|
Версія для друку На головну Чи вийдемо з кризи? Юрій Касьянов, волонтер, спеціаліст
з аеророзвідки. ЧЕРЕЗ два роки від початку великої війни Україна потрапила в найжорстокішу
кризу за увесь період незалежності. На нас тисне сильний ворог, західна
допомога різко скоротилась, вітчизняна економіка ледве дихає, військова
економіка не зростає, населення відчуває розчарування, довіра до влади впала до
критичної позначки. Але криза — це не катастрофа, це нові можливості. Ми не перші й не останні,
хто наразився на кризу під час війни. Наприклад, у нацистській Німеччині в травні 1940 року, в розпал війни з
Францією і Британією, було вироблено лише 40 танків, а 1944-го, після двох
років бомбардувань, унаслідок яких багато заводів було зруйновано, щомісяця
випускали вже понад 2 тисячі танків. На початку війни німецька промисловість щомісяця виробляла всього 500
винищувачів, а 1944-го розбомблена Німеччина випускала з конвеєра вже 4 тисячі
винищувачів на місяць. Якщо комусь не подобається приклад нацистської Німеччини, згадаймо Америку.
Сполучені Штати, як відомо, маючи в 1941 році вельми слабку військову
промисловість, 1943-го вже випускали зброї, військової техніки та військових
матеріалів стільки ж, скільки решта країн, що воювали, разом узяті. Сьогодні саме час (із запізненням на два або й на 10 років) серйозно
зайнятися мілітаризацією суспільства, країни і модернізацією України. Воєнні невдачі, економічні проблеми, несприятлива зовнішньополітична
обстановка, як не дивно, спонукають нас до того, щоб перейти на якісно вищий
рівень розвитку. Армія вже стає технологічно набагато досконалішою, ніж навіть рік тому:
дронів на деяких ділянках фронту використовується більше, ніж снарядів.
Паразитична економіка «білих комірців» вимушено змінюється на військову
економіку інженерів і робітників, що виробляє реальний продукт. Проте найскладніший елемент модернізації — радикальна зміна системи
управління. Нам потрібні не просто нові обличчя, хоча, безумовно, важливо вигнати з
високих кабінетів неефективних менеджерів. Треба змінити саму структуру системи управління, грамотно розподілити
повноваження і відповідальність, аби позбутися дублювання функцій,
безвідповідальності, ручного управління всіма і всім зі... скажімо, Офісу
президента. Має бути одна головна людина, яка відповідає за державну політику в
оборонній промисловості, яка сама підбирає собі команду, яка має повноваження,
карт-бланш на будь-які зміни, будь-які рішення. Така людина має давати публічні обіцянки і публічно нести за них
відповідальність. Вона має бути не «людиною президента», навпаки — максимально
незалежною і самостійною і не боятися суперечити навіть самому Єрмаку. Має бути одна така людина, яка відповідає за розвиток індустрії дронів, за
застосування безпілотників на війні. Щонайбільше повноважень і надзвичайна
відповідальність. Публічна робота, публічні обіцянки, публічно визначені
терміни і публічне покарання у вигляді політичного забуття в разі невдачі. Ну і
втрата посади, звичайно. У всіх сферах військової економіки (а іншої у нас зараз нема), військового
і військово-цивільного управління має з’явитися особа, що наділена персональною
владою і персональною відповідальністю. Зрештою архітекторами військової економіки в Німеччині були Тодт і Шпеєр, а
люфтваффе створив Мільх, і всі знали їхні імена, з їхніми іменами пов’язували
створення бездоганної нацистської військової машини, реактивних винищувачів,
крилатих та балістичних ракет. У нас знають, мабуть, тільки Федорова і Камишина, трохи Умєрова, в
управлінні Збройними силами — Залужного. Мінстратегпром займається дронами,
Міноборони займається дронами, Мінцифри займається дронами, Генштаб займається
дронами, ще Укроборонпром займається дронами, і окремі відомства займаються
дронами, і місцева влада займається дронами, і волонтери займаються дронами — і
тому ніде немає персональної відповідальності. Ніхто персонально не створює і не оприлюднює державної політики. А десятки
міністрів, тисячі високопоставлених менеджерів взагалі перебувають у тіні, де
майже катма реальних можливостей і де можна уникнути відповідальності. У цьому проблема. Треба ділитися владою, поки не прийшли ті, хто владу
забере. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Аптеки на колесах ЧитатиЗАГАЛОМ у селищах і селах працює 5700 стаціонарних аптек. Це мізерна кількість: за
даними МОЗ, жителі близько 20 000 невеликих населених пунктів (89%) не мають
швидкого доступу до закладів, де можна придбати ліки. Розв’язати цю проблему
міністерство збирається з допомогою мобільних аптечних пунктів. Перша така
аптека, яка має обслуговувати 80 сіл і селищ, запрацювала на Харківщині. Крім
того, торік восени уряд спростив вимоги до відкриття стаціонарних закладів: у
селищах загальна їх площа повинна становити не менш ніж 30 м2,
торговельного залу — принаймні 13,5 м2; у селах —18 м2 та
6 м2 відповідно.
