|
Версія для друку На головну Без сюрпризів. Поки що... Василь ПІДДУБНЯК. ЛЮТИЙ без снігу — літо без хліба, кажуть у народі. Останній місяць зими намагається втрутитись у розклад небесної канцелярії і
виконати свій план по снігу. Ще є трохи часу, аби надолужити згаяне. Фахівці Національної академії аграрних наук України (НААНУ) вважають, що
нинішні погодні умови холодної пори року сприяли більш-менш обнадійливій
перезимівлі озимих. Про це свідчить, передовсім, стан посівів та гідротермічні
показники на полях. «Цьогорічна зима є порівняно теплою, але вирізняється нестабільністю
температурного режиму та значною кількістю опадів, — йдеться в огляді НААНУ за
листопад — січень. — Для озимих зернових культур такі погодні умови за відсутності
сильних морозів не мають негативного впливу на рослини, хоча систематичне
амплітудне коливання температури повітря і ґрунту певною мірою знижує їхню
стійкість до холодів, особливо близьких до критичних, які малоймовірні впродовж
поточного зимового періоду, але цілком можливі, якщо брати до уваги досвід
минулих років». Так, усе може трапитися. Позаду січень — найбільш холодний місяць календарної зими, попереду — не
менш ніж п’ять-шість тижнів перезимівлі й напруженої тривоги хліборобської. Вчені НААНУ зауважують: «Перезимівля озимих культур ще не завершена. Лютий
і березень, звичайно, ще можуть піднести небажаний сюрприз зерновиробникам у
вигляді морозів при відсутності снігового покриву на полях, які здатні завдати
шкоди посівам. Насамперед — озимій пшениці після соняшнику, де рослини почали
зимівлю переважно у фазі двох-трьох листків і найменш стійкі до низьких
температур». Проте, здається, не так зимова погода непокоїть селян, та й весна, як
цьогорічне літо. Яким воно буде? Що принесе — збитки чи прибутки? Відповідати
на ці запитання синоптикам дедалі складніше. За останнє десятиліття температура повітря у світі зросла на 2ОС.
Глобальне потепління все дужче відчуває і Україна — зміщуються кліматичні зони.
Так, зона Степу (ризикованого землеробства, завважте) перемістилася на північ
нашої держави щонайменше на дві сотні кілометрів і вже дісталася навіть
Вінниці! А це дедалі суттєвіше позначається на сільському господарстві. І
прогнози все тривожніші. Тут одне очевидно: без розвитку зрошення сільське господарство держави
почне занепадати. З огляду на невеселу перспективу ще у жовтні 2020 року була
ухвалена «Стратегія зрошення та дренажу в Україні на період до 2030 року». У вступі до важливого документа зазначалося: «За оцінками Продовольчої та
сільськогосподарської організації ООН, агроресурсний потенціал України дає
змогу виробляти сільськогосподарську продукцію в обсягах, що забезпечують
харчовими продуктами не менш як 450-500 млн осіб. Сьогодні ці можливості
використовуються не більше ніж на третину, хоча Україна у повному обсязі
забезпечує свою продовольчу безпеку, є найбільшим виробником та експортером
соняшникової олії, третім світовим експортером кукурудзи, четвертим — ячменю,
шостим — соєвих бобів, сьомим — курятини». Чи змінилося щось за цих кілька років? Змінилося, аякже! У гірший бік
змінилося, якщо ще взяти до уваги підрив греблі Каховської ГЕС і знищення
гігантського водосховища. Але не все впирається у зруйновану греблю. І в
погоду, до речі, теж… Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Знекровлена українська економіка ЧитатиЗГІДНО з даними Євросоюзу, 4,31 мільйона українців, які виїхали внаслідок
повномасштабної війни, станом на 31 грудня 2023 року мали статус тимчасового
захисту в ЄС. Найбільше наших співвітчизників прийняла Німеччина — 1 251 245
осіб (29% від загальної кількості в ЄС), а також Польща — 954 795 (22,1%) та
Чехія — 373 035 (8,7%). При цьому у Польщі вважають, що впродовж наступних
п’яти років економіка країни зросте на 2%. Рівень зайнятості українців
становить 70% — найбільше в ЄС (у Німеччині — менше 30%), і вони вже сплатили
втричі більше податків, ніж було витрачено коштів на їх підтримку.
Зміни для ВПО ЧитатиУ МІНСОЦПОЛІТИКИ
повідомили, що з 1 березня почнуть діяти нові правила виплат для внутрішньо
переміщених осіб (ВПО). Так, допомога призначатиметься на всіх осіб з родини
переселенців, але ті, що не працюють, мають зареєструватися в центрі
зайнятості, інакше кошти перестануть надходити через місяць. Ще на пів року
автоматично продовжуються виплати для пенсіонерів — ВПО, у яких станом на 1
січня 2024-го розмір пенсії не перевищує 9444 грн; осіб з інвалідністю I та II
груп; неповнолітніх дітей з інвалідністю, тяжкохворих дітей; дітей-сиріт та
позбавлених батьківського піклування віком до 23 років. Також за умови подання
окремої заяви допомогу нараховуватимуть протягом 6 місяців певним вразливим
категоріям населення.
