|
Версія для друку На головну Живі мистецькі традиції Надія ОЛЕКСЕВИЧ. Львівська область. Містечко
Глиняни — одне з найдавніших поселень на Львівщині. Його назва, за переказами,
походить від гірської породи, якої в цій місцевості чимало. Історичні довідки
розповідають про Глиняни як про місто з королівським статусом, у якому в
давнину відбувалися великі ярмарки, розвивалися всілякі ремесла. Зокрема,
наголошується, воно славилося ткачами. СПРАВОЮ чи
не всього свого життя зробила дослідження килимарства у Глинянах уродженка
міста, мисткиня в царині художнього текстилю, етнографиня, професорка
Львівської національної академії мистецтв Зеновія Михайлівна Шульга (на
фото). Саме від неї дізнаємося, що 1885 року священник о. Филимон
Решетилович організував майстерню, аби вивести тутешнє ремесло на високий
рівень. Невдовзі до Глинян приїжджає художник Іван Юрайда, який стає директором
ткацької школи та починає фахово навчати місцевих. «Настає справжнє «килимове
шаленство», — характеризує цей період у Глинянах Зеновія Михайлівна. Ткали за
зразками майстерні знаного галицького мецената Володислава Федоровича, чиї
килими неабияк цінувалися в Європі і мали красиві східні узори. Замовлень
надходило дуже багато. А коли до проєктування килимів залучили знаменитого
художника, ректора Львівської політехніки Едгара Ковача, то він урізноманітнив
східні мотиви новими стилями. —
Гладкоткані глинянські килими, виготовлені простою технологією полотняного
переплетення, завдяки високо-професійним митцям містять у собі елементи
багатьох мистецьких течій. І тому вони цінні не як ужиткові тканини, а як твори
мистецтва, — зауважує пані Зеновія. Сьогодні вже
відомо про глинянські килими в найрізноманітніших стилях, як і про те, що свого
часу вони стали брендом, який визнавався в Європі та Америці і на виставках у
Мілані, Нью-Йорку отримував найвищі нагороди. На початку Першої світової війни
виробництво в місті занепало, однак ненадовго. 1921-го його відродив відомий на
той час промисловець Михайло Хамула. З приходом
радянської влади килими в Глинянах почали штампувати метрами квадратними
продукції. Вже ніхто не працював над кожним зразком, а просто десятки разів
перемальовували те саме. Хіба таке «мистецтво» могло взагалі мати цінність?
Спочатку фабрика мала назву «Визволення», потім — «Перемога» і проіснувала до
1991 року. Це закономірно, бо з розпадом Союзу відкрилися кордони і
килими-штампи не витримали конкуренції. На цій
фабриці після закінчення Львівського державного інституту прикладного і
декоративного мистецтва (нині Львівська національна академія мистецтв) свого
часу працювала й пані Зеновія. Вона пригадує, як на початку 1990-х її мати
зауважила, що в кожній хаті жителів Глинян є старі килими, які треба зберегти
для нащадків. Тоді Зеновія
Михайлівна, не зволікаючи, звернулася до директора Національного музею у Львові
Андрія Новаківського. В його експозиції на той час був лише один глинянський
килим. Разом із чоловіком мисткиня зібрала понад 80 виробів та зініціювала їх
реставрацію. «Музей не склад старого лахміття. Мусиш туди покласти найліпші
речі у доброму стані. Сьогодні там неоціненна колекція», — переконана вона. На
глинянські килими можна подивитися в місцевому музеї. І навіть спробувати
ткати, відчути особливу магію створення виробу. Зеновія
Шульга також є автором міжнародного етномистецького проєкту «Екологічний
ракурс», у межах якого до міста приїздить дуже багато людей. Допомагають
ентузіастці її доньки Марія Флейчук та Олеся Дацко. Пані Марія у 2021 році
створила підприємство «Зена-Глиняни-Арт-Студія», яке почало ткати килими за
проєктами митців минулого і сучасного, використовуючи методики фарбування пряжі
рослинними барвниками, які розробила її сестра Олеся. Сьогодні у Глинянах
випускають не лише традиційні, а й екологічно чисті речі. Як і колись, вони
мають успіх на європейському ринку. Вкладаючи
душу у збереження традицій містечка, Зеновія Михайлівна наголошує, що зробить
усе для того, аби відродити славу місцевого килима. Нині шукає засоби для його
популяризації, планує долучитися й до відкриття ткацької школи. Втішена, що
мистецтво виготовлення візерункового глинянського текстилю внесли до
національного переліку нематеріальної культурної спадщини. Як бачимо, історія
місцевого килимарства досить цікава й багата. Велика шана людям, які її творили
тоді і плекають-відроджують нині. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Пенсії проіндексують ЧитатиЗА РІШЕННЯМ уряду з 1 березня буде
перераховано виплати для понад 10 мільйонів громадян: 9,5 млн цивільних
пенсіонерів, майже 600 тисяч пенсіонерів силових відомств і майже 100 тисяч
«чорнобильців». Розмір індексації становитиме 7,96%. Крім того, 1 квітня
автоматично перерахують виплати для 654 тисяч працюючих пенсіонерів. Також у
2024 році, вдруге поспіль, буде здійснено індексацію найнижчих пенсій.
Визначено підвищення для пенсій, призначених у 2021-2023 роках, у розмірі 100
гривень. При цьому сума збільшення пенсій не може перевищувати 1500 гривень.
Демобілізація строковиків ЧитатиПАРЛАМЕНТ 319 «за» ухвалив закон про
звільнення в запас строковиків, призваних до початку повномасштабної війни.
Терміни їхньої служби (згідно із законодавством, від 12 до 18 місяців) давно
минули. Вони також дістануть відстрочку на 12 місяців від мобілізації.
