|
Версія для друку На головну Чому гірчить цукровий буряк Інна ОМЕЛЯНЧУК. «Понад
чверть століття очолюю «Розвазьке», і щороку сіємо цукрові буряки: ну як без
солодкого продукту? — розмірковує голова фермерського господарства, що в Острозькій
громаді на Рівненщині, досвідчений аграрій Петро Ягодка. — Обробляли і по 100
гектарів, тепер 50. Раніше люди працювали на буряках вручну — нелегка робота.
Але її в нас мали щонайменше триста чоловік: із поліських районів Рівненщини
приїздили, з Тернопілля, із Хмельниччини. Я з усіма розраховувався: і грішми, й
цукром. На сьогодні всі ці процеси вже механізовані». АКИХ міцних
«горішків» в області на пальцях однієї руки перерахуєш. Дарма що Петро Іванович
розміняв восьмий десяток, не підводить його професійне чуття. Орієнтується, які
культури і в яких обсягах посіяти, аби вловити кон’юнктуру надзвичайно
непрогнозованого ринку. А от щодо цукрових буряків позиція тверда й незмінна —
ця стратегічна культура потрібна завжди. …Нині його
працьовиті земляки звозять із поля останній урожай: погода дозволила впоратись
оперативно. Кожний
гектар видав щонайменше 700 центнерів цукристих, а це вже рівень європейських
країн. Цукристість — близько 18 відсотків при базовій 16. Тому ці буряки
переробники «розхапують», як гарячі пиріжки. Як же вдається вийти на такі
промовисті показники? По-перше,
розтлумачує Петро Ягодка, виручає сівозміна, якої свято дотримуються. Тут
щонайменше 20 років не вирощували буряків, тож земелька добре перепочила.
По-друге, робить своє органіка, якої у господарстві вистачає: мають на відгодівлі
750 голів ВРХ. Щоправда,
зауважує керівник, ще п’ять років тому, коли буряки збирали вручну, гектар
пересічно давав не менше ніж 800 центнерів. Бо як не крути, а людина працює
ретельніше за комбайн, тож і втрати менші. Але… молодших земляків, каже,
забрала Польща, а старші вже відійшли в кращі світи... От тільки
добряче «гірчить» Петрові Івановичу цукрова тема: «Прикро, що на Рівненщині не
залишилося жодного цукрового заводу, тож возимо солодкі корені на переробку на
Хмельниччину — неблизька, знаєте, логістика». Він пригадує
часи, коли за 10 кілометрів працював потужний цукрозавод в Оженині, який
переробляв 3-4 тисячі тонн буряків за добу. Недобросовісна конкуренція за
мовчазного потурання тодішньої влади «під корінь» знищила цукропереробну галузь
Рівненщини: тепер ані роботи людям, ані податків до бюджетів. Та й лише
поодинокі господарства ще сіють буряки. Принаймні у великій Острозькій громаді,
що утворилася в межах колишнього району, — це тільки «Розвазьке». Петро Ягодка
не ностальгує за тими часами, він спрямовує погляд у майбутнє України, яку
завше тримало село. Намагається й нині дати людям роботу і заробіток, а також
щедро ділиться продовольством із нашими захисниками, вони та їхні родини — під
особливою опікою. Буде перемога — буде й розвиток, переконані в Розважі. Та все ж
цьогорічні сподівання на «солодку» галузь в Україні доволі оптимістичні. Чиновники
звітують — майже 250 тисяч гектарів цукрових буряків дадуть змогу виробити
1,7-1,8 мільйона тонн солодкого піску на 30 заводах, які вже працюють. Оскільки
наше внутрішнє споживання — трохи більше мільйона тонн, то решту можна
експортувати, заробивши для держави валюту. Але поки що
діє урядова заборона на експорт цукру. Виробники сподіваються на її скасування
найближчим часом, адже сезон цукроваріння — в самісінькому розпалі. До того ж
світовий дефіцит солодкого продукту експерти оцінюють нині у майже 2 мільйони
тонн, позаяк головний його експортер — Індія — зовсім закрила зовнішні ринки.
Тому високоякісний український цукор цілком може вирівняти ситуацію. Але
збагатитися з того мають не трейдери, а виробники! І якраз такі правила повинен
чорним по білому прописати Кабінет Міністрів, чітко відпрацювавши логістичні
шляхи. Наразі цей шлях один — недешевий автомобільний. Майбутнє
галузі й у глибокій переробці відходів цукрового виробництва — меляси та жому —
на біопаливо. Це перспективна тема, яка за правильного підходу перевершує за
прибутковістю саме виробництво цукру. А ще — збільшує час роботи цукрових
заводів зі 100 днів до року. При нинішніх обсягах виробництва солодкого піску
частку меляси оцінюють у пів мільйона тонн на рік. Отже,
прибрати гірчинку із «солодкої» галузі країні цілком під силу. Важливі лише
вчасні рішення офіційного Києва та правильні пріоритети. Головний із них — його
величність селянин: той, хто засіває, плекає і копає солодкі корені. Та, на
жаль, саме він найчастіше виявляється ошуканим у рідній державі. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Виробництво поступово відновлюється ЧитатиУ
ВЕРЕСНІ валовий внутрішній продукт (ВВП) підвищився на 9,1% порівняно з
аналогічним торішнім періодом, а рівень його зростання за дев’ять місяців
поточного року оцінюється в 5,3%. Як інформують у Мінекономіки, завдяки
збільшенню сировинної бази аграріями та налагодженню нових шляхів постачання
продукції наростили обсяги підприємства харчової промисловості. Пожвавлення
зафіксовано в галузях машинобудування та виробництва будівельних матеріалів, у
добувній промисловості (накопичення запасів вугілля і газу на зиму). Також
відзначено сферу послуг, яка швидко пристосовується до нових умов і потреб.
