Мовна навала Євген Зосін. У МЕНЕ є товариш, який у школі та інституті вивчав не англійську, а французьку мову, тож у першій не петрає. Одного разу він мене запитує: «Слухай, чую по радіо: «рандомний випадок», «рандомна зустріч». Що воно означає?» Я кажу, що «рандомний» — це спотворене англійське слово «random» — «випадок», «випадковий». «А що, є суттєва відмінність між словами «рандомний» і «випадковий»? Жодної, відповідаю. Просто це новомодна пошесть, дурість — використовувати англійські слова замість українських. Псевдоознака високої інтелектуальності. Сьогодні це словоблуддя (інакше не назвеш) заполонило як побутову мову, так і, на жаль, виступи, дебати, розмови наших провідників культури в засобах інформації. Якось мені закинули, що я проти нового, що ці запозичення, мовляв, збагачують українську мову. Та ще й спонукають до вивчення англійської. «Це рандомний івент, він зараз не в тренді». Відчуваєте збагачення?! Мені здається, що мине час, і вже забудеться слово «подія», а буде «івент». Якщо не зупинити цієї мовної навали. Ми тяжко-важко, але поступово викорінюємо з нашої мови русизми, позбуваємося суржику. Але водночас засіваємо її англомовним сміттям. Із цього приводу мені пригадується гумореска Павла Глазового. Зубрить дід англійську мову, Хоч йому вже близько ста. З словником казки дитячі Помалесеньку чита. — Пліз гет май шуз мендид, бабо! — Раз повів він мудру річ. Баба злиться: — Що це значить? — Постав валянки у піч. Вранці баба діда будить: — Гей-окей! Шурлів-мурлів! Дід питає: — Що це значить? — Правий валянок згорів! |