|
Версія для друку На головну Бізнес активізувався Василь ГАЙ. У ХЕРСОНІ
попри постійні ворожі обстріли із окупованого лівобережжя Дніпра оживає малий
бізнес. Торік до ділової активності долучилися понад 162 нові юридичні особи,
ще 2,5 тисячі громадян зареєструвалися приватними підприємцями. На брифінгу
начальник обласної військової адміністрації Олександр Прокудін наголосив, що у
прифронтовому регіоні створюються сприятливі умови для ведення власної справи.
Свідчення цьому той факт, що близько пів тисячі підприємців перереєстрували
свою діяльність до Херсонської області. Крім того, близько двох сотень жителів
степового краю підвищують кваліфікацію, отримують іншу спеціальність за
ваучерами на навчання від Центру зайнятості. У пріоритеті — обстеження степів півдня ЗГІДНО з
планом, першочергового обстеження та за необхідності очищення і розмінування
потребують понад 512 тис. га сільгоспугідь, із яких у Херсонській — 248 тисяч
гектарів. Загалом же пріоритетне повернення земель у господарську експлуатацію
відбуватиметься у восьми регіонах. Про це розповіла перший віцепрем’єр-міністр
України — міністр економіки Юлія Свириденко. Повертають землю селянам ТИМ часом у
Нововоронцовській громаді відновилося розмінування земель
сільськогосподарського призначення. Про це повідомив начальник Нововоронцовської
військової адміністрації Андрій Селецький. Лише за два
тижні фахівці інженерних військ очистили від мін, фугасів, інших небезпечних
предметів майже 1,6 тисячі гектарів сільгоспугідь. Допомагатимуть українським
піротехнікам знешкоджувати вибухонебезпечні боєприпаси у населених пунктах нові
роботизовані комплекси. Ця вкрай необхідна техніка надійшла в Україну від уряду
Канади в рамках технічної допомоги. Не скорились окупантам ХЕРСОНСЬКІ
науковці видали чергову книгу про існування жителів обласного центру в умовах
окупації. Її автор — доктор історичних наук місцевого державного університету
Олександр Черемісін. «Літопис
цивільного спротиву Херсона у вимірах повномасштабної агресії росії проти
України у 2022 році» складається із 27 історій незламних українців, котрі
зуміли пережити тривале поневолення, не зрадивши Вітчизну. Робоча
група, створена при одному із найстаріших вишів на Півдні України, продовжує
працювати над літописом окупації та спротиву херсонців. «Людина справжня» чи невдаха? МІЖНАРОДНА
прем’єра фільму «Редакція», який знімався в області за пів року до
повномасштабного вторгнення росії, режисера Романа Бондарчука відбудеться у
лютому на кінофестивалі Берлінале. Кінофестиваль стартує в Берліні 15-25
лютого. Сюжет
стрічки розповідає історію молодого співробітника природничого музею Юри,
котрий стає свідком підпалу лісу та фіксує це на фото. Головний герой несе
відзняті знімки до редакції місцевої газети, але матеріал нікого не зацікавив.
Юра починає працювати журналістом. Його наївне бачення світу руйнується у вирі
брехливих новин, корупційних схем і фальсифікованих виборів. Герой має вирішити,
хто він: представник напівзниклого виду «людини справжньої» чи невдаха? Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Гряде скорочення виплат ЧитатиВІЦЕПРЕМ’ЄР І. Верещук повідомила, що
близько 4,9 мільйона осіб нині вважаються внутрішніми переселенцями (ВПО), із них
2,5 мільйона щомісяця отримують виплати. Так, поза-торік на цю мету державою
було спрямовано 57 млрд грн, у 2023-му — вже 73 млрд грн. Планується, що цього
року обсяг коштів зменшиться до рівня 2022-го. Зі слів віце-прем’єра,
міжнародні партнери вимагають оптимізувати виплати, мовляв, двох років для
країни і населення достатньо, аби призвичаїтися до нових умов.
Водогін майже прокладено ЧитатиТОРІК у липні було розпочато будівництво
магістрального водогону протяжністю 145 кілометрів для областей, які
постраждали внаслідок підриву росіянами Каховської ГЕС. Станом на сьогодні, за
інформацією Мінінфраструктури, виконано 95% робіт. Водогін має забезпечити
питною водою близько півтора мільйона людей у низці населених пунктів, серед
яких Кривий Ріг, Марганець, Нікополь, Томаківка, Покровськ, Мар’янське.
До освіти крізь терни ЧитатиВНАСЛІДОК російських обстрілів зруйновано
більш ніж 200 шкіл, понад 1600 пошкоджено, тобто постраждав кожен сьомий заклад
середньої освіти. Близько 900 тисяч дітей нині навчаються дистанційно. Все це
перешкоджає повноцінному здобуттю знань і є проблемою як для учнів, так і для
вчителів, наголошують у МОН.
