|
Версія для друку На головну Про «світле» минуле Анатолій ГАЙВОРОНСЬКИЙ. с. Спаське Дніпровського району Дніпропетровської області. ТРАПИЛИСЯ
мені люди мого віку, які не могли приховати ностальгії за колгоспним ладом. То
для них, а також для молоді трохи історії. Чи знаєте
ви, приміром, чому селяни в СРСР вирубували у своїх присадибних садках фруктові
дерева? Та тому, що комуністи запровадили драконівські, непосильні податки на
них. На кожне дерево і навіть на кожне деревце. Не маєш грошей платити? Не
біда. Брали «натурою» — вовною, м’ясом, молоком, яйцями, овочами і тими ж
фруктами. От чоловіки і хапалися за сокири. Рубали і плакали, а жінки ще
більше. Адже вирубували яблуні, груші, сливи та вишні, які ще їхні діди
саджали. Також моя
мама згадувала, як зобов’язували вивозити на колгоспні поля… відходи з
нужників. Як добрива. Селяни самі мусили клозет вичистити, а вичищене в степ,
куди бригадир вкаже, вивезти. Або й винести, якщо не маєш чим вивезти. Нікого
не хвилювало, як це ти робиш. Але віддай, вивези, і квит. Нарешті, чи
знаєте ви, що рідна держава обкладала всіх колгоспників, які мали корів,
натуральним податком — 220 літрів на рік? Умри, але здай. Горбиться селянська
родина на корову, щоб діточок прогодувати, однак молоко здавай на заготівельний
пункт. Якщо хто не в курсі, як воно, те молоко, людям дістається, спробуйте
день косою помахати, щоб на сіно накосити. Я махав, знаю. А сіно потім
скиртувати не пробували? Теж скажу, що не ложкою за столом сьорбати. А якщо ви
тримали бодай десяток курей, то улюблена держава робітників і селян знову тут
як тут: зобов’язувала здати 180 — 250 яєць на рік. Бо своїми забезпечити
пролетаріат країна рад ніяк не могла. Точнісінько так і на кожну свиню, з якої
потім мусиш здерти шкуру і здати на чоботи та портупею, також існував податок. Це все на
додачу до важкої і виснажливої, з раннього рання і до темної ночі, роботи в
колгоспі. Вам доводилося полоти і проривати буряки? Це не розгинати спини, поки
не дійдеш до кінця рядка. Після третього, четвертого ти її уже й не розігнеш.
Або хто знає, що таке постійна робота біля корів, телят або свиней? Це з
четвертої ранку і до заходу сонця щодня без вихідних. І практично задарма, бо
що таке 40-60 рублів платні на місяць? І лише з 1966 року почали платити. А до
того цілих 36 літ колгоспники гарували за так звану натуроплату. За «трудодні»,
якщо й це хтось забув. Спромігся заробити за день той трудодень — в урожайний
рік восени отримаєш на нього, в кращому разі, два кілограми зерна. Частіше
виходило менше. Частіше в середньому 600 грамів. Особливо коли не виробив за
сезон належної кількості трудоднів. А хочеш ще й гроші готівкою мати, то
продавай нараховане тобі збіжжя колгоспу. За ціною вдвічі нижчою, ніж держава
його в колгоспу купувала. Запитаєте,
як же люди не тікали з такого «раю»? О, тікали, ще й як! Не всім, проте, аж
ніяк не всім це вдавалося, ось у чому річ. Адже в Радянському Союзі, де так
«вільно дихала людина», селян зробили кріпаками. Виїзд із колгоспу практично
був заборонений. Неможливий. Бо паспортів селянам не видавали. А куди ти
поткнешся без паспорта? Моєму
батькові поталанило. Підлітком колгосп направив його вчитися на тракториста у
Старобешеве. Після навчання відразу забрали служити в армії. А після армії за
«комсомольською путівкою» завербували «піднімати цілину». Це вже, хочеш чи не
хочеш, а паспорт видай. З паспортом же куди душа забажає, туди й вирушай потім.
Так наша сім’я вирвалася з колгоспу і опинилася в державному підприємстві —
радгоспі. Радгосп же —
це вже зовсім інша річ. Хоч платили теж мало, але все ж не мізерні копійки. А
головне, пенсійний стаж ішов державний, а не колгоспний. Бо знаєте, що таке
колгоспна пенсія? Це 12-18 рублів на місяць. А хто за свій вік так і не
спромігся досягти необхідної кількості трудовиходів на роботу, нараховували
лише п’ять чи тільки три рублі. Як хочеш, так і доживай на них. Я міг би ще
багато чого сказати навздогін радянському колгоспному ладові, але не велика це
радість — бути свідком «світлого» минулого… Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Гряде скорочення виплат ЧитатиВІЦЕПРЕМ’ЄР І. Верещук повідомила, що
близько 4,9 мільйона осіб нині вважаються внутрішніми переселенцями (ВПО), із них
2,5 мільйона щомісяця отримують виплати. Так, поза-торік на цю мету державою
було спрямовано 57 млрд грн, у 2023-му — вже 73 млрд грн. Планується, що цього
року обсяг коштів зменшиться до рівня 2022-го. Зі слів віце-прем’єра,
міжнародні партнери вимагають оптимізувати виплати, мовляв, двох років для
країни і населення достатньо, аби призвичаїтися до нових умов.
