|
Версія для друку На головну А могли прожити до ста років Віктор Зеленюк. Вінницька область. Нещодавно
сталися два випадки масової загибелі риби в річках Південний Буг та Мурафа на
Вінниччині. Тепер додався ще мор риби на осетровій фермі в Ладижинському
водосховищі. ЧЕРЕЗ
забруднення річки Південний Буг знищено єдину в Україні ферму племінного
азовського осетра. У господарстві, яке переїхало до Вінницької області з
Маріуполя, загинуло 9 тонн червонокнижної риби — три тисячі екземплярів. Серед
них білуга, осетри російські, ленські, бестери, веслоноси та увесь молодняк.
Вартість загиблої риби з чорною ікрою сягає понад двох мільйонів доларів. Нежива риба
досі знаходиться на осетровій фермі, адже правоохоронці ведуть розслідування.
За словами власника акваферми Олександра Корха, осетри і білуга загалом дуже
стійкі до забруднення води. Оскільки вони загинули протягом шести годин, це
означає, що забруднення було масштабним. Фахівці
державної екологічної інспекції у Вінницькій області запевняють — шкідливих
речовин у водоймі не виявили, а от показники кисню вдвічі перевищували норму. На противагу
цим лабораторним показникам Олександр Корх вважає, що перевищення споживання
кисню не могло стати причиною мору осетрових. Червонокнижна риба загинула, на
його думку, через забруднення від насосної станції птахофабрики, яка
розташована за кілька кілометрів від акваферми. «Коли у
водосховищі цвіте вода і обладнання птахофабрики забруднюється, то його восени
промивають каустичною содою, — каже Корх. — Ця речовина не токсична для людей,
але уражує органи дихання риби і спричиняє її мор. Нас завше виручало, що
Ладижинська теплоелектростанція прокачувала аеровану воду, яка вливалась у наші
понтони, тому каустик не заподіював великої шкоди. 3 жовтня ТЕС була на
ремонті. Результати лабораторних досліджень екоінспекції не показали вмісту
каустику у воді, можливо, тому, що він швидко розчиняється. Промисловим видам
риби ця речовина не зашкодила: коропи і товстолобики живі. А от на зябрах осетрових
каустик осів, від чого риба й загинула. Майбутнє
акваферми Олександра Корха невизначене. Після цієї трагедії йому, мабуть,
доведеться її закрити і звільнити десятки робітників. Підприємство пропрацювало
десять років, осетрам було по 20 років. Вони пережили початок війни 2014 року,
коли біля Маріуполя точилися бої, перебралися звідти до Херсона, а шість років
тому переїхали в Ладижин. Та, на жаль,
тут в акваферми з’явилися заздрісники і недоброзичливці. Торік невідомі
зловмисники порізали і викрали тонну елітних порід риб. Тепер загинули племінні
осетрові. А могли б жити до ста років, їхню ікру куштували б наші онуки і
правнуки. Адже на підприємстві риб не вбивали, а добували ікру методом
«доїння». Через війну власникам ферми живого срібла осетрових більше не
дістати, адже червонокнижна риба водилася в Азовському морі. Розслідуванням
цього злочину, окрім правоохоронців, займаються і члени депутатської групи, яку
створили в обласній раді. Про результати своєї роботи вони мають прозвітувати
за місяць на сесії облради. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Виробництво поступово відновлюється ЧитатиУ
ВЕРЕСНІ валовий внутрішній продукт (ВВП) підвищився на 9,1% порівняно з
аналогічним торішнім періодом, а рівень його зростання за дев’ять місяців
поточного року оцінюється в 5,3%. Як інформують у Мінекономіки, завдяки
збільшенню сировинної бази аграріями та налагодженню нових шляхів постачання
продукції наростили обсяги підприємства харчової промисловості. Пожвавлення
зафіксовано в галузях машинобудування та виробництва будівельних матеріалів, у
добувній промисловості (накопичення запасів вугілля і газу на зиму). Також
відзначено сферу послуг, яка швидко пристосовується до нових умов і потреб.
Вибори — після війни ЧитатиЗГІДНО
ІЗ законодавством, під час дії режиму воєнного стану заборонено здійснювати
волевиявлення громадян. Вибори за стандартами нині важко навіть уявити, адже
як, наприклад, голосувати військовим на передовій, жителям прифронтових населених
пунктів, по яких щодня гатить ворог? Однак в інформпросторі останнім часом
спливає ця тема (минає строк чинності повноважень президента і парламенту). Аби
з’ясувати ставлення до цього питання українців, було проведено соцопитування.
Його результати такі: 62% громадян вважають, що вибори слід провести лише після
закінчення війни, скільки б не довелося чекати.
