• Поезія

За осіннім гаєм — березіль

_{У знаної української письменниці Галини Тарасюк — ювілей}

­­НАРОДИЛАСЯ ювілярка 26 жовтня 1948 р. в селі Орлівка Теплицького району Вінницької області. Закінчила філологічний факультет Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Тривалий час жила на Буковині, працювала в обласних та міських газетах, на телебаченні, в Чернівецькому літературно-меморіальному музеї Юрія Федьковича. У 1990-х рр. була організатором прогресивного жіночого руху, головою Жіночої громади Буковини, редактором першої в краї демократичної (відродженої) газети «Час». Після переїзду до Києва працювала в часописах «Слово Просвіти», «Вечірній Київ», «Літературна Україна», «Українська літературна газета».

Авторка понад трьох десятків романів, новел, збірок поезій. Серед них — «Жіночі романи», «Дама останнього лицаря», «Короткий танець на Віденськім балу», «Ковчег для метеликів», «Новели», історичні романи «Храм на болоті». Роман «Між пеклом і раєм» і біографічний про Т. Г. Шевченка «Зоре моя вечірняя, або Пророк і Марія» були номіновані на Шевченківську премію. Її твори перекладені італійською, німецькою, румунською, польською, литовською, латвійською, туркменською, білоруською, російською мовами. Галина Тарасюк — кавалер ордена княгині Ольги ІІІ ступеня, заслужений працівник культури України, лауреатка багатьох поважних державних та міжнародних літературних премій.

Нинішнього року несподівано для багатьох шанувальників її таланту Галина Тимофіївна порадувала новими творами й найменших читачів.

— Збірочками «Северинчикова книжка» і «Намистинки для Калинки» я особливо дорожу, — наголошує ювілярка. — Присвячені вони двом юним громадянам України, моїм онукам Северинку і Калинці. Радію з того, що «Намистинками для Калинки» зачитуються не лише українські, а й польські діти завдяки перекладам віршів Люцією Ушаковою на польську мову.

В одній зі своїх поезій Галина Тарасюк оптимістично і пророче зауважила: «Я знаю: за осіннім гаєм Цвіте для мене березіль». Таки ж цвіте! Попри складні випробування, які снігами несподіваними падали на її долю. А горда подолянка не ховалася ні від сонця, ні від хуги — завше ішла своєю дорогою на свою зорю. Чуєте: на свою!

Знайомимо читачів «Сільських вістей» із поезіями для дітей із названих збірочок, що вже встигли полюбитися маленьким читачам України і Польщі.

Книжка

Ой, яка цікава книжка!

Це не книжка — цілий світ!

В ній живе і слон! І мишка!

Дятлик, горобець і кіт!

Є тут коні і верблюди,

Козенята і вовки,

І живуть тут добрі люди

У хатинках вздовж ріки!

Живуть жабки у ставочку,

В океані — кораблі,

Равлик-павлик — під листочком,

А у небі — журавлі...

Та щоб більше про це знати —

Треба вчитися читати!

Сестричка

А в нашого Северинка

Є сестричка. Звуть Калинка.

Це не лялька-забавлянка —

Справжня дівчинка-чорнявка.

Хмурить брівки, кривить ротик,

Як болить її животик.

Коли ж їстки дуже хоче —

Супить брівки, мружить очі…

То гугоче, то туркоче,

Ніби за віконцем птася,

Наче запитати хоче,

Де вона така взялася:

В іграшковім магазині?

Чи у лузі на калині?

Северинчик усе знає —

Розказали котики:

В маминім животику!

Виросла з зернинки

Дівчинка Калинка.

Северинчик усе знає

Й на живіт свій поглядає,

Чи нема там братика,

Крикуна-кирпатика?

Рід

Є у тата, є у мами

Дуже славний хлопчик — син!

Татомаминого сина

Звати гарно — Северин!

А у сина Северина

Є велика Батьківщина,

Це — країна Україна,

Яка любить Северина.

Рідний Київ — вся столиця

Ним пишається й гордиться,

Бо у сина Северина

Є великий славний рід:

Має хлопчик дві бабусі,

І чотири прабабусі,

Прадід є і просто дід.

Дядько й дядина, три тітки,

Два двоюрідні брати,

І чотири аж сусідки,

І всього лиш два коти!

Найрідніша є сестричка,

Найближча до серця!

Карі очка, біле личко —

Калинкою зветься.

А ще в сина Северина

Є у Вінниці кузина!

У Києві, в Бородянці,

у Станиці у Луганській,

в Чернівцях, в селі Орлівці,

У Сибіру, в Пітері,

У Фейсбуці й Твітері —

Скрізь є рідні однокрівці,

В Англії, в Іспанії,

Торонто й Парижі,

В Америці, Данії

Далекі і ближні!

В Осло, Відні і Кордові,

Навіть на Алясці!

В матусиній колисковій,

В татусевій казці…

Отака у Северина

Ве-ли-чез-на є родина!

І на Заході, й на Сході,

Де Зелений Клин,

Має своїх родичів

Хлопчик Северин! 

Чарiвна панама

Купив татко в магазині

Калинці панаму.

Стала схожа Калинка

На поважну даму.

З усіма вітається,

Наче справжня пані.

Не стрибає, не танцює —

Сидить на дивані.

Та все котиків повчає,

Щоб були слухняні,

І сиділи також чемно

З нею на дивані.

Дивуються на донечку

І тато, і мама:

Що це з нею витворяє

Чарівна панама?! 

м. Київ.