Водогін майже прокладено ЧитатиТОРІК у липні було розпочато будівництво
магістрального водогону протяжністю 145 кілометрів для областей, які
постраждали внаслідок підриву росіянами Каховської ГЕС. Станом на сьогодні, за
інформацією Мінінфраструктури, виконано 95% робіт. Водогін має забезпечити
питною водою близько півтора мільйона людей у низці населених пунктів, серед
яких Кривий Ріг, Марганець, Нікополь, Томаківка, Покровськ, Мар’янське.
До освіти крізь терни ЧитатиВНАСЛІДОК російських обстрілів зруйновано
більш ніж 200 шкіл, понад 1600 пошкоджено, тобто постраждав кожен сьомий заклад
середньої освіти. Близько 900 тисяч дітей нині навчаються дистанційно. Все це
перешкоджає повноцінному здобуттю знань і є проблемою як для учнів, так і для
вчителів, наголошують у МОН.
Аварії почастішали ЧитатиПАТРУЛЬНА поліція опублікувала статистику
ДТП. Ситуація маловтішна: торік кількість аварій зросла на чверть порівняно з 2022
роком, смертність підвищилася на 9%. Зокрема, у 23 462 дорожньо-транспортних
пригодах загинуло 3053 людини, а 29 502 дістали травм. Половину аварій
спричинено через перевищення швидкості, іншими поширеними факторами є порушення
правил маневрування (16%), перехід дороги в невстановленому місці та виїзд на
смугу зустрічного руху (по 5%). Зіткнення машин становить 41% усіх ДТП, на
другому місці — наїзд на пішоходів (27%), на третьому — наїзд на перешкоду
(12%).
Посилюють вітчизняний видобуток ЧитатиУ КОМПАНІЇ «Укргазвидобування» повідомили
про запуск на одному з родовищ десятої розвідувальної свердловини завглибшки
3950 метрів, яка може видавати 250 тис. кубометрів газу на добу. «Ми маємо
хороші дані сейсмічних досліджень, які дають змогу визначати оптимальні точки
для буріння. 10 розвідувальних свердловин доповнили картину геологічної
інформації, і вже цього року ми плануємо розпочати експлуатаційне буріння», —
заявив виконувач обов’язків гендиректора «Укргазвидобування» О. Толмачев.
Продовжують копати вугілля ЧитатиЗГІДНО з даними Донецької ОВА, попри
бойові дії та постійні обстріли росіян у регіоні працюють близько 20 тисяч
шахтарів. Зокрема, останнім часом було працевлаштовано 1300 чоловік.
Авто на мільярди ЧитатиЯК ПОВІДОМЛЯЄ асоціація «Укравтопром»,
торік у нас було придбано майже 61 тисячу нових легковиків на суму понад 105,5
млрд грн. Зазначається, що юридичні особи закупили машин на більш ніж 34,3 млрд
грн, приватні — на близько 71,2 млрд грн. Тоді як упродовж 2023-го вживаних
авто було закуплено 214 тисяч, що на 45% менше, ніж позаторік.
Стверджують, що були збитковими ЧитатиДЕРЖПІДПРИЄМСТВО «Ліси
України» (є найбільшим лісокористувачем, маючи в управлінні 6,6 млн га земель
державного лісового фонду) сповістило про ліквідацію цехів із переробки
деревини. Зі слів гендиректора Ю. Болоховця, лісгоспи свого часу почали
займатися переробкою, бо реалізація кругляку не давала потрібного прибутку.
Однак вони не витримали конкуренції з приватною деревообробкою. Відтак,
стверджує директор «Лісів України», державні виробництва на папері є
прибутковими, а насправді перебувають на дотації, тож їх і ліквідували.
Щоправда, скільки працівників цехів втратили роботу і чи були працевлаштовані
потім, Ю. Болоховець не уточнив.
Урожай попри труднощі ЧитатиПОВНОМАСШТАБНА війна завдала величезного
удару по аграрному сектору. Лише прямі збитки галузі станом на вересень минулого
року орієнтовно оцінювалися в 6,6 мільярда дол. (3 млрд дол. із яких стосуються
втрат сільгосптехніки). Проте незважаючи на негативні прогнози, станом на
грудень 2023-го зібрано 78,7 млн тонн зернових та олійних, що на 23,6%
перевищує показники позаминулого року. Середня врожайність — 51,8 центнера з
гектара (позаторік — 45,8 ц/га). Цього сезону погода сприяла аграріям, тож їм
удалося виростити такий урожай навіть попри зменшення площ, адже частина земель
під окупацією, а багато вгідь не засіяні через замінування та бойові дії.
Визначили дати проведення НМТ ЧитатиУ МІНІСТЕРСТВІ освіти і науки оголосили,
коли відбудеться національний мультипредметний тест (НМТ): основна і додаткова
сесії триватимуть з 14 травня по 19 липня. Вступники складатимуть іспит із
чотирьох предметів: українська мова, математика (120 хвилин, далі обідня
перерва), історія України, один на вибір (також 120 хвилин). Очільник МОН О.
Лісовий зазначив, що хоч це дуже велике навантаження, але така форма обрана з
огляду на вимоги безпеки.
Медаль тепер не важлива ЧитатиОСВІТНІЙ омбудсмен С. Горбачов роз’яснив, що
наявність у випускника золотої чи срібної медалі не надає переваг при вступі до
закладу вищої освіти. Згідно із законодавством, такі відзнаки є лиш видом
морального стимулювання. Останнім роком, коли медалісти мали право на
першочергове зарахування до вишу, був 2014-й. А вже 2015-го університетам
дозволили самостійно обирати, віддавати перевагу відмінникам чи ні. Надалі
медалістів урівняли у статусі з рештою випускників.
|