|
Версія для друку На головну «Чорні» старателі на «білому коні» Інна ОМЕЛЯНЧУК. Рівненська область. Нещодавно
поліція затримала групу місцевих жителів, що нелегально видобували бурштин у
Сарненському районі на Рівненщині. Та ще й на заповідній території. ХІБА Ж це
новина, запитаєте. Адже область давно зажила сумнозвісної слави такої собі
кримінальної «столиці» незаконного бурштинового промислу. До того ж під час
війни, яка має багато темних похідних, ділки активізувалися. Судячи з розмаху,
про який цього разу широко відзвітувала поліція, вівся просто-таки повноцінний
промисловий видобуток: тут тобі й дорогі авто із підвищеною прохідністю, й
квадроцикли, і купа спецтехніки… Затримання скидалося на бойовик: усіх поклали
на сніг (його на Поліссі не бракує), дали команду не рухатись… «Улов» виявився
вагомим: понад 200 кілограмів бурштину-сирцю крупної фракції, який оцінюють у
4,5 мільйона гривень. Що буде далі й чим усе завершиться, побачимо. У складі
злочинної групи з восьми осіб виявився депутат однієї з територіальних громад —
оце так прикриття! А підпільні майстерні з первинної обробки каменю ці дебелі
чоловіки облаштували просто у власних помешканнях та у перевірених людей:
як-не-як, а за незаконний видобуток та переробку передбачена карна
відповідальність. Бо наприкінці 2019-го парламент ухвалив два очікувані
«бурштинові» закони. Нелегальним копачам відповідно до букви останніх загрожує
від чотирьох до семи років позбавлення волі з конфіскацією майна. Та,
вочевидь, на рівненському Поліссі не надто бояться кримінальної відповідальності.
Позаяк легалізуватись, як бачимо, не поспішають. Хоча частина колишніх
старателів на таку можливість, передбачену законодавством, пристала: почали
об’єднуватися й викуповувати спецдозволи на користування бурштиновими надрами
через електронні аукціони. Їх активно проводять Держгеонадра на електронному
майданчику «Прозоро». Приміром, у воєнному 2022-му ціна на окремі ділянки
зростала в 60 і навіть у 90 разів (!) від стартової — і це були площі до 10
гектарів! Тодішній
голова ОВА Віталій Коваль радів: від продажу 60 спецдозволів до Держбюджету
надійшло перших 100 мільйонів. Ще 7,3 мільйона рентної плати отримали громади,
на території яких уже ведеться видобуток. Бо, за законом, 30 відсотків ренти
спрямовується до місцевих бюджетів. Уже не кажу про легальні робочі місця та
податки. Зізнаюся: в
мене також зажевріла надія на «відбілювання» бурштинового ринку бодай після 30
років нашої незалежності. Звичайно, особливих ілюзій щодо «чорних» старателів
не було. Але нині вони, здається, знову на «білому коні». Міркуйте самі: у
переддень Нового року біля Старого Села (це майже на кордоні з білоруссю)
затримали водія буса, який перевозив 309 кілограмів бурштину, що ледь умістився
в 14 мішках! Звісно, без жодного документа. І це тільки один, так би мовити, не
вибірковий випадок зі стрічки новин… Отже,
«чорні» схеми працюють, наш бурштин за кордон прямує, на торгах на біржах
з’являється. Під «прапорами» яких країн, залишається лише здогадуватися. Тобто
поки одні поліщуки мужньо захищають Україну від ворога, інші, не виключено,
роблять із ним бізнес. Нонсенс? Ще і який! А ось і
«вишенька на торті»: аукціон, який Держгеонадра планували на 4 січня, не
відбувся. Бо не знайшлось охочих купити ділянку Часова-77 неподалік села
Кухітська Воля немаленькою площею 45,7 гектара. Початкова вартість лота
становила майже 8 мільйонів. Дивно, чи не
так? Щойно, як мовиться, не було відбою від покупців — і раптом… А може,
причина в іншому? Може, на Полісся просто повернулися «накатані» десятиліттями
схеми? Дуже схоже. Тим часом вийшли
на волю учасники злочинної групи, яка 2017 року поблизу села Люхче Сарненського
району влаштувала розбій зі стріляниною. Тоді за бурштин загинули люди. Міцні
хлопці дістали чималі терміни ув’язнення — переважно по 10 років. Утім,
відсиділи по п’ять і, за законом Савченко, попрощалися з нарами. Як гадаєте, до
«білих» чи до «чорних» старателів вони пристануть? І все це —
за умов, коли половину головного кошторису країни 2024-го мають сформувати наші
західні партнери. А «місячні пейзажі» тільки на Рівненщині дорівнюють 10
тисячам гектарів землі, в тому числі заповідних: це більше, ніж площа обласного
центру та приміського Квасилова. Що далі? Такий
«місячний пейзаж» замість лісу залишається після видобутку бурштину. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Гряде скорочення виплат ЧитатиВІЦЕПРЕМ’ЄР І. Верещук повідомила, що
близько 4,9 мільйона осіб нині вважаються внутрішніми переселенцями (ВПО), із них
2,5 мільйона щомісяця отримують виплати. Так, поза-торік на цю мету державою
було спрямовано 57 млрд грн, у 2023-му — вже 73 млрд грн. Планується, що цього
року обсяг коштів зменшиться до рівня 2022-го. Зі слів віце-прем’єра,
міжнародні партнери вимагають оптимізувати виплати, мовляв, двох років для
країни і населення достатньо, аби призвичаїтися до нових умов.
