Календар пам’ятних дат

Федір ПАШУТА.

7 листопада

85 років від дня народження Анатолія Петровича Василенка (1938), українського художника-ілюстратора.

Анатолій Василенко народився на Полтавщині, в селі Нижня Ланна Карлівського району. Першу карикатуру створив на двоюрідного брата Івана.

У 20 років, працюючи на цукровому заводі, почав створювати сатиричні замальовки для газети місцевої профспілки. 1959 року навчався в Миргородському керамічному технікумі, у 1960-1961 роках — у Київському училищі прикладного та декоративного мистецтва. У цей же час почав співпрацювати з журналом «Перець».

Був головним художником журналу для дітей «Перченя». Постійний автор газети «Сільські вісті», працював у журналах «Барвінок», «Малятко», «Веселі картинки», «Вітчизна», «Дніпро», «Ранок». Проілюстрував близько 300 книжок для дітей та дорослих, зокрема відому трилогію Всеволода Нестайка «Тореадори з Васюківки».

15 листопада

100 років від дня народження Віктора Васильовича Кочевського (1923-2005), українського поета, перекладача.

23 листопада

165 років від дня народження Марії Костянтинівни Башкирцевої (1858-1884), художниці, прозаїка українського зарубіжжя.

Українська художниця, яка жила у Франції, творила під упливом творчості Жуля Бастьєна-Лепажа, померла молодою від туберкульозу. Відома як майстер жанрового живопису. Твори Марії Костянтинівни зберігаються в музеях Франції, Нідерландів, США, України, росії; у Ніцці, в музеї Шере, існує зал Башкирцевої. Також відома Марія Башкирцева як автор «Щоденника», який вела з 1873-го і до смерті. На сторінках розкрито глибину розмови з собою людини, яка бажає не втратити жодної хвилини життя.

25 листопада

185 років від дня народження Івана Семеновича Нечуя-Левицького (Левицького) (1838-1918), українського прозаїка, публіциста.

Іван Нечуй-Левицький — відомий український письменник, учитель, фольклорист, перекладач. Фундатор нового жанру в українській літературі — соціально-побутової повісті. Корифей української прози, унікальна людина із загадковим баченням та чарівним талантом. Він захоплювався українською мовою, протистояв русифікації України та говорив: «Мова народу є тілом нації, національний психологічний характер — то її душа». Народився майбутній письменник у Стеблеві Київської губернії (нині — Черкащина) в родині священника. Вивчав латинську, церковнослов’янську та грецьку мови. Літературну діяльність розпочав у 30 років. Найпопулярніші твори автора: «Дві московки», «Бурлачка», «Микола Джеря», «Кайдашева сім’я», «Хмари», «Старосвітські батюшки та матушки», «Шевченкова могила» тощо. Один із перекладачів Біблії українською мовою.

27 листопада

160 років від дня народження Ольги Юліанівни Кобилянської (1863-1942), українського прозаїка.

Мир — дуже важливе слово для Кобилянської, і вона точно знала йому ціну. Під час Першої світової її брати, Степан, Юліан і Олександр, були мобілізовані до австрійського війська. Кобилянська потерпала за долю Олександра, який тривалий час перебував у російському полоні в петропавловську, не мала звісток від брата Степана… У творчому доробку Ольги Кобилянської чимало творів антивоєнного спрямування — «Лист засудженого вояка до своєї жінки», «Назустріч долі», «Юда», «Сниться», «Зійшов з розуму». З особливою тугою пише про землі, знесилені боями: «По одній стороні червоні маки на ній процвітають, рови заповняють, могили прикрашають» (фрагмент із воєнного нарису «Сниться»).

29 листопада

245 років від дня народження Григорія Федоровича Квітки-Основ’я­ненка (Квітки) (1778-1843), українського драматурга, прозаїка.

Найкращі твори Квітки-Основ’яненка одними з перших представляли українську літературу європейським читачам. 1854-го в Парижі французькою мовою опублікована повість «Сердешна Оксана». Твори письменника перекладені польською, болгарською, чеською та іншими мовами. Із Квіткою-Основ’яненком листувався Тарас Шевченко. Поет давав позитивні відгуки на його твори, присвятив йому вірш «До Основ’яненка» («Б’ють пороги; місяць сходить»; 1839) та зробив ілюстрації «Знахар» і «Панна Сотниківна» до однойменних творів.