Вівторок, 12 вересня 2023 року № 37 (20029)
http://silskivisti.kiev.ua/20029/print.php?n=53134

А де ж «ефективне менеджерство»?

Микола ЮРЧИШИН.

ЧИМАЛО нервів доводилося витрачати нашій давній передплатниці із села Довга Пристань Первомайського району Миколаївщини Людмилі Антонівні Дородній, аби добитися, щоб їй доставили недоодержані номери «Сільських вістей».

На прохання редакції у справу неодноразово втручалася начальниця відділу передплати Миколаївської обласної філії Укрпошти Ірина Василівна. Після цього недоодержані номери розшукували і доставляли передплатниці. Врешті-решт через постійні нарікання передплатників із Довгої Пристані, за наполяганням пані Ірини, недобросовісну працівницю пересувної пошти було звільнено, на її місце взяли іншу.

«Передплатники нашого села дуже задоволені, як працює нова листоноша із пересувного відділення поштового зв’язку, — з радістю зателефонувала до редакції Л. Дородна. — Це чуйна і миловидна жіночка. Нині газети вчасно доставляються до кожної оселі. Дізнавшись про загибель мого 35-річного сина на фронті, зупинила автомобіль біля моєї хвіртки, щиро поспівчувала, вручила передплатні видання».

До глибини душі проймають такі зворушливі повідомлення. На жаль, не скрізь належним чином дбають, щоб сільські передплатники були задоволені вчасним отриманням періодики. Про це свідчить телефонний дзвінок незмінного шанувальника «СВ» Василя Івановича Боднара із села Капустяни Кам’янець-Подільського району Хмельниччини. За серпень йому доставили лише 32-й номер за 8 число. А ось 31-го, 33-го, 34-го та 35-го і досі нема. Дивується В. Боднар: до цього газети надходили вчасно. А коли поміняли листоношу пересувного відділення і оформили на роботу іншу, почались ось такі перебої. На запитання передплатника, чому так сталося, у відповідь почув: «Сільські вісті» вже не виходять».

Про все це я розповів спеціалістові передплатного відділу Хмельницької обласної філії Укрпошти пані Тетяні. Вона пообіцяла негайно розібратися із ситуацією, віднайти недоотримані номери і про вжиті заходи щодо такого хамства з боку працівниці пошти повідомити редакцію.

Надійшло два неприємні сигнали із Житомирського району Житомирщини. Здивувала своєю бездушністю поштовичка пересувної пошти, що обслуговує село Соловіївка Брусилівської територіальної громади. Про це зі сльозами на очах повідомила постійна читачка «СВ» Цеся Іванівна Лисогубенко. Був час, коли працівниця пересувної пошти не доносила чимало номерів «Сільських вістей». Говорила, що за це їй не доплачують. Ми попросили втрутитися в справу обласну філію Укрпошти. Все ніби налагодилося. А тепер ось нові вибрики тієї ж поштовички. Коли Цеся Іванівна запитала її телефоном, чому та перестала доставляти «СВ», то у відповідь почула: «Я приношу до оселі пресу тільки тим, хто лежачий, а ви, хоч і з палицями, але ходяча, то можете спокійно прийти до центру. Три кілометри не така вже велика відстань».

В обласній філії Укрпошти пообіцяли розібратися і вжити відповідних заходів.

Переймається долею української пошти Лідія Іванівна Фещенко зі Старої Котельні. Єдину в селі листоношу Майю Володимирівну Звірську, котра сама обслуговувала чимале село, перевели з мінімалки на 0,8 попередньої зарплати. Вона змушена була подати заяву на звільнення і шукає іншу роботу. «Хто тепер носитиме пошту?» —запитує Л. Фещенко. Цей гострий сигнал ми адресуємо генеральному директору Укр-пошти пану Смілянському.

Тривожний лист надійшов із Охтирки Сумської області. «Сумлінно працювали у нашому місті шість листонош, — пише Надія Никифорівна Кобзар із вулиці Сумської. — П’ять із них скоротили. Залишили єдину Людмилу Володимирівну, перевівши її на мінімалку. А обсяг роботи — вшестеро більший! Не витримала вона такого навантаження, розрахувалася. Тепер її просять повернутися, пропонують більшу платню, та Людмила Володимирівна знайшла собі достойнішу роботу. Потерпаю від цього і я як передплатниця. За 22 і 29 серпня «Сільські вісті» мені так і не надійшли…»

Пообіцяли оперативно відреагувати на лист М. Кобзар в обласній філії Укрпошти. Так, як зробили це з листом Раїси Борисівни Шевченко з вулиці Марини Медведьової, що у цьому ж місті. Після втручання редакції їй донесли три недоодержані номери «Сільських вістей».

Незадоволений роботою місцевих поштовиків Олександр Васильович Качуренко із Березуватки Устинівської селищної громади Кропивницького району Кіровоградщини. У першому півріччі «СВ» йому доставляли справно. А в другому ніби хтось підмінив поштарів. Кудись запроторили 27-й і 28-й номери «Сільських вістей». На скарги реагувати ніхто не хоче.

Довелося турбувати пані Анастасію — працівницю передплатного відділу Кіровоградської обласної філії Укрпошти. Реакція не забарилася. Наступного дня листоноша пересувної пошти пообіцяла пані Анастасії вручити О. Качуренку недоодержані номери. Та так цього і не зробила. Віз, як то кажуть, і нині там. Пані Анастасія пообіцяла вдруге розібратися з усім цим і зробити відповідні організаційні висновки щодо підлеглої.

Як бачимо, повний провал у кадровій політиці керівництва головної пошти України. А кажуть, що пан Смілянський ефективний менеджер…