• У Верховній Раді

Полеглим — гідне пошанування

Марина Тішкова.

Нинішній рік наближається до завершення, і депутати, вочевидь, вирішили «закрити сезон» ефектно. 21 грудня парламент таки прийняв резонансний закон про легалізацію медичного канабісу, про який так багато говорили раніше й говорять нині.

НАГАДАЄМО, у першому читанні законопроєкт ухвалили в липні. Серед його прихильників — Президент, Рада нацбезпеки і оборони, Міністерство у справах ветеранів, частина лікарів-онкологів. Аргументують деякими даними, згідно з якими, препарати на основі канабісу справляють менше побічних ефектів, ніж, наприклад, морфін, і їх застосовують у країнах ЄС, Канаді, Великій Британії, США для надання допомоги онкохворим, людям із посттравматичним розладом, епілепсією тощо.

Під час голосування «монобільшості» за традицією довелося заручитися підтримкою депутатських груп, адже і в самій фракції не назбирали необхідної кількості голосів (178 «за»), і опозиція, за винятком «Голосу», ініціативи не підтримала. І якщо «Євросолідарність» утрималася, то члени фракції «Батьківщини» натиснули червоні кнопки. Вони переконані: законопроєкт містить багато ризиків для здоров’я населення, а лідер політсили Ю. Тимошенко висловила сподівання, що «наступне скликання парламенту буде абсолютно адекватним, буде абсолютно проукраїнським» і скасує ініціативи, які руйнують «країну і засади її існування». Фракція «Батьківщини» заявила, що звернеться до Конституційного Суду із приводу ухваленого документа, і зареєструвала постанову про скасування результатів голосування.

Друге резонансне питання — це запровадження другого етапу земельної реформи з 1 січня наступного року: купувати сільгоспугіддя планується дозволити не тільки фізособам, як нині, а і юридичним особам. Проти такого кроку виступає широке коло експертів, громадських активістів, профільних асоціацій (див. номер за 7 листопада, «Закликають не добивати фермерів»). У парламенті вистачає і противників, і прихильників, і тих, хто голосує, як «Банкова» скаже. Серед послідовних захисників позиції, що земля не може бути предметом торгу, є фракція «Батьківщини». Політсила 20 грудня заявила, що вдалося переконати парламентарів не запроваджувати другий етап реформи і домовитися про зустріч із Прем’єром Д. Шмигалем задля напрацювання механізму відтермінування земельного питання до закінчення війни. «Це — велика перемога! Дякую усім, хто дослухався до здорового глузду, національних інтересів, аргументів аграріїв», — наголосила Юлія Володимирівна.

Загалом листопад і грудень депутати присвятили розгляду питань різної тематики. Одне з них украй болюче: воно стосується створення, а точніше, відсутності Національного військового меморіального кладовища (НВМК). Війна росії проти України триває вже майже десять років, і за цей час проблема так і не вирішена. Полеглих захисників досі ховають на звичайних кладовищах, які часом переповнені. Закон про створення Національного військового меморіального кладовища парламент ухвалив торік у травні. Розглядалися п’ять потенційних ділянок, серед яких і Биківня, що влаштовувало родичів загиблих, але уряд змінив місце на село Гатне на Київщині. Рідні захисників виходили на акції протесту, намагалися донести свою позицію на зустрічах у Міністерстві у справах ветеранів.

8 грудня було ухвалено черговий законопроєкт, покликаний залагодити питання. Прем’єр Д. Шмигаль запевнив, що тепер робота піде швидше, НВМК мають відкрити вже у першій половині 2024 року. Місце, де його розташують, наразі не відоме, припускають, що це буде таки Гатне.