Водогін майже прокладено ЧитатиТОРІК у липні було розпочато будівництво
магістрального водогону протяжністю 145 кілометрів для областей, які
постраждали внаслідок підриву росіянами Каховської ГЕС. Станом на сьогодні, за
інформацією Мінінфраструктури, виконано 95% робіт. Водогін має забезпечити
питною водою близько півтора мільйона людей у низці населених пунктів, серед
яких Кривий Ріг, Марганець, Нікополь, Томаківка, Покровськ, Мар’янське.
До освіти крізь терни ЧитатиВНАСЛІДОК російських обстрілів зруйновано
більш ніж 200 шкіл, понад 1600 пошкоджено, тобто постраждав кожен сьомий заклад
середньої освіти. Близько 900 тисяч дітей нині навчаються дистанційно. Все це
перешкоджає повноцінному здобуттю знань і є проблемою як для учнів, так і для
вчителів, наголошують у МОН.
Аварії почастішали ЧитатиПАТРУЛЬНА поліція опублікувала статистику
ДТП. Ситуація маловтішна: торік кількість аварій зросла на чверть порівняно з 2022
роком, смертність підвищилася на 9%. Зокрема, у 23 462 дорожньо-транспортних
пригодах загинуло 3053 людини, а 29 502 дістали травм. Половину аварій
спричинено через перевищення швидкості, іншими поширеними факторами є порушення
правил маневрування (16%), перехід дороги в невстановленому місці та виїзд на
смугу зустрічного руху (по 5%). Зіткнення машин становить 41% усіх ДТП, на
другому місці — наїзд на пішоходів (27%), на третьому — наїзд на перешкоду
(12%).
Посилюють вітчизняний видобуток ЧитатиУ КОМПАНІЇ «Укргазвидобування» повідомили
про запуск на одному з родовищ десятої розвідувальної свердловини завглибшки
3950 метрів, яка може видавати 250 тис. кубометрів газу на добу. «Ми маємо
хороші дані сейсмічних досліджень, які дають змогу визначати оптимальні точки
для буріння. 10 розвідувальних свердловин доповнили картину геологічної
інформації, і вже цього року ми плануємо розпочати експлуатаційне буріння», —
заявив виконувач обов’язків гендиректора «Укргазвидобування» О. Толмачев.
Продовжують копати вугілля ЧитатиЗГІДНО з даними Донецької ОВА, попри
бойові дії та постійні обстріли росіян у регіоні працюють близько 20 тисяч
шахтарів. Зокрема, останнім часом було працевлаштовано 1300 чоловік.
Авто на мільярди ЧитатиЯК ПОВІДОМЛЯЄ асоціація «Укравтопром»,
торік у нас було придбано майже 61 тисячу нових легковиків на суму понад 105,5
млрд грн. Зазначається, що юридичні особи закупили машин на більш ніж 34,3 млрд
грн, приватні — на близько 71,2 млрд грн. Тоді як упродовж 2023-го вживаних
авто було закуплено 214 тисяч, що на 45% менше, ніж позаторік.
Стверджують, що були збитковими ЧитатиДЕРЖПІДПРИЄМСТВО «Ліси
України» (є найбільшим лісокористувачем, маючи в управлінні 6,6 млн га земель
державного лісового фонду) сповістило про ліквідацію цехів із переробки
деревини. Зі слів гендиректора Ю. Болоховця, лісгоспи свого часу почали
займатися переробкою, бо реалізація кругляку не давала потрібного прибутку.
Однак вони не витримали конкуренції з приватною деревообробкою. Відтак,
стверджує директор «Лісів України», державні виробництва на папері є
прибутковими, а насправді перебувають на дотації, тож їх і ліквідували.
Щоправда, скільки працівників цехів втратили роботу і чи були працевлаштовані
потім, Ю. Болоховець не уточнив.
Урожай попри труднощі ЧитатиПОВНОМАСШТАБНА війна завдала величезного
удару по аграрному сектору. Лише прямі збитки галузі станом на вересень минулого
року орієнтовно оцінювалися в 6,6 мільярда дол. (3 млрд дол. із яких стосуються
втрат сільгосптехніки). Проте незважаючи на негативні прогнози, станом на
грудень 2023-го зібрано 78,7 млн тонн зернових та олійних, що на 23,6%
перевищує показники позаминулого року. Середня врожайність — 51,8 центнера з
гектара (позаторік — 45,8 ц/га). Цього сезону погода сприяла аграріям, тож їм
удалося виростити такий урожай навіть попри зменшення площ, адже частина земель
під окупацією, а багато вгідь не засіяні через замінування та бойові дії.
Визначили дати проведення НМТ ЧитатиУ МІНІСТЕРСТВІ освіти і науки оголосили,
коли відбудеться національний мультипредметний тест (НМТ): основна і додаткова
сесії триватимуть з 14 травня по 19 липня. Вступники складатимуть іспит із
чотирьох предметів: українська мова, математика (120 хвилин, далі обідня
перерва), історія України, один на вибір (також 120 хвилин). Очільник МОН О.
Лісовий зазначив, що хоч це дуже велике навантаження, але така форма обрана з
огляду на вимоги безпеки.
Медаль тепер не важлива ЧитатиОСВІТНІЙ омбудсмен С. Горбачов роз’яснив, що
наявність у випускника золотої чи срібної медалі не надає переваг при вступі до
закладу вищої освіти. Згідно із законодавством, такі відзнаки є лиш видом
морального стимулювання. Останнім роком, коли медалісти мали право на
першочергове зарахування до вишу, був 2014-й. А вже 2015-го університетам
дозволили самостійно обирати, віддавати перевагу відмінникам чи ні. Надалі
медалістів урівняли у статусі з рештою випускників.
|