Українці — разом

Леонід Логвиненко.

Фото автора.

День Соборності в Харкові.

Ранок 23 січня.

У Харкові на свято Соборності коло будівлі ОДА, куди не раз влучали російські ракети, зібралось із пів сотні містян. Вишитий рушник, який вони розгорнули на тлі побитих стін і затулених фанерними плитами вікон, єднав людей, що не полишили рідного міста. Бо ж матір, що потрапила в біду, не кидають напризволяще.

— МИ МУСИМО тут бути, показати: українці — разом, — каже одна з організаторок акції, просвітянка і доктор наук Галина Куц. — А тому саме зі сходу на захід розгорнули «вишиванковий ланцюг».

Цей день був сонячний, як і понад століття тому, 22 січня 1919 року. Свято Соборності запровадили в часи Української Народної Республіки з ініціативи митрополита Іларіона, відомого за світським ім’ям Іван Огієнко. Це його цитує Митрополит Київський і всієї України-Руси Епіфаній: «Отож Софійський майдан 22 січня 1919 року, середа. О 12-й годині все почнеться. Вся Софійська площа усипана людьми, війська — без кінця. Кожна церква йде процесією на площу… Увесь Київ тоне у дзвонах. А день такий сонячний, а трошки сніжок випав, все блищить, все таке гарне… Молебенна площа, шість єпископів урочисто служать. Безконечним хором співають. Директорія спереду, ось — читання Універсалу… А дзвони дзвонять, а духовенство співає, а війська — куди око тільки бачить. Все військо українське блищить у новій одежі. Середа 22-го: я, як міністр освіти, оголосив цей день вільним від занять. Учнів — безконечне число. Народу — безконечне число. Цієї радісної події, хто бачив, ніколи не забуде! Я її не забуду до могили».

Тоді також ішла війна, яку розв’язала московія проти України. Однак іще не існувало ракет, тож на майдані в столиці міг зібратись велелюдний натовп. Сьогодні ж Харків обстрілюють майже щоночі, тому масові заходи не проводяться.

— Я відчула найбільшу єдність у перші дні повномасштабної війни, — зізнається харків’янка Ольга Шнайдер, яка прийшла на свято з дитиною. — Хтось, звісно, виїхав, але чимало людей залишились і згуртувалися. Допомагали одне одному як могли, чим могли. Це для мене була найбільша єдність.

Харківська активістка Раїна Шутько принесла на День соборності жовто-блакитні стрічки.

— Те, що ми гуртуємося, виходимо на вулиці, як на мене, найкраще засвідчує стійкість і волелюбність українського духу, — певна пані Раїна.

Ось так символічно і щемко Харків, розтерзаний ворогом, відзначив свято, суть якого — єднання — можливо, найважливіша для українців. Адже нас долали в усі часи тільки після того, як роздроблювали, і тепер намагаються розірвати зсередини. Є такі політики аж у найвищих ешелонах влади, для яких вибори (імовірність проведення яких примарна!) і рейтинги важливіші за виживання народу і держави...

А вже о 4-й ранку 23 січня рашисти масовано обстріляли Харків. Одна ракета поцілила в газопровід за околицею, від пожежі небо стало червоно-кривавим. О 7:15 — новий ракетний удар… Голова ОВА Олег Синєгубов повідомив, що росіяни використовують ракети С-300, Х-32, «іскандер» та Х-22. Остання несе тонну вибухівки! Внаслідок влучань 23 січня загинуло одинадцять містян, серед яких 8-річна дівчинка. Її разом із тілом матері витягли з-під завалів зруйнованого будинку. Постраждало понад 60 осіб, серед яких восьмеро дітей. Майже пів міста було знеструмлено. В наступні дні обстріли повторювалися…

Осатанілий Мордор хоче стерти столицю Слобожанщини з лиця Землі. Об’єднай і вбережи нас, Боже.