• Гаряча тема

Доставка газу: паралельний вимір

Руслана ЗІНЧЕНКО.

У ЛИСТОПАДІ 2022 року Кабмін ухвалив рішення про переукладання договорів експлуатації газорозподільних мереж державної форми власності. Простою мовою це означає, що замість приватних облгазів блакитне паливо людям тепер продає постачальник «останньої надії» — ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України». «Продає» — значить постачає і розподіляє (доставляє). Останнє Нафтогаз робить через свою новостворену дочірню компанію ТОВ «Газорозподільні мережі України» («Газмережі»), яка прийшла на заміну облгаззбутам уже в шістнадцяти областях.

 Як стверджує міністр енергетики Герман Галущенко, «повернення мереж в управління держави дає громадянам гарантію безперебійного газопостачання для успішного проходження опалювального сезону… Також це дозволяє розв’язати низку проблем, які виникли після приватизації облгазів понад 10 років тому».

 Можливо, в майбутньому так і буде. Поки що ж зміна постачальника газу здебільше додає клопоту споживачам, а декому ще й завдала збитків. Річ у тому, що жителі кількох областей дізнались про нововведення і про те, що, виявляється, кілька місяців платили за доставку (розподіл) «по-старому, не туди», заднім числом, отримавши типовий договір щодо приєднання до «Газорозподільних систем» та платіжки з новими реквізитами і… боргом. До того ж чимало людей, дослухавшись поради «газконтор», щоб не оплачувати зайвий раз комісію банку, перерахували кошти за послугу доставки газу наперед — дехто навіть до кінця року. В когось це сотні, а в декого й тисячі гривень. Що ж тепер буде з цими грішми? Чи врахує переплату новий постачальник?

Отут і з’явивсь у багатьох людей, чиї нерви і без того вкрай розхитані воєнним лихоліттям, ще один головний біль. Виявляється, у нашій супероцифрованій державі, де можна з допомогою лише смартфона одружитися, зареєструвати дитину, одержати купу свідоцтв та витягів, «автоматичного перерахування вже заплачених коштів від газзбутів до ГК «Нафтогаз України» не буде», сказали як відрізали у Нафтогазі. Справа ця для держави та однієї з її найбільших компаній нездійсненна, непід­йомна, нереальна, із царини фантастики… А на кого ж її накинути? Та на споживача, звісно, хай сам усе вирішує. Тобто людина має вибити в облгазів назад свої кревні або… подарувати їх колишнім облгаззбутам. Та хай тим ненажерливим на свічки підуть мої гроші, щиро бажають люди, які розуміють, що в них не вистачить ні сил, ні нервів на оте «вибивання».

Ось яке роз’яснення щодо повернення коштів дають Газмережі. Споживачеві необхідно написати заяву попередньому постачальникові. Вона складається у довільній формі, але слід неодмінно вказати номер особового рахунка, прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання, прохання повернути кошти, дату і підпис. Також потрібно підготувати: копію паспорта (1-6 сторінки); копію ідентифікаційного коду; довідку з банку із реквізитами карткового рахунка (може бути автоматично згенерована у мобільному додатку банку, повинна містити IBAN карткового рахунка); копії квитанцій на суму переплати. На кожній копії треба зробити напис «Згідно з оригіналом», поставити дату та підпис.

Із цими документами слід звернутися до найближчого Центру обслуговування клієнтів Газмереж або надіслати на офіційну поштову чи електронну (в цьому випадку надсилається фотокопія заяви) адресу старого постачальника.

У компанії радять завчасу уточнити розмір переплати. Якщо сума виявиться спірною, слід додати до пакета документів копії квитанцій про оплату послуг розподілу природного газу за останні три роки, щоб на їх підставі зробити звірку.

В разі виникнення додаткових запитань можна звернутися до Центру обслуговування клієнтів або Контакт-центру Газмереж за номерами: 066-300-2-888 (Водафон); 098-300-2-888 (Київстар); 093-300-2-888 (Лайфсел); 057-708-01-87, 056-747-36-35 (Укртелеком).

Начебто нічого надскладного, не більше сторінки «напутнього» тексту. Але можна тільки уявити, якими словами клянуть зараз газовиків, уряд і самих себе за довірливість (ті, хто сплатив наперед) люди, яким, щоб повернути свої гроші, треба знайти, де зробити копії документів, заплатити за це, дістатися «газконтори» (автобусом чи маршруткою) або пошти, вистояти там (місць для сидіння зазвичай нема — «все для клієнта») у черзі, в разі тривоги, коли всі установи зачиняються, а людей виштовхують на вулицю, десь її перечекати… Безперечно, багато хто «плюне» і не стане цим займатися. Нерви і здоров’я дорожчі.

Та якщо принциповий споживач усе ж витримає цей марафон і надасть пакет документів, то коли йому очікувати повернення коштів? Навесні у ГК «Нафтогаз» стосовно переплати за газ заявляли, що «попередня газопостачальна компанія протягом п’яти календарних днів має надати відповідь на звернення та повернути переплату». Тепер же менеджер компанії зі зв’язків із громадськістю Галина Русаневич пояснила так: «Колишній постачальник повинен протягом 14-30 календарних днів надати відповідь і повернути переплату. Проте в умовах воєнного стану цей термін може змінюватися. Це вже залежить від політики газзбутів». При цьому наголосила, що люди мають оплатити Нафтогазу і борг, якщо він є, і поточні рахунки за доставку блакитного палива, а повернення коштів «чекати паралельно».

Коментарі зайві. «Низка проблем», зі слів Галущенка, може, й розв’язується, але права, комфорт та повага до споживачів серед них безумовно не в пріоритеті. Якщо взагалі є у списку.