• Неоголошена війна

«Бавовнило» чи не щодня

Михайло ВЕДМІДЬ.

СЕРЕД «найгучніших» подій минулого тижня — диверсія на аеродромі «чкаловський», що у підмосков’ї, атака України на штаб чорноморського флоту росії у Севастополі, масштабний удар по російському військовому аеродрому «Саки» поблизу Новофедорівки в тимчасово окупованому Криму, поновлення масованих ракетних атак ворога на енергетичні об’єкти України, чергове, 15-те, засідання формату «Рамштайн», в якому вперше взяв участь новий міністр оборони України Рустем Умєров, а також візит Володимира Зеленського за океан для участі в засіданні Генасамблеї ООН та зустрічі з президентом США Джо Байденом. Але спершу коротко про ситуацію на фронтах.

За даними Генштабу ЗСУ, Сили оборони продовжували наступ на Мелітопольському та Бахмутському напрямках, виснажуючи і завдаючи російським військам утрат по всьому фронту. Водночас українські підрозділи продовжували оборону від атак окупантів і спричиняли втрати російській живій силі та техніці на Авдіївському і Мар’їнському напрямках. На Запорізькому фронті атаки ворога неподалік Роботиного та Вербового завершилися для росіян значними втратами як особового складу, так і різних видів озброєння. Командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Олександр Тарнавський повідомив, що наші воїни прорвали оборону у Вербовому на Запоріжжі, і спрогнозував ще більший прорив у майбутньому. «Головне, — наголосив він,— не втратити цю ініціативу, яка у нас є». Тим часом, за інформацією Інституту вивчення війни (ISW), українська армія здійснює рейди в дельті Дніпра: утримують позиції біля Дачі (10 км на південь від Херсона) та коло Антонівського мосту на лівому березі річки в Херсонській області.

Минулого понеділка, 18 вересня, на аеродромі «чкаловський» прогриміли вибухи, внаслідок чого було суттєво пошкоджено два літаки та один гелікоптер. Як наголосили у Головному управлінні розвідки Мін-оборони України, диверсія викликала істерику у вищих військових коридорах, оскільки на цьому аеродромі базуються урядові літаки (так звані літаки судного дня) та спеціальні повітряні судна-розвідники.

«Невідомими особами на аеродромі, який ретельно охороняється, було закладено вибухівку та підірвано літаки Ан-148 та Іл-20 (обидва належать до 354-го авіаполку спеціального призначення), а також вертоліт Мі-28Н, який до цього активно залучався до збиття ударних дронів над московською областю», — уточнили у відомстві й додали, що характер пошкоджень літаків не дасть змоги їх швидко відновити. Трохи згодом представник ГУР Андрій Юсов заявив: «Ми не будемо коментувати, де знаходяться члени групи, які здійснювали і реалізовували цю операцію, зрозуміло, з міркувань безпеки. Можемо сказати про те, що подібні операції були раніше і будуть у майбутньому».

Далі чи не щодня «бавовнило» у Криму. Вранці середи, 20 вересня, по військовій базі, розташованій неподалік Севастополя, вдарили ракетами. Спецоперацію провели спільно СБУ, Повітряні сили та ВМС ЗСУ. Удар завдали після того, як Служба безпеки підтвердила, що у військовій частині перебувають командири російського флоту. «Російські генерали визначили цю базу своїм запасним командним пунктом, щоб їх не дістали за основним місцем дислокації. Наразі уражена не тільки жива сила противника, а й дороговартісні військові системи, які знаходились на цій базі», — повідомили у Службі безпеки.

Вночі 21 вересня СБУ та ВМС провели ще одну спецоперацію в окупованому Криму, потужно вдаривши з повітря по аеродрому «Саки». Для успішної атаки спецслужби спочатку використали безпілотники, які перевантажили російську ППО, а вже затим запустили ракети «Нептун». На летовищі знаходилось щонайменше 12 бойових літаків, зокрема Су-24 і Су-30, а також ПЗРК «Панцир». Там же розташовувалася база підготовки операторів БПЛА «Mojaher». За даними джерел, було завдано серйозних пошкоджень техніці окупантів.

Наступного дня, 22 вересня, у Севастополі прогриміло кілька вибухів. російська окупаційна влада повідомила про ракетний удар по штабу чорноморського флоту рф, внаслідок якого зник безвісти нібито один військовослужбовець. Цю інформацію уточнив начальник Головного управління розвідки України Кирило Буданов, який поінформував, що загинули щонайменше 9 осіб, а поранення дістали 16: «Серед поранених — командувач угруповання генерал-полковник олександр романчук, в дуже важкому стані. Начальник штабу генерал-лейтенант олег цеков непритомний. Кількість постраждалих звичайних військовослужбовців, які не є працівниками штабу, ще встановлюється. Це військові, які несуть службу, охорона, і так далі — вони не входять у той перелік, який я озвучив». Трохи згодом журналісти російського Telegram-каналу «кремлевская табакерка» з посиланням на дані двох джерел серед військових повідомили: «Внаслідок удару загинуло щонайменше 34 особи, більше половини з них — офіцери. Точну кількість загиблих встановити досі не вдалося, оскільки від багатьох залишилися лише фрагменти тіл, проводиться їхня ідентифікація».

У суботу, 23 вересня, зранку в тимчасово окупованому Севастополі знову пролунали звуки вибухів. Загарбники заявили про роботу ППО. Так званий губернатор Севастополя михайло развожаєв заявив, що ракетні уламки впали біля причалу в районі Сухарної балки. Водночас росЗМІ стверджували, нібито над Севастополем збили ракету «Нептун» або «Гарпун», запущену з Одещини. У пабліку «Крим. Реалії» додали, що після вибуху рух морського пасажирського транспорту було зупинено.

А вже в неділю, 24 вересня, у день міста російського курська невідомий безпілотник влучив в адміністративну будівлю. Тамтешній губернатор роман старовойт традиційно звинуватив в атаці українських військових. За його словами, внаслідок удару нібито незначно постраждав дах адмінбудівлі. І це аж ніяк не всі випадки «бавовни», яка дедалі більше й частіше охоплює об’єкти країни-агресора у небі, на суші й на морі. Та чи довго ще триватиме ця війна? На це запитання, яке хвилює мільйони й мільйони людей, у кожного своя відповідь. Проте це тема іншої, окремої розмови.