Аварії почастішали ЧитатиПАТРУЛЬНА поліція опублікувала статистику
ДТП. Ситуація маловтішна: торік кількість аварій зросла на чверть порівняно з 2022
роком, смертність підвищилася на 9%. Зокрема, у 23 462 дорожньо-транспортних
пригодах загинуло 3053 людини, а 29 502 дістали травм. Половину аварій
спричинено через перевищення швидкості, іншими поширеними факторами є порушення
правил маневрування (16%), перехід дороги в невстановленому місці та виїзд на
смугу зустрічного руху (по 5%). Зіткнення машин становить 41% усіх ДТП, на
другому місці — наїзд на пішоходів (27%), на третьому — наїзд на перешкоду
(12%).
Посилюють вітчизняний видобуток ЧитатиУ КОМПАНІЇ «Укргазвидобування» повідомили
про запуск на одному з родовищ десятої розвідувальної свердловини завглибшки
3950 метрів, яка може видавати 250 тис. кубометрів газу на добу. «Ми маємо
хороші дані сейсмічних досліджень, які дають змогу визначати оптимальні точки
для буріння. 10 розвідувальних свердловин доповнили картину геологічної
інформації, і вже цього року ми плануємо розпочати експлуатаційне буріння», —
заявив виконувач обов’язків гендиректора «Укргазвидобування» О. Толмачев.
Продовжують копати вугілля ЧитатиЗГІДНО з даними Донецької ОВА, попри
бойові дії та постійні обстріли росіян у регіоні працюють близько 20 тисяч
шахтарів. Зокрема, останнім часом було працевлаштовано 1300 чоловік.
Авто на мільярди ЧитатиЯК ПОВІДОМЛЯЄ асоціація «Укравтопром»,
торік у нас було придбано майже 61 тисячу нових легковиків на суму понад 105,5
млрд грн. Зазначається, що юридичні особи закупили машин на більш ніж 34,3 млрд
грн, приватні — на близько 71,2 млрд грн. Тоді як упродовж 2023-го вживаних
авто було закуплено 214 тисяч, що на 45% менше, ніж позаторік.
Стверджують, що були збитковими ЧитатиДЕРЖПІДПРИЄМСТВО «Ліси
України» (є найбільшим лісокористувачем, маючи в управлінні 6,6 млн га земель
державного лісового фонду) сповістило про ліквідацію цехів із переробки
деревини. Зі слів гендиректора Ю. Болоховця, лісгоспи свого часу почали
займатися переробкою, бо реалізація кругляку не давала потрібного прибутку.
Однак вони не витримали конкуренції з приватною деревообробкою. Відтак,
стверджує директор «Лісів України», державні виробництва на папері є
прибутковими, а насправді перебувають на дотації, тож їх і ліквідували.
Щоправда, скільки працівників цехів втратили роботу і чи були працевлаштовані
потім, Ю. Болоховець не уточнив.
Урожай попри труднощі ЧитатиПОВНОМАСШТАБНА війна завдала величезного
удару по аграрному сектору. Лише прямі збитки галузі станом на вересень минулого
року орієнтовно оцінювалися в 6,6 мільярда дол. (3 млрд дол. із яких стосуються
втрат сільгосптехніки). Проте незважаючи на негативні прогнози, станом на
грудень 2023-го зібрано 78,7 млн тонн зернових та олійних, що на 23,6%
перевищує показники позаминулого року. Середня врожайність — 51,8 центнера з
гектара (позаторік — 45,8 ц/га). Цього сезону погода сприяла аграріям, тож їм
удалося виростити такий урожай навіть попри зменшення площ, адже частина земель
під окупацією, а багато вгідь не засіяні через замінування та бойові дії.
Визначили дати проведення НМТ ЧитатиУ МІНІСТЕРСТВІ освіти і науки оголосили,
коли відбудеться національний мультипредметний тест (НМТ): основна і додаткова
сесії триватимуть з 14 травня по 19 липня. Вступники складатимуть іспит із
чотирьох предметів: українська мова, математика (120 хвилин, далі обідня
перерва), історія України, один на вибір (також 120 хвилин). Очільник МОН О.
Лісовий зазначив, що хоч це дуже велике навантаження, але така форма обрана з
огляду на вимоги безпеки.
Медаль тепер не важлива ЧитатиОСВІТНІЙ омбудсмен С. Горбачов роз’яснив, що
наявність у випускника золотої чи срібної медалі не надає переваг при вступі до
закладу вищої освіти. Згідно із законодавством, такі відзнаки є лиш видом
морального стимулювання. Останнім роком, коли медалісти мали право на
першочергове зарахування до вишу, був 2014-й. А вже 2015-го університетам
дозволили самостійно обирати, віддавати перевагу відмінникам чи ні. Надалі
медалістів урівняли у статусі з рештою випускників.
|