До уваги випускників ЧитатиМІНОСВІТИ оприлюднило графік проведення Національного
мультипредметного тесту (НМТ). Основна сесія пройде з 14 травня по 25 червня,
додаткова — з 11-го по 19 липня. Також передбачено два періоди реєстрації
охочих узяти участь в НМТ. Основний розпочнеться 14 березня і триватиме по 11
квітня включно, а ті, хто з поважних причин не встиг, можуть подати заявку
протягом 10-15 травня. Результати основних сесій НМТ будуть доступні у
персональних кабінетах до 2 липня, додаткових — до 26 липня.
Знищені техніка та інфраструктура ЧитатиЗА ОЦІНКОЮ аналітиків, унаслідок
повномасштабної війни агросектор зазнав понад 80 млрд дол. прямих збитків.
Загальна вартість знищених активів становить 10,3 млрд дол. Найбільш вартісною
категорією збитків є сільгосптехніка (пошкоджено та знищено близько 181 тис.
одиниць) — 5,8 млрд дол., або 56,7% у структурі. Шкоду від викрадення або
знищення готової продукції оцінюють у 1,97 млрд дол., від пошкодження
зерносховищ — у 1,8 млрд дол. Збитки, завдані багаторічним насадженням, сягають
398 млн дол., тваринництву — 254 млн дол., рибній галузі — 35 млн дол. Втрати,
що включають недоотриманий дохід та збільшення собівартості продукції, вилились
у 69,8 млрд дол.
Пільги для військових ЧитатиУХВАЛЕНО закон, який запроваджує низку
додаткових пільг для військовослужбовців. Зокрема, їм надано можливість
отримати одноразову відпустку при народженні дитини зі збереженням грошового
забезпечення у повному обсязі; пораненим дозволено на підставі рішення ВЛК
перебувати на лікуванні за кордоном більш ніж чотири місяці.
На варті українського неба ЧитатиКОМАНДУВАЧ Повітряних сил М. Олещук повідомив,
що від початку повномасштабної війни у взаємодії із Силами оборони було знищено
1905 ворожих ракет, серед яких 43 балістичні та 25 аеробалістичних (Х-47М2
«Кинджал»). Також захисники знешкодили 4844 ударні дрони і 7660 БпЛА
оперативно-тактичного рівня, 340 літаків і 325 вертольотів. Наші пілоти,
долаючи потужну ворожу протидію, здійснили понад 18 800 вильотів, із яких 7800
— на вогневе ураження, 8900 — на авіаційне винищувальне прикриття.
Поступово відновлюються ЧитатиЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ дослідження ООН, після
початку великої війни 64% мікро-, малих та середніх підприємств (ММСП)
призупинили або закрили свою діяльність. Проте більшість змогла відновитися.
Зокрема, станом на жовтень минулого року мали ризик втратити свій бізнес лише
9,6% підприємців. Також в ООН наголосили, що ММСП є фундаментом економіки
України: їх частка у структурі суб’єктів господарювання становить 99,98%, вони
забезпечують 74% усіх робочих місць і створюють 64% доданої вартості.
Спритники дурять людей ЧитатиЯК ІНФОРМУЮТЬ в Офісі генпрокурора, торік
було відкрито 82 609 кримінальних проваджень щодо шахрайства. Це у 2,6 разу
більше, ніж 2022-го, коли відбувся сплеск активності аферистів, і загалом є
антирекордом за останні 11 років (досі найбільше проваджень було зафіксовано
2013 року — 47 142). Шахрайство набирає неабияких обертів: у січні було
порушено 8421 провадження — в 1,4 разу більше, ніж торік. При цьому за
підсумками двох років повномасштабної війни до суду дійшло тільки 18% справ,
тоді як 2021-го цей показник становив 34%.
Побільшало мільйонерів ЧитатиЗА ПІДСУМКАМИ минулого року було подано 266
тисяч декларацій про майновий стан та доходи на суму майже 148 мільярдів
гривень. Таку інформацію оприлюднили у парламентському фінансовому комітеті.
При цьому число декларацій на суму понад 1 млн гривень зросло на 16%: їх подали
12 374 особи, що на 2863 більше, ніж було позаторік. Повідомляється, що за
результатами декларування доходів фізичними особами було сплачено 4539,02 млн
грн ПДФО та 946,09 млн грн військового збору.
Спрощено бюрократичну тяганину ЧитатиАБИ одержати компенсацію за зруйноване
війною житло за програмою «єВідновлення», потрібно припинити право власності на
знищений об’єкт. Саме цей етап займав найбільше часу та зусиль. Мінцифри
повідомило, що процедуру було спрощено. Відтепер для припинення права власності
достатньо витягу з Реєстру пошкодженого та знищеного майна, який можна отримати
в нотаріуса або місцевій раді. Цей документ потрібний, якщо після обстеження
зруйнованого житла комісія не видала копію акта. Наголошується, що припинити
право власності потрібно не раніше отримання житлового сертифіката і бронювання
за ним коштів, але до укладення угоди купівлі-продажу нового.
Водний шлях найзручніший ЧитатиВІД СЕРПНЯ минулого року зерновим коридором
(порти «Великої Одеси») та річкою Дунай було перевезено понад 30 млн тонн
сільгосппродукції — понад 90% від загального агроекспорту. За даними
Мінінфраструктури, обсяги майже досягли довоєнного рівня. Так, торік у грудні
експортували морем 6,8 млн тонн, цього року в січні — 6,7 млн тонн. Враховуючи
ситуацію на західному кордоні, Україна планує нарощувати обсяги перевезень по
Дунаю: готують баржеві каравани, які зможуть щомісяця транспортувати більш ніж
2 тисячі вантажівок.
|