• Люди, обставини, війна

Коріння не відпускає

Віталій НАЗАРЕНКО.

Чернігівська область.

На фото автора: будинок у Грем’ячі після влучання російського снаряда.

СЕЛО Мурав’ї, що належить до Грем’яцького старостату Новгород-Сіверської громади, повністю знелюдніло. Після того як росіяни зруйнували міст через річку Судость, останніх тутешніх мешканців відселили.

Мурав’ї — крайня північна точка України — розташована у місці впадіння Судості в Десну. Найближчий населений пункт — російська Біла Берізка, до якої всього 16 кілометрів. До центру громади — близько 48. Село з трьох боків оточене річками. З четвертого — кордон із брянською областю росії, етнічною Стародубщиною, окупованою росіянами 1921 року.

До початку широкомасштабного вторгнення рф у Мурав’ях проживало приблизно 50 мешканців. Тепер нема нікого.

«Ми давно просили людей виїжджати звідти, жити там небезпечно, — каже голова Новгород-Сіверської громади Людмила Ткаченко. — Але селяни прислухалися тільки після того, як росіяни авіаударом зруйнували міст через річку Судость. Це був єдиний сухопутний шлях, що з’єднував населений пункт з материковою Україною».

За словами голови міста, евакуація була дуже складною. Людей переправляли на човнах.

«Хоч жителів катма, село обстрілюють постійно. Там господарював фермер, то він частину техніки встиг вивезти, а решту мусив покинути», — розповідає посадовиця.

Сусідній Грем’яч росіяни також нещадно обстрілюють. Проте там досі мешкає половина від довоєнної чисельності населення.

«Люди не хочуть полишати обжитих місць, глибоко вросли там корінням. Але на них повсякчас чатує небезпека, — скрушно говорить Людмила Ткаченко. — Нема такого дня, щоб Грем’яч не обстріляли: в школу прильоти, у ФАП прильоти, в центр села прильоти. Життя, як на фронті, — в городи та будинки влучають снаряди. Разом із тим там працюють наш староста і комунальне підприємство. Бригади РЕМ виїжджають навіть під обстрілами — відновлюють електропостачання. Поки там залишаються люди, треба ними опікуватись. Це їхній вибір…»