|
Версія для друку На головну Декларації відкриють. Та не всі Марина ТІШКОВА. На
пленарному засіданні 20 вересня було прийнято до розгляду проєкт
держбюджету-2024. УРЯД,
розробляючи головний кошторис країни на наступний рік, зумів здивувати. Чи не
найбільш резонансним нововведенням стало переспрямування частини податку на
доходи фізичних осіб із зарплат військових (близько 96,3 млрд грн) з місцевих
бюджетів до державного, що викликало гаряче обурення опозиції. Депутати з
фракцій «ЄС» та «Голос» побоюються розкрадань, мовляв, вилучені кошти надійдуть
не Міноборони на військові видатки, а Держспецзв’язку та Мінстратегпрому, котрі
великими успіхами не відзначилися. Парламент
341 «за» повторно ухвалив закон про відновлення е-декларування посадовців із
пропозиціями Президента. Передбачається, що Нацагентство з питань запобігання
корупції (НАЗК) має до середини листопада відкрити реєстри для громадськості.
Втім, у публічному доступі не відображатимуться декларації військовослужбовців
Держприкордонслужби, Держспецзв’язку, Управління державної охорони та членів
їхніх сімей. Крім того, НАЗК у листі до В. Зеленського застерегло про ризики
ухвалення закону в такому вигляді. Серед іншого, на керівників держпідприємств
та установ, чия діяльність містить корупційні ризики, не покладено обов’язку
звітувати про свої статки; відсутня і норма щодо повної перевірки декларацій
високопосадовців. Одіозного Н.
Шуфрича відкликано з посади очільника Комітету з питань свободи слова, який
складається усього з трьох осіб. Імовірним головою називають «слугу» Є.
Брагара. Цей депутат свого часу «прославився» порадами пенсіонерам продавати
собак, щоб оплатити компослуги, не вважав росію ворогом і захищав російську
мову в Україні. Парламент
готується розглядати законопроєкт, який опозиція і низка експертів уже назвали
«новим земельним дерибаном». Ідеться про пропозицію спростити зміну цільового
призначення ділянок за межами населених пунктів для спорудження промислових та
енергетичних об’єктів. Існують побоювання, що це значно підвищить корупційні
ризики і дасть змогу забудовникам, користуючись покровительством
високопосадовців, відчужувати сільгоспугіддя без дозволу громад. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Нищать усе ЧитатиЗА ОСТАННІЙ рік Україна, яка виробляє
половину світового експорту соняшникової олії та 10% пшениці, вивезла близько
35 мільйонів тонн збіжжя через Дунай. Вийшовши із «зернової угоди», росія
взялась атакувати дунайські порти та інфраструктуру, щоб ліквідувати і ці
транспортні шляхи. За інформацією уряду Великої Британії, з липня російські
ракети та безпілотники знищили 280 тисяч тонн зерна. Українські виробники
втрачають дуже багато через подорожчання експорту. За деякими прогнозами, це
призведе до зменшення обсягу продажів за кордон удвічі.
Підлітки «не потрібні» ЧитатиЗА ДАНИМИ Координаційного центру з розвитку
сімейного виховання та догляду дітей, число неповнолітніх, позбавлених
батьківського піклування, нині сягає 15 тисяч. Третина з них перебуває у
державних інституціях. «Дуже велика кількість сімей, які хотіли б удочерити або
всиновити дитину до 5-6 років. Водночас найбільше число дітей, котрі потребують
родини, — від 10-12. Плюс дітки з інвалідністю — їх у нас теж дуже багато. Або
сімейних груп — це сестрички та братики», — повідомила керівник центру І.
Тулякова. Від початку повномасштабної війни зросло число родин, які хочуть
стати батьками, але вони чекають на малят, яких насправді дуже мало, а підлітки
є найбільш небажаною категорією.
Війна вдарила відчутно ЧитатиЗА ПІДСУМКАМИ минулого року, чистий
прибуток підприємств сільського, лісового та рибного господарства сягнув 87,1
млрд грн, інформує Інститут аграрної економіки. Галузь стала однією з чотирьох,
що зберегли позитивний фінансовий результат. Проте все ж нова реальність
завдала відчутного удару: прибутки, отримані торік, у 2,7 разу менші проти
рекордного позаторішнього рівня. І хоча цьогорічний урожай дає підстави
сподіватися на відновлення довоєнних темпів зростання галузі, висока залежність
від експорту потребує рішучих заходів для розширення можливостей реалізації
сільгосппродукції, особливо з високим умістом доданої вартості, наголосили в
інституті.
Один спалах закінчився — другий насувається ЧитатиВСЕСВІТНЯ організація охорони здоров’я (ВООЗ)
повідомила про завершення спалаху поліомієліту в Україні. Хворобу в нас
виявили позаторік у жовтні, і МОЗ затвердило план прискореної імунізації дітей
від шести місяців до шести років. Повномасштабна війна сповільнила темпи
вакцинації, проте спалах удалося ліквідувати. Тим часом за 8 місяців нинішнього
року зареєстрували 43 випадки кору (із яких 21 — у дітей) в 11 областях — у
чотири рази більше, ніж за весь 2022-й. У міністерстві кажуть, що через низький
рівень охоплення щепленнями Україна перебуває під ризиком спалаху (відбувається
з циклом у п’ять років) цієї хвороби, тому важливо вчасно вакцинувати дітей.
З малої можна і треба ЧитатиІЗ ПОЧАТКОМ повномасштабної війни
українці почали писати всі назви, пов’язані з росією, з малої літери. Це вже
стало таким собі неформальним «правилом», будучи водночас помилкою згідно з нормами
правопису. Крапку поставила Нацкомісія зі стандартів державної мови. Згідно з
ухваленим рішенням, написання назв, що стосуються російської федерації (росія,
москва, московія, московське царство, російська імперія, державна дума рф
тощо), з малої букви не буде вважатися помилкою в текстах неофіційного
характеру.
Деолігархізація почекає ЧитатиНАПОВНЕННЯ реєстру олігархів почнеться після
закінчення війни. Зі слів глави Мін’юсту Д. Малюськи, Венеційська комісія
зауважила, що це нині «не на часі», отож уряд і вніс зміни до Плану
деолігархізації. «Шкода, звісно, але в принципі у теперішніх умовах це не
критично і, можливо, правильно», — підсумував міністр. Утім, за його словами,
пауза з реєстром не скасовує застосування інших інструментів: кримінальні
провадження — в активній стадії, повноваження Антимонопольного комітету
збільшені, антикорупційні інструменти відновлюються тощо.
Потрібна підтримка ЧитатиЗА ДАНИМИ Мінсоцполітики, від початку
повномасштабної війни число українців з інвалідністю зросло на 300 тисяч і
тепер становить три мільйони осіб. Глава відомства О. Жолнович констатувала, що
держава потребує більше фахівців із реабілітації, різних центрів і відділень,
але коштів на це майже не залишається через потреби оборони, тому важлива
підтримка міжнародних партнерів.
|