Вівторок, 27 лютого 2024 року № 9 (20053)
http://silskivisti.kiev.ua/20053/print.php?n=53740

  • Актуально

Виклик сьогодення: відстрочене батьківство

Олена КОЩЕНКО.

Для воїнів готують можливість безплатного заморожування і зберігання репродуктивних клітин у кріобанках. Відповідний закон, ухвалений торік 22 листопада Верховною Радою, набуде чинності 23 березня нинішнього року. Тим часом 7 лютого парламентарі вже встигли переглянути цей правочин, внісши до нього суттєву зміну щодо батьківства загиблих бійців ЗСУ. Отже, про що конкретно йдеться? І, зрештою, чи готова зараз наша медицина (читай: держава) надати воїнам всі ці послуги у повному обсязі й на належному рівні?

УХВАЛЕНИЙ документ передбачає соціальні гарантії того, що військовослужбовці ЗСУ, а також національні гвардійці, працівники СБУ та поліцейські