Підживлення наприкінці вегетації

ЗДАЄТЬСЯ, зовсім недавно ми милувалися первоцвітами, висаджували розсаду, спостерігали, як розпускаються бруньки на деревах і чагарниках... І ось неквапливою ходою підкралась осінь. Більшість рослин, зокрема квітів, уже завершують вегетацію, водночас вони продовжують витрачати багато енергії, мікро- та макроелементів на підтримання складних процесів в організмах. Аби забезпечити майбутнє цвітіння і допомогти декоративним культурам успішно перезимувати, їх необхідно підживити.

Чи не найкращий компонент ранньоосіннього підживлення — лушпиння цибулі. Воно передусім допомагає захистити рослини від комах-шкідників, а також сприяє яскравому і пишному цвітінню. Дві жмені лушпиння треба покласти в каструлю, залити 5 л води, довести до кипіння, зняти з вогню, дати настоятися протягом доби. Потім процідити. У відро води (10-12 л) налити 500 мл настою, перемішати. Цей розчин годиться для поливу будь-яких садових культур.

Деревний попіл — джерело основних елементів живлення. Його запах відлякує ґрунтових шкідників. Раз на місяць попіл варто засипати в борозенки вздовж рослин і присипати ґрунтом. Можна розвести 0,5 л попелу у відрі води і пролити посадки такою корисною сумішшю. Відтак неодмінно розпушити ґрунт.

Найкраще на внесення попелу в ґрунт реагують клематис, дельфініум, шавлія, барбарис. А іриси бородаті та флокси доцільно посипати прямо по листю.

Перепрілий гній (трирічний) добре наситить необхідними мікроелементами: 1/4 частину лопати розводять у відрі води (10 л). Ним поливають рослини у міру потреби у волозі.

Ще одне добриво — кавова гуща. Її просто потрібно виливати у квітник і присипати землею.

До речі, запах кави вкрай не подобається слимакам.

Кавову гущу (як і чайну заварку) люблять компостні черв’яки.