Кити

Микола ЛУКІВ.

На берег викидаються кити,

Об скелі б’ються

гордими тілами,

Мов кораблі,

підхоплені штормами,

На берег викидаються кити.

І хоч не вірять в казку

про китів,

А все ж тривожно

дивляться народи

На океанські потемнілі води,

Мов світ і справді

на хребті китів.