за часи повномасштабної війни українці різко збільшили кількість взятих мікрокредитів. Водночас зростає і число кредитних боргів.

ЗНАЙОМА для багатьох ситуація: конче потрібні гроші, а родичі та знайомі позичити не можуть. Хочеш не хочеш, а доводиться користуватися послугами мікрофінансових організацій (МФО), що, як зазначається в їхній рекламі, «без довідок про зарплату і зайвих запитань» дають «швидкі гроші до зарплати». На певні споживчі потреби за раз можна позичити до 25 тисяч гривень. Але ж під які відсотки!

Сьогодні на ринку мікрокредитування денна ставка може сягати 5% на день, а річна — перевищувати 1000, а подекуди навіть доходить до 2000%. Тобто виходить, що у найкращому разі за кожну позичену на рік тисячу гривень у підсумку треба буде віддати аж 10 тисяч! А якщо, скажімо, взяв у МФО «до зарплати» 5-10 і більше тисяч гривень? А саме так найчастіше і буває. Згідно з даними платформи для роботи з відкритими даними «Опендатабот», у першому півріччі нинішнього року середня сума мікрокредитної угоди по країні становила 5079 грн, і вона продовжує зростати.

Загалом упродовж 2023-го українцями вже було укладено майже 3,9 млн мікрокредитних договорів. Пересічно реєструється по 627 тис. небанківських позик щомісяця.

Ясна річ, не від хорошого життя люди позичають гроші під такі високі відсотки. Ситуації бувають різні. Життя не питає, повний у тебе гаманець чи ні. Комусь конче знадобиться відремонтувати холодильник, бойлер чи генератор, ще комусь — купити дітям сезонні одяг чи взуття, оплатити лікування… Ось і доводиться звертатись до мікрофінансових організацій.

Але при цьому у позичальника, який щойно, можливо, і вирішив нагальну побутову проблему, фінансові труднощі не закінчуються. Зазвичай вони навіть збільшуються, бо вчасно і сповна сплатити такі відсотки до снаги аж ніяк не кожному. А якщо сплату ще й прострочити, через шалено зростаючі щодня відсотки боржник потрапляє в справжній фінансовий зашморг. Так, станом на липень нинішнього року борг громадян за мікрокредитами становив 17,5 млрд грн. І левову частку цієї суми складають відсотки та штрафи за невчасно погашену позику. При цьому нерідко фінансова організація ще й самочинно продовжує боржнику угоду про кредитування, включаючи до неї нові приховані відсоткові ставки. Чимало українців-борж­ників уже мають нараховані (читай: намальовані зі стелі) мікрофінансовими організаціями борги, які іноді сягають, як свідчать соцмережі, 20000% річних.

Чому держава не «вгамовує» апетити кредиторів? Кілька років тому НБУ змусив їх показувати реальні відсоткові денні і річні ставки та бути «чесними у рекламі». Але, як бачимо, за недостатнього державного контролю доброчесності у мікрокредиторів не побільшало.

Наразі ж стало відомо, що Нацбанк розглядає можливість упровадити для МФО граничні норми кредитних ставок, що має здешевити мікрокредити для населення. Відповідні зміни хочуть внести до Закону «Про споживче кредитування». Цей документ уже зареєстрований у Верховній Раді. Ним, зокрема, передбачено обмеження денної процентної ставки за споживчим кредитом до 0,8% на день від загального розміру кредиту.

Водночас у документі йдеться і про заборону кредитодавцю вимагати сплати будь-яких прихованих платежів, у одноосібному порядку автоматично продовжувати дію договору з позичальником-боржником зі стягненням уже нових відсотків.

Також Нацбанк пропонує Верховній Раді надати йому право встановлювати вимоги до кредитоспроможності позичальника. Тобто будь-яка фінустанова не матиме права видати клієнту кредит на суму, що перевищує офіційно встановлену «стелю» його платоспроможності.

Такі обмежувальні норми, до речі, є усталеною практикою регуляторів у країнах Євросоюзу, Великій Британії та США.

Тим часом дедалі більше співвітчизників торують шлях до фірм і фірмочок, які «без довідок про зарплату і зайвих запитань» готові кредитувати українців під первісно непосильні для народу відсотки. Зростає кількість позичальників, а разом із ними у прогресії — і кількість безпросвітних боржників. Наразі в країні кожний третій кредит прострочений. Годі сподіватися про підвищення платоспроможності народу в умовах війни, безробіття та інфляції.