• Економічна панорама

_{Iсторичний максимум держборгу}

Олена БЕГМА.

УПРОДОВЖ серпня нинішнього року сукупний державний борг зріс на 3,1%: у доларовому вираженні — на 4 млрд, до 132,92 млрд, у гривневому — на 146,2 млрд, до 4 трлн 860,6 млрд. Це новий історичний максимум за всі роки незалежності України, констатувало Міністерство фінансів. Між іншим, державний і гарантований державою борг України за підсумками 2022 року становив $111,45 млрд. Виходить, за вісім місяців поточного він збільшився на $21,47 млрд, або на 19,3%.

_{Забракло грошей на виплати військовим}

НА ВИПЛАТИ військовим забракло 251 млрд грн, із яких 227 млрд грн — грошове забезпечення на жовтень, а 24 млрд грн — на одноразову грошову допомогу мобілізованим, строковикам і курсантам. У зв’язку з цим новопризначений міністр оборони Рустем Умєров закликав парламент внести зміни до цьогорічного бюджету.

Ухвалений Верховною Радою проєкт державного бюджету-2023 установив доходи в сумі 1,3 трлн грн, а видатки — 2,6 трлн грн. Витрати на національну безпеку й оборону заплановані в розмірі 53% усього бюджету (1,1 трлн грн, або 18,2% ВВП). У березні цього року Рада вже збільшувала видатки держскарбниці на фінансування сфери оборони на понад 500 млрд грн.

Нагадаємо, Україна вже тривалий час закликає світових лідерів запровадити санкції проти енергосектору росії. Зокрема, проти «росатому» та його очільників.

_{Серійне виробництво ударних дронів}

ОБНАДІЙЛИВА новина для фронту: в нашій країні розпочато серійне виробництво ударного дрона KH-S7, призначеного для ураження статичних та динамічних наземних цілей. Над новим безпілотником працювала команда однодумців, серед яких були інженери та військові, що раніше разом цікавилися та роками займалися виготовленням подібних літальних апаратів як хобі. KH-S7 несе корисну вагу 1 кілограм на відстань 7 км, але, судячи з успішних воєнних випробувань, потужності вистачає і на більшу відстань. Складові для цього БПЛА постачають провідні світові виробники, для чого з останніми були підписані прямі угоди. Тим часом триває процес реєстрації наступної розробки — дрона KH-S10, здатного переносити до 3 кг ваги і виконувати більше бойових завдань, ніж його попередник.

_{Поки що обійдемося без лічильників}

НАША ГАЗЕТА вже повідомляла, що Кабінет Міністрів запровадив облік артезіанських свердловин, який передбачає їхню реєстрацію та встановлення на них лічильників води. Звичайно, така новина не могла не стурбувати господарів, що качають воду зі зроблених своїм коштом свердловин на власних подвір’ях. Зазвичай усі ці джерела води не мають приладів обліку і взагалі ніде не зареєстровані.

Українцям, які використовують воду з артезіанських свердловин для власних потреб, не потрібно встановлювати лічильники, запевнив міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець. «І облік свердловин, і плата за користування водою, і зобов’язання отримувати дозвільні документи стосуються виключно бізнесу. Для нього зараз змінюється формат взаємодії з державою», — наголосив посадовець.

_{Невтішні фермерські перспективи}

ВІТЧИЗНЯНИЙ бізнес суттєво постраждав од війни. Не стали винятком і фермери. Так, нещодавнє зростання майже вдвічі тарифів на електрику має для них катастрофічні наслідки. Адже собівартість продукції непомірно зросла, натомість прибутки аграріїв обміліли. Ситуація наскільки складна, вважають експерти, що майбутнього сезону агровиробники, імовірно, недорахуються навіть тих грошей, які вклали. І насамперед підуть із ринку дрібні фермери, яким тепер найбільш непереливки.

Водночас експерти наводять невтішну статистику. До повномасштабного вторгнення в Україні вирощувалося 120 млн тонн зерна та насіння олійних культур. Проте 2022 року цей показник становив усього 60 млн тонн. Звичайно, страждають усі напрями агросектору, собівартість послуг яких автоматично подорожчала ще й тому, що їхні бізнесові потужності та можливості були розраховані на 120 мільйонів тонн і більше.

Такий стан справ безсумнівно позначиться на інвестиційній привабливості аграрного сектору, яка вже наприкінці цієї осені може піти на спад. А відтак у країні почнуть масово продавати землю сільськогосподарського призначення.

_{Зарплати і пенсії перерахують, але не цього року}

В УРЯДІ заговорили про нові розміри мінімальної зарплати, навіть дали прогноз на найближчі три роки. Так, згідно з розрахунками Міністерства фінансів, розісланими для орієнтиру органам місцевої влади, мінімальну зарплату наступного року підвищать у два етапи: з січня вона становитиме 7100 грн, а з липня — 8000 грн. Потім із січня 2025-го цей показник має підрости до 8370 грн, а з січня 2026-го — до 8956 грн. При цьому середня зарплата на кінець 2024-го, ймовірно, становитиме 21 852 грн, 2025-го — 25 645 грн, 2026-го — 29 625 грн…

До речі, наступного року в Україні збільшать і мінімальну пенсію — із 2093 грн до 2361 грн. А максимальна зросте на понад 2,6 тис. — до 23 610 грн.

_{Нове родовище газу}

НАПЕРЕДОДНІ опалювального сезону державна компанія «Укргазвидобування», яка належить до групи «Нафтогаз», відкрила нове родовище блакитного палива. Його запаси, за попередніми оцінками, можуть сягати 1 млрд кубометрів. Як поінформували у пресслужбі НАК «Нафтогаз України», нафтогазова ділянка вивчалася «з нуля», родовище на ній було відкрите свердловиною завглибшки майже 4 км. При цьому наголошується, що у планах — буріння нових.

До відома: загалом за рік Україна видобуває приблизно 12 мільярдів кубометрів газу. Нарощування його видобутку означає стабільний запас цього палива у важкий зимовий період. Зрештою, свій газ — це і стабільні прийнятні ціни на нього для українських споживачів, оскільки видобутий у нас ресурс значно дешевший, ніж придбаний за кордоном.

_{Тваринництво у глибокій кризі}

ЦІ ФАКТИ, нещодавно оприлюднені в доповіді Національної академії аграрних наук України, наводять на роздуми: від поголів’я худоби, що налічувалася в Україні 1990 року, залишилося тільки 11%. Так, станом на 1 вересня поточного року в Єдиному державному реєстрі тварин зафіксовано 1,97 млн голів великої рогатої худоби, 349,4 тис. кіз та овець, 81,9 тис. — племінних і 141,2 тис. — товарних свиней. Водночас уже зникло 16 вітчизняних порід і порідних груп (14,3% світового списку) п’яти видів сільськогосподарських тварин: чотири породи коней, чотири породні групи свиней, три породи великої рогатої худоби, три породи овець, дві породи кіз.

«Українські племінні підприємства повністю втратили вплив на окремі галузі тваринництва, наприклад промислове м’ясне та яєчне птахівництво, свинарство, спортивне конярство», — констатував у доповіді в.о. директора Інституту розведення і генетики тварин імені М. В. Зубця Остап Жукорський. За його словами, продовження цієї тенденції зумовить остаточну руйнацію українського племінного тваринництва і посилить залежність країни від імпорту племінних ресурсів.