Вибори — після війни ЧитатиЗГІДНО
ІЗ законодавством, під час дії режиму воєнного стану заборонено здійснювати
волевиявлення громадян. Вибори за стандартами нині важко навіть уявити, адже
як, наприклад, голосувати військовим на передовій, жителям прифронтових населених
пунктів, по яких щодня гатить ворог? Однак в інформпросторі останнім часом
спливає ця тема (минає строк чинності повноважень президента і парламенту). Аби
з’ясувати ставлення до цього питання українців, було проведено соцопитування.
Його результати такі: 62% громадян вважають, що вибори слід провести лише після
закінчення війни, скільки б не довелося чекати.
Нищать майбутнє покоління ЧитатиЗА
ОФІЦІЙНОЮ інформацією ювенальних прокурорів, станом на ранок 23 жовтня
внаслідок повномасштабної війни постраждали 1646 дітей, із них 508 загинули
(1138 дістали поранення). Найбільше потерпілих у Донецькій області — 492,
Харківській — 304, Херсонській — 130, Київській — 129, Запорізькій — 99,
Миколаївській — 97, Дніпропетровській — 96, Чернігівській — 72, Луганській — 67.
Зниклими вважаються 1179 неповнолітніх, 19 546 — примусово вивезеними, 13
зазнали сексуального насильства. Наголошується, що це тільки ті цифри, які
вдалося підтвердити офіційно. Реальне число загиблих і постраждалих українських
дітей через розв’язану росією війну може бути значно більшим.
Влада не справляється? Читати71%
РЕСПОНДЕНТІВ вважають, свідчать результати соцопитування, що влада не докладає
належних зусиль для проведення реформ в Україні. До речі, у 2021 році частка
незадоволених становила 76%. Лише 19% нині здається, що державні мужі
стараються (у 2021 році таких було 15%). Найбільше цікавить суспільство
боротьба з корупцією — її потребують 90% респондентів. Інші найзатребуваніші
теми — завдання, пов’язані з війною (на думку 77% опитаних), і оновлення судової
системи (43%). Водночас більшість респондентів переконана, що хід реформ
недостатньо висвітлюється у ЗМІ.
Смт вже немає ЧитатиГЛАВА
держави В. Зеленський підписав закон стосовно дерадянізації
адміністративно-територіального устрою, що включає ліквідацію поняття «селище
міського типу» (смт). Тепер в Україні будуть міста (понад 10 тисяч жителів),
селища (не менш як 5 тисяч), села (до 5 тисяч), а також поселення — компактне
місце проживання людей за межами населеного пункту, яке не має сталого складу
мешканців (дачні кооперативи, модульні містечка для переселенців тощо).
Оголошено обов’язкову евакуацію ЧитатиІЗ КУП’ЯНСЬКОЇ, Кіндрашівської та
Курилівської громад Куп’янського району Харківщини, які перебувають під
постійними ворожими обстрілами, примусово вивезуть сім’ї з дітьми. Крім того,
неповнолітнім буде заборонено повертатися назад. Обов’язковій евакуації
підлягають 275 дітей. Також із 23 населених пунктів Бериславського, Каховського
і Херсонського районів Херсонщини вивезуть 802 неповнолітніх. Нагадаємо, дітей
евакуйовують разом із хоча б одним із батьків.
Новий морський шлях працює ЧитатиМІНІСТР
інфраструктури О. Кубраков заявив, що за час дії «зернової угоди» (із серпня
2022-го по липень 2023-го) у країни Африки, Азії та Європи доправили 32,9 млн
тонн збіжжя. А після відкриття тимчасового коридору вдалося перевезти вже майже
1,5 мільйона тонн агропродукції. За словами чиновника, аби збільшити обсяги,
потрібні інвестиції. Зокрема, близько 85% дніпровських шлюзів у критичному
стані, і грошова потреба для їх модернізації — 165 млн доларів. Також важливу
функцію як альтернативного маршруту виконує Дунай. Коли не працювали порти
«Великої Одеси», він узяв на себе майже половину всього експорту та імпорту.
Мова — основа ЧитатиЦЬОГО
року вперше в нову дату — 27 жовтня — українці писали Радіодиктант національної
єдності. Текст мав назву «Дороги України», його написала поетеса Катерина
Калитко, а читав актор, виконавець ролі Івана Довбуша в однойменному фільмі
Олексій Гнатковський. Книга рекордів України повідомила про новий запис:
77-річна львів’янка Христина Гоянюк взяла участь у найбільшій кількості
радіодиктантів. Власне, від початку цієї акції, 2000 року, пані не пропустила
жодного, а 2020-го стала єдиною, хто не зробив жодної помилки. Перемогла вона й
торік. За освітою Христина Гоянюк лікар-бактеріолог, яка щиро залюблена в рідне
слово.
Відшкодовуватимуть за ремонт ЧитатиУКРАЇНЦІ,
які власним коштом відновили пошкоджене внаслідок повномасштабної війни житло,
зможуть отримати компенсацію. Президент В. Зеленський підписав відповідний закон,
і виплати почнуть здійснюватися з 1 січня 2024 року. Механізм такий самий, як і
за іншими категоріями програми «єВідновлення»: подання заяви через портал
«Дія», розгляд комісією, призначення виплат.
|