Нищать майбутнє покоління ЧитатиЗА
ОФІЦІЙНОЮ інформацією ювенальних прокурорів, станом на ранок 23 жовтня
внаслідок повномасштабної війни постраждали 1646 дітей, із них 508 загинули
(1138 дістали поранення). Найбільше потерпілих у Донецькій області — 492,
Харківській — 304, Херсонській — 130, Київській — 129, Запорізькій — 99,
Миколаївській — 97, Дніпропетровській — 96, Чернігівській — 72, Луганській — 67.
Зниклими вважаються 1179 неповнолітніх, 19 546 — примусово вивезеними, 13
зазнали сексуального насильства. Наголошується, що це тільки ті цифри, які
вдалося підтвердити офіційно. Реальне число загиблих і постраждалих українських
дітей через розв’язану росією війну може бути значно більшим.
Влада не справляється? Читати71%
РЕСПОНДЕНТІВ вважають, свідчать результати соцопитування, що влада не докладає
належних зусиль для проведення реформ в Україні. До речі, у 2021 році частка
незадоволених становила 76%. Лише 19% нині здається, що державні мужі
стараються (у 2021 році таких було 15%). Найбільше цікавить суспільство
боротьба з корупцією — її потребують 90% респондентів. Інші найзатребуваніші
теми — завдання, пов’язані з війною (на думку 77% опитаних), і оновлення судової
системи (43%). Водночас більшість респондентів переконана, що хід реформ
недостатньо висвітлюється у ЗМІ.
Смт вже немає ЧитатиГЛАВА
держави В. Зеленський підписав закон стосовно дерадянізації
адміністративно-територіального устрою, що включає ліквідацію поняття «селище
міського типу» (смт). Тепер в Україні будуть міста (понад 10 тисяч жителів),
селища (не менш як 5 тисяч), села (до 5 тисяч), а також поселення — компактне
місце проживання людей за межами населеного пункту, яке не має сталого складу
мешканців (дачні кооперативи, модульні містечка для переселенців тощо).
Оголошено обов’язкову евакуацію ЧитатиІЗ КУП’ЯНСЬКОЇ, Кіндрашівської та
Курилівської громад Куп’янського району Харківщини, які перебувають під
постійними ворожими обстрілами, примусово вивезуть сім’ї з дітьми. Крім того,
неповнолітнім буде заборонено повертатися назад. Обов’язковій евакуації
підлягають 275 дітей. Також із 23 населених пунктів Бериславського, Каховського
і Херсонського районів Херсонщини вивезуть 802 неповнолітніх. Нагадаємо, дітей
евакуйовують разом із хоча б одним із батьків.
Новий морський шлях працює ЧитатиМІНІСТР
інфраструктури О. Кубраков заявив, що за час дії «зернової угоди» (із серпня
2022-го по липень 2023-го) у країни Африки, Азії та Європи доправили 32,9 млн
тонн збіжжя. А після відкриття тимчасового коридору вдалося перевезти вже майже
1,5 мільйона тонн агропродукції. За словами чиновника, аби збільшити обсяги,
потрібні інвестиції. Зокрема, близько 85% дніпровських шлюзів у критичному
стані, і грошова потреба для їх модернізації — 165 млн доларів. Також важливу
функцію як альтернативного маршруту виконує Дунай. Коли не працювали порти
«Великої Одеси», він узяв на себе майже половину всього експорту та імпорту.
Мова — основа ЧитатиЦЬОГО
року вперше в нову дату — 27 жовтня — українці писали Радіодиктант національної
єдності. Текст мав назву «Дороги України», його написала поетеса Катерина
Калитко, а читав актор, виконавець ролі Івана Довбуша в однойменному фільмі
Олексій Гнатковський. Книга рекордів України повідомила про новий запис:
77-річна львів’янка Христина Гоянюк взяла участь у найбільшій кількості
радіодиктантів. Власне, від початку цієї акції, 2000 року, пані не пропустила
жодного, а 2020-го стала єдиною, хто не зробив жодної помилки. Перемогла вона й
торік. За освітою Христина Гоянюк лікар-бактеріолог, яка щиро залюблена в рідне
слово.
Відшкодовуватимуть за ремонт ЧитатиУКРАЇНЦІ,
які власним коштом відновили пошкоджене внаслідок повномасштабної війни житло,
зможуть отримати компенсацію. Президент В. Зеленський підписав відповідний закон,
і виплати почнуть здійснюватися з 1 січня 2024 року. Механізм такий самий, як і
за іншими категоріями програми «єВідновлення»: подання заяви через портал
«Дія», розгляд комісією, призначення виплат.
|