Iдентифікація триває ЧитатиПІСЛЯ деокупації Харківщини було виявлено 1008 тіл, із яких 29 — дітей. Тільки в
Куп’янську рашисти вбили 200 цивільних і поранили понад 750 осіб. Станом на
сьогодні ідентифіковано 875 тіл, робота триває. Масштаб свавілля окупантів
величезний: лише поліцейські області зареєстрували майже 17 тисяч воєнних
злочинів на Харківщині. Крім того, загарбники пошкодили більш ніж 2,5 тисячі
об’єктів цивільної та критичної інфраструктури.
Спостерігається відтік депозитів ЧитатиЗА ІНФОРМАЦІЄЮ Нацбанку, в січні падіння обсягу депозитів резидентів у
банках становило 2,1%: загальна сума знизилася на 49,2 млрд грн — до 2,35 трлн
грн. Частка населення в усій структурі сягнула 2,5% — люди зняли з рахунків
27,4 млрд грн (залишилося в банках 1,05 трлн). Наголошується, що це рекорд від
початку повномасштабної війни: впродовж лютого — травня 2022-го відтік становив
лише 14 млрд грн. Своєю чергою підприємці у січні зняли з рахунків 22 млрд грн.
Причини Нацбанк пояснює сезонним фактором, натомість частина експертів вважає
це недовірою до фінансової системи, тобто готівку люди вважають таки
надійнішою.
У пріоритеті зернобобові ЧитатиВІДПОВІДНО до результатів опитування аграріїв, проведеного Мін-агрополітики, 70%
респондентів збираються збільшити посівні площі під сою — загалом на 21%
порівняно з минулим роком. Пріоритетними є зернобобові: заплановано розширення
на 11% та ярий ячмінь — на 7%. Неабияк цікавить землеробів ярий ріпак: угіддя
під ним мають зрости на 24%. Також 60% тих, хто вирощував цукрові буряки, збираються
розширювати площі — пересічно по Україні на 17%. При цьому поля під кукурудзу
зменшаться на 9%, таке ж може чекати й на соняшник. Загалом сільгоспвиробники
планують зайняти ярими культурами на 0,5 млн га (на 3,7%) менше вгідь порівняно
з минулим сезоном.
Війна як заробіток ЧитатиГЛАВА Держаудитслужби А. Басаєва повідомила, що від початку 2022-го зафіксовано
збитків державі на понад 300 млрд грн. Для порівняння, у 2021 році аудитори
перевірили понад 1500 об’єктів, встановивши порушень на суму 14,75 млрд грн.
Натомість 2022-го на трохи менш як тисячу об’єктів припало збитків на майже 100
млрд грн, а 2023-го — вже на 211 млрд грн. «На жаль, після початку
повномасштабного вторгнення багато хто сприйняв війну як спосіб заробітку за
рахунок державних коштів», — констатувала А. Басаєва. Вона наголосила, що
найефективніший захід служби — моніторинг закупівель на «Прозорро», бо він дає
змогу запобігати неефективному витрачанню коштів.
«Коридор» працює ЧитатиЗАГАЛЬНИЙ обсяг товарів, експортованих українським чорноморським коридором, сягнув
22 млн тонн вантажу. За січень судна перевезли 6,3 млн тонн, що майже дорівнює
довоєнному рівню. Збільшити обсяги можна шляхом розвитку портів, переконаний
міністр інфраструктури О. Кубраков, включаючи автомобільні та залізничні
способи доставки вантажів до них.
Резонансний закон підписано ЧитатиПРЕЗИДЕНТ В. Зеленський таки підписав закон про легалізацію медичного канабісу,
ухвалення якого парламентом супроводжувалося широким суспільним збуренням.
Проти такого кроку свого часу виступала опозиційна фракція «Батьківщина», торік
22 грудня зареєструвавши постанову про скасування результатів голосування.
Однак 16 січня цього року парламент її відхилив. * * * Довідково: в
Афганістані, згідно з даними ООН, починаючи з 2004-го площі посівів маку
становили понад 100 тис. га щороку, сягнувши піку 2017-го: 328 тис. га. Після
приходу до влади таліби заборонили вирощування культури, і торік угіддя,
зайняті під нею, скоротилися до 11 тис. га.
Сума зростає щодня ЧитатиЗГІДНО зі спільною оцінкою уряду України, Світового банку, Єврокомісії та ООН, що
охоплює період із 24 лютого 2022-го по 31 грудня 2023-го, вартість
післявоєнного відновлення зросла на 75 млрд дол. і сягала 486 млрд дол. Лише
цього року потрібно близько 15 млрд дол. на найнагальніші заходи з відбудови об’єктів.
На жаль, тільки третина від цієї суми (близько 5,5 млрд дол.) забезпечена
міжнародними партнерами та держбюджетом України. Найбільш постраждалими
вважаються житловий сектор, транспорт, торгівля та промисловість, енергетика і
сільське господарство. Згідно зі звітом, пряма шкода через велику війну
оцінюється в майже 152 млрд дол.
|