Архів
Вівторок,
7 листопада 2023 року

№ 45 (20037)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Листопад
  Версія для друку          На головну
  • Відгук

Першим був Валентинович

Микола ЯСЕНЬ.

Дніпропетровська область.

ПОЗА будь-яким сумнівом, до цікавої дискусії запросили «Сільські вісті», опублікувавши статтю Миколи Москаленка «Було по батькові, стало по матері». Нагадаю, у ній ішлося про юну киянку Станіславу Литвиненко. Її рідний, або, як то кажуть, біологічний, батько забув про свою донечку відразу, як тільки розлучився з її мамою. Не давав про себе знати, поки Станіслава підростала. І от, досягнувши зрілих 16 років, отримуючи паспорт, дівчина прийняла несподіване та тверде рішення відмовитися носити по батькові його ім’я. Бо чи й справді не забагато для нього честі, якщо він багато років залишався байдужим до її долі і благополуччя? Інша річ рідна матуся Леся, на честь якої донька й обрала собі ім’я по батькові — Лесіївна.

І хай патроніми — після основного імені ім’я по батькові — запровадили ще в Стародавній Греції, нічого страшного не буде, якщо в нашій Україні нині дозволять паралельно і матроніми — після основного імені імена й по матері себто. Залежно від обставин та ситуацій. Якщо при досягненні дорослості діти мають право обирати прізвище батька чи матері, а то й національність, коли в батьків вона різна, то можливість обирати по батькові чи по матері носити імена їм і поготів не завадить. Така моя думка.

Тим більше, що випадок зі Станіславою не винятковий у юридичній практиці України. Понад 35 літ тому подібне сталося у селищі-райцентрі Покровське на Дніпропетровщині. Там жила дружня й роботяща родина Йосипа і Зінаїди Жученів. Виховувала двох доньок — старшу Галинку і меншеньку Валентинку. Остання, не встигши закінчити сільськогосподарський технікум, забажала вийти заміж за хлопця із сусідніх села і району. І це після тижня знайомства! Батьки в один голос радили не квапитися, та вона наполягала на своєму. Її бабуня Таня казала прямо, що не інакше, «як Валі пороблено». Скінчилося заміжжя ще більш несподівано, ніж відбулося: менш ніж через місяць після весілля Валентина Йосипівна, завагітнівши, заявила, що дуже не-обачно вчинила, прикро помилилася. Що сталося, що послужило її прозрінню, нікому не казала. В селі подейкували, що зрадив він її на третій чи п’ятий день, а пробачати таке Валентина визнала нижче своєї гідності. Тож «судженого» з власної волі вигнала геть. І навздогін попередила, щоб не те що не вертався, а щоб і не показувався на поріг.

Так от, народивши потім хлопчика-синочка від невірного чоловіка, Валя знову приголомшила земляків: забажала записати свого синочка Костянтином Валентиновичем. Тобто не по батькові, а по матері. Спершу сусіди, а швидше, сусідки заходилися відраджувати молоду маму. Не чуди і не сміши — казали. Хоча, здавалося б, чому перечити, якщо і серед чоловіків є Валентини — хай буде, як мати хоче. Так ні: Покровське хоч і селище міського типу — райцентр, одначе не настільки велике, щоб поговір тоді не пішов про «неправильне» бажання Валентини Йосипівни. Бо існує ж «якщо не закон, то порядок». Ті, що реєстрували народження Кості, теж не хотіли давати згоди на таку «примху». З тієї причини, що у хлопчика ж є конкретний батько, а в нього своє ім’я. Негідником виявився — то одне діло. Розлучилася з ним — це твоя справа. Але «нічого не вигадуй, розумнице»! Чи вже забула, як було звати твого колишнього чоловіка?

Таки чималих трудів, старань і наполегливості знадобилося Валентині Йосипівні, аби у свідоцтві про народження Кості в графі, хто батько, зробили прочерк (уявіть!), а у графі по батькові вписали, що Валентинович. Я ж тепер, прочитавши у «Сільських вістях» про Станіславу Лесіївну, спеціально зателефонував землякам у Покровське. Нині там 35-літнього Костянтина Валентиновича знають як чи не найвдачливішого бджоляра-пасічника на всю округу. Він одружений, виховує донечку Оленку Костянтинівну. Ще встигає тещі помагати поратися у фермерському господарстві. Хорошого сина Валентиновича виховала Валентина-мати.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Жорстокі реалії
Читати
Закликають не добивати фермерів
Читати
Накопичено, кажуть, достатньо
Читати
Зимуватимуть за кордоном
Читати
Для всіх іще багато роботи
Читати
Приватних надходжень поменшає
Читати
Намагаються втекти?
Читати
Щоб дитина була українцем
Читати
Автозлодії скорочують «діяльність»
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове