Виноград із чубуків у домашніх умовах

НЕ ЗАВШЕ кущ бажаного сорту винограду можна купити. А ось лозу від виноградаря отримати легше і швидше — скажімо, переславши поштою.

Найсприятливішим періодом для заготівлі виноградної лози з метою отримання чубуків вважається осінь. При цьому слід зважати на визрівання пагонів, адже чубуки необхідно нарізати з добре визрілої лози. Її ліпше брати з того сорту, який добре приживсь у вашому регіоні. Чубук у середньому має бути завдовжки близько 30 см, завтовшки — 8-12 мм, з чотирма добре розвиненими вічками. До того ж він не повинен мати жодного ушкодження і бажано, щоб був рівним.

Якщо чубуки зберігаються в холодильнику або льоху, їх треба два-три рази за холодний сезон оглянути. Коли у процесі зберігання чубуки сохнуть, необхідно поставити їх у воду на добу, а відтак висушити. В разі появи цвілі це місце слід обробити розчином марганцівки. У прикопі на вулиці лоза чудово зберігається і контролю не потребує.

Наприкінці лютого — на початку березня лозу треба дістати, після чого ретельно промити водою. Для вкорінення використовують чубуки з двома-трьома вічками, втім, можна спробувати вкорінити і одновічкові живці. Під нижнім вічком чубук втинають на 0,5-1 см прямим зрізом, над верхнім — на 3-5 см. Верхній кінець бажано запарафінувати, це зменшить випаровування вологи під час стратифікації. Нижню частину чубука поміщають у розчин стимулятора на одну-дві доби. Як стимулятор застосовують мед, гумат, гетероауксин, сік алое, інші допоміжні речовини для коренеутворення. Меду достатньо 1 чайної ложки на літр води, інші стимулятори — згідно з інструкцією на упаковці.

Для ліпшого утворення калюсу перед обробкою стимулятором на нижніх 1,5-2 см живця потрібно зробити кілька повздовжніх подряпин.

Під час пророщування чубуків слід дотримуватися правила: верхня частина має бути у прохолоді, а нижня — в теплі. Необхідно підтримувати температуру в нижній частині чубуків у межах 24-26 градусів. Верх має бути в холоді, щоб верхні бруньки не почали проростати завчасу, а низ, навпаки, — в теплі, аби прискорити проростання корінців. Створюють такі умови різними способами.

Помістивши чубуки у вологу тирсу листяних порід, ємність ставлять на теплу підставку чи на пляшки з теплою водою. Найкраще, якщо це буде електропідігрів. Ємність найліпше розмістити у приміщенні з температурою плюс 12-15^ОС. Такий режим треба підтримувати протягом двох-трьох тижнів. Не забувати вчасно доливати воду, щоб тирса залишалася мокрою. Якщо тирси чи стружки нема, пророщування можна робити у воді. Тирсу хвойних порід використовувати не бажано через наявність смолистих речовин, що гальмують процес утворення калюсу.

Для вигонки винограду слід використовувати снігову, дощову, талу або кип’ячену воду. Шар води в ємності має бути таким, щоб нижні частини живців занурювались у воду (або мокру тирсу) на 1-1,5 см, не більше. Калюс найкраще утворюється на межі вода-повітря, де багато вологи й кисню.

Зазвичай через кілька днів на нижніх частинах деяких живців починає утворюватися калюс. Тому доцільно щодоби оглядати чубуки. Коли на калюсі вже утворюватимуться зачатки корінців, живці можна переносити у ємності з поживним повітропроникним ґрунтом. Підходить суміш землі, зрілого перегною і піску. При цьому варто бути вкрай обережним: білі корінці на чубуках тендітні й ламкі, їх дуже легко пошкодити. Під нижнім краєм живця має бути не менш ніж 10 см ґрунту, а решта ємності засипається землею, щоб живець був надійно зафіксований.

З цього моменту ємності із живцями потрібно тримати у приміщенні із температурою плюс 20-25^ОС і хорошим освітленням. Прокидаються верхні бруньки, починають рости пагінці, їм потрібні тепло і світло. Як тільки погодні умови дозволять, молоді рослинки доцільно виносити на вулицю, щоб звикали до сонячного проміння і навколишнього середовища.

Коли мине загроза приморозків, майбутні виноградні кущики можна висаджувати у відкритий ґрунт.