|
Версія для друку На головну Батько відсудив у дочки аліменти Микола МОСКАЛЕНКО. Трапляються в житті ситуації, коли немічним людям нікому
допомогти. Вони залишаються наодинці зі своїми проблемами та не можуть
самостійно забезпечити собі достатній життєвий рівень. Досить часто у них є
близькі родичі, зокрема дорослі діти, які не піклуються про своїх батьків. Тим
часом із таких-от синів і дочок за рішенням суду може бути стягнуто аліменти на
користь батьків. ТАК, нещодавно Таращанський районний суд на Київщині зобов’язав місцеву
мешканку до кінця життя віддавати літньому батькові чверть усіх її щомісячних
доходів. Позов із такою вимогою на початку осені подав батько. У ньому він
наголосив, що живе самотньо і через тяжку хворобу має інвалідність другої
групи. Єдиним його доходом є пенсія, яку майже всю змушений витрачати на ліки.
У зв’язку з чим ледве вистачає коштів на харчування. Ще й у серпні 2023-го
переніс операцію, на яку довелося витратити 25 тисяч гривень — усі свої
заощадження. Тим часом дочка, єдина спадкоємиця, ніяк не допомагає. Про це
йдеться у матеріалах справи. Утримання непрацездатних батьків їхніми дорослими дітьми є відповідною
компенсацією за підтримку і турботу, свого часу надану батьками дитині.
Законодавчо цю суспільну моральну норму закріплено статтею 51-ю Конституції
України та статтею 202-ю Сімейного кодексу України. Щоправда, обов’язок
повнолітніх дочки, сина утримувати непрацездатних батьків, які потребують
матеріальної допомоги, не є абсолютним. Згідно зі ст. 204-ю СКУ, якщо судом
буде встановлено, що свого часу мати чи батько ухилялися від виконання
батьківських обов’язків, діти можуть бути звільнені від примусу утримувати
немічних батьків. Проте в цьому випадку позивач виховував свою дочку і посильно матеріально
забезпечував її до досягнення повноліття. Чому знайшлися численні свідки. Тож
суд став на бік позивача. Було ухвалено рішення про примусове стягнення з дочки
довічних аліментів на батька «для підтримки його матеріального становища,
здоров’я та життя». Поза сумнівом, цей вирок суду є нагадуванням для всіх дітей, що не лише
згідно з нормами моралі, а й за законом вони зобов’язані перед своїми батьками,
які їх виховали. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Переконують, буцімто гроші є ЧитатиПРЕМ’ЄР Д. Шмигаль запевнив, що Україна має внутрішні ресурси і підтримку від
партнерів, для того щоб виплачувати пенсії та допомоги вчасно. З його слів,
торік держава зразково виконувала соціальні зобов’язання, й у структурі
видатків зведеного бюджету соцвиплати займали понад 12%. Цього року це також
буде одним із пріоритетів. Нагадаємо, днями перший віцепрем’єр Ю. Свириденко
заявила, що може статися затримка з виплатою зарплат та пенсій для майже 12 млн
осіб, якщо міжнародні партнери не нададуть допомоги (див. номер за 4 січня,
«Виплати під загрозою»).
Розмінування триває ЧитатиТОРІК спеціалісти з розмінування обстежили 274 тис. га сільгоспугідь — 58% від
запланованого обсягу на чотири роки. Аграріям уже дано дозвіл на користування
208 тис. га. Як повідомляється, станом на початок минулого року в нас не було
жодної важкої машини для розмінування, а тепер є тридцять. Діяли лише шість
операторів протимінної діяльності, сьогодні ж їх число зросло до 26, а також
подвоїлася кількість саперів, і нині їх 3000. Загалом торік 174 000 км2
української землі вважалися потенційно замінованими, а зараз — 156 000 км2.
Змінено порядок надання помешкання ЧитатиЯК ІНФОРМУЮТЬ у Мінінтеграції, внесено зміни до порядку надання
тимчасового житла внутрішньо переміщеним особам (ВПО). Перелік пріоритетності
доповнили новими критеріями: тепер туди входять сім’ї військовослужбовців
з-поміж ВПО; переселенці, які повторно переїхали внаслідок війни. Також органи
місцевого самоврядування тих територій, із яких перемістилися ВПО, зможуть
брати участь у розподілі житлового фонду у приймаючих громадах. Переселенці
вправі стати на облік громадян, що потребують житла, навіть за відсутності
такого фонду на момент їхнього звернення.
Розмір надходжень — чи не найнижчий ЧитатиУ МІНЕКОНОМІКИ
підбили підсумки минулого року: обсяги експорту порівняно з 2022-м зросли на
112 тис. т та сягнули майже 100 млн тонн товарів. При цьому у вартісному вимірі
показник упав на 18,7% (на 35,8 млрд доларів). Економіка втратила у виручці за
більшістю статей: наприклад, кукурудзи продали на 5% більше (26,2 млн тонн),
проте грошей за неї одержали на 16,8% менше. Таким чином, зі слів першого
віце-прем’єра Ю. Свириденко, надходження від експорту торік були чи не
найнижчими за останнє десятиліття. Водночас імпорт у грошовому вимірі 2023-го
зріс до 62,2 млрд доларів. Найдорожчі позиції — пальне на 7,8 млрд дол., категорія
«різне» (без опису) — на 3,7 млрд дол., лікарські засоби — 1,7 млрд дол.,
безпілотники — 681 млн дол.
Герої вдома ЧитатиТРЕТЬОГО січня відбувся найбільший обмін полоненими від початку повномасштабної
війни. Україні вдалося визволити 230 військових і цивільних, яких незаконно
утримував ворог. Серед звільнених були і люди з офіційним статусом
військовополоненого, підтвердженим через Міжнародний комітет Червоного Хреста
(182 особи), і ті, хто вважався зниклим безвісти (48 чоловік).
Їх чекають ЧитатиВІД ПОЧАТКУ повномасштабної війни величезне число українців перебуває в російському
полоні. Особливо ненавидять рашисти бійців полку «Азов». Серед повернутих
додому військових були захисники Маріуполя, але жодного «азовця» у списки не
внесли. Рідні полонених 5-го, 6-го, 7 січня в низці міст України, зокрема
Києві, Одесі, провели акції-нагадування на підтримку захисників «Азовсталі» під
назвою «Не мовчи. Полон вбиває!». Матері, дружини, батьки, діти прийшли з
плакатами, на яких промовисті написи: «Не дайте їм померти», «Борись за них»,
«Стань їхнім голосом!». Основна мета таких акцій, які проводяться рідними
полонених та небайдужими українцями, — привернення уваги світової спільноти до
дій росіян, котрі незаконно утримують наших захисників уже майже два роки,
часто в нелюдських умовах, знущаючись із них.
Менше, ніж минулого сезону ЧитатиЗА ДАНИМИ Мінагрополітики, з 1 липня 2023 року по 2 січня 2024-го було експортовано
18,4 мільйона тонн збіжжя: пшениці — 7,59 млн т, ячменю — 1,07 млн т, жита — 1
тис. т, кукурудзи — 9,6 млн т. Для порівняння, показник минулого торгового
сезону (з 1 липня 2022-го по 2 січня 2023-го) становив 22,76 млн т зернових:
8,41 млн т пшениці, 1,63 млн т ячменю, 12,5 тис. т жита та 12,64 млн т
кукурудзи. Зменшення обсягів зафіксовано і щодо борошна. Цього сезону його
продано за кордон 58,7 тис. т, а минулого — 69 тис. т.
|