Батько відсудив у дочки аліменти

Микола МОСКАЛЕНКО.

Трапляються в житті ситуації, коли немічним людям нікому допомогти. Вони залишаються наодинці зі своїми проблемами та не можуть самостійно забезпечити собі достатній життєвий рівень. Досить часто у них є близькі родичі, зокрема дорослі діти, які не піклуються про своїх батьків. Тим часом із таких-от синів і дочок за рішенням суду може бути стягнуто аліменти на користь батьків.

ТАК, нещодавно Таращанський районний суд на Київщині зобов’язав місцеву мешканку до кінця життя віддавати літньому батькові чверть усіх її щомісячних доходів. Позов із такою вимогою на початку осені подав батько. У ньому він наголосив, що живе самотньо і через тяжку хворобу має інвалідність другої групи. Єдиним його доходом є пенсія, яку майже всю змушений витрачати на ліки. У зв’язку з чим ледве вистачає коштів на харчування. Ще й у серпні 2023-го переніс операцію, на яку довелося витратити 25 тисяч гривень — усі свої заощадження. Тим часом дочка, єдина спадкоємиця, ніяк не допомагає. Про це йдеться у матеріалах справи.

Утримання непрацездатних батьків їхніми дорослими дітьми є відповідною компенсацією за підтримку і турботу, свого часу надану батьками дитині. Законодавчо цю суспільну моральну норму закріплено статтею 51-ю Конституції України та статтею 202-ю Сімейного кодексу України. Щоправда, обов’язок повнолітніх дочки, сина утримувати непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги, не є абсолютним. Згідно зі ст. 204-ю СКУ, якщо судом буде встановлено, що свого часу мати чи батько ухилялися від виконання батьківських обов’язків, діти можуть бути звільнені від примусу утримувати немічних батьків.

Проте в цьому випадку позивач виховував свою дочку і посильно матеріально забезпечував її до досягнення повноліття. Чому знайшлися численні свідки. Тож суд став на бік позивача. Було ухвалено рішення про примусове стягнення з дочки довічних аліментів на батька «для підтримки його матеріального становища, здоров’я та життя».

Поза сумнівом, цей вирок суду є нагадуванням для всіх дітей, що не лише згідно з нормами моралі, а й за законом вони зобов’язані перед своїми батьками, які їх виховали.