Повернулися додому ЧитатиВ ОСТАННІЙ
день січня відбувся 50-й обмін полоненими. Україні вдалося визволити 207
військовослужбовців. Серед звільнених — захисники Маріуполя, Херсона, бійці з
острова Зміїний, морпіхи та бойові медики. Омбудсмен Д. Лубінець повідомив, що
від початку повномасштабної війни вдалося повернути з полону 3035 українців.
Однак досі рашисти незаконно утримують у полоні велику кількість і військових,
і цивільних. Зокрема, легендарний командир 12-ї бригади спецпризначення «Азов»
Денис Прокопенко («Редіс») зазначив, що серед бранців кремля ще залишається
понад 900 «азовців», які обороняли Маріуполь.
Збитки неосяжні ЧитатиЗА ІНФОРМАЦІЄЮ Міндовкілля, від початку великої війни зафіксовано майже
3,6 тис. російських злочинів проти довкілля. Сума завданих ворогом збитків
сягнула 2,2 трлн грн (без урахування даних з окупованих територій). Сотні тисяч
квадратних кілометрів землі вважаються потенційно забрудненими
вибухонебезпечними предметами.
Закордонне лікування — не більше року ЧитатиУРЯД встановив максимальний термін перебування військових за кордоном для
отримання медичної допомоги: не більше 12 місяців поспіль (включно з дорогою).
Досі захисники могли лікуватись в інших країнах стільки, скільки вимагав їхній
стан здоров’я. В Україні термін відпустки військовослужбовцю за станом здоров'я
для проходження лікування становить від одного тижня до чотирьох місяців
поспіль. Протягом усього цього періоду за бійцем має зберігатися грошове
забезпечення.
Для розвитку підприємництва ЧитатиВ МЕЖАХ
програми «єРобота» було надано понад 6,5 млрд грн. Зокрема, 13,5 тисячі
підприємців одержали сукупно 3 млрд грн на започаткування і розвиток власної
справи, результатом чого стало створення близько 25 тис. робочих місць. Іще
приблизно 3,3 млрд грн було перераховано переробним підприємствам. В уряді
повідомили, що у держбюджеті закладено понад 40 млрд грн для розвитку бізнесу.
Тарифи поки що не зростуть ЧитатиПРЕМ’ЄР Д. Шмигаль запевнив, що збільшення цін на електроенергію для населення
наразі не планується. «Тариф був і залишається 2 гривні 64 копійки за
кіловат-годину. Загалом цієї зими уряд не планує зміни жодних тарифів для
населення», — стверджує посадовець. Проте поточного року підвищення вартості
електроенергії таки планується (див. цей номер, «І це ще не межа»).
«Труба» — у держвласності ЧитатиВЕРХОВНИЙ Суд остаточно визнав за державою право власності на українську частину
магістрального нафтопродуктопроводу «Самара — Західний напрямок». Нагадаємо,
він був збудований за часів СРСР і став відомий як «труба Медведчука». Цей
нафтопровід після проголошення Україною незалежності мав перейти у державну
власність, проте впродовж багатьох років ним користувалася російська компанія
«Транснєфтєпродукт». Судова тяганина навколо «труби» тривала з 2011 року.
Кібератак побільшало ЧитатиЗА ІНФОРМАЦІЄЮ Держспецзв’язку, торік порівняно з позаминулим роком
число кібератак зросло на 15,9% і сягнуло 2543 випадків (лише у другому
півріччі — 1,46 тис.). Найчастіше мішенями хакерів ставали Кабмін та урядові
організації (347 нападів), місцеві органи влади (276), установи сектору безпеки
та оборони (175), комерційні суб’єкти (127), енергосистема (92), телеком (81),
освітні заклади (38), транспортна (32) та фінансова (30) галузі, IT (25), ЗМІ
(15), медзаклади (12). Визначено, що атаки переважно були спрямовані на держоргани,
а також на об’єкти критичної інфраструктури.
Iнформація доступна кожному ЧитатиВІДНЕДАВНА розпочав роботу Державний реєстр санкцій, який веде Апарат Ради нацбезпеки
та оборони. Станом на сьогодні він містить 17 202 фізичні та юридичні особи,
які вважаються підсанкційними. Зазначається, що дані в реєстрі оновлюються
оперативно, є відкритими і загальнодоступними (крім випадків, передбачених
законом). Також можна одержати витяг в електронній формі з інформацією про
особу.
Кошти на АПК та соцзахист ЧитатиЯК ПОВІДОМИЛИ у Мінфіні, Україна отримала близько 390 млн доларів від
Японії в рамках проєктів Світового банку. Ця сума передбачає грантову частину в
розмірі 89,8 млн доларів для відновлення сільського господарства, а також
позику обсягом 300 млн доларів, аби відшкодувати видатки держбюджету у сфері
відновлення та соціальної допомоги. Загалом же, за інформацією уряду, Японія
посідає четверте місце серед наших міжнародних партнерів за розміром наданої
допомоги, перерахувавши 4,5 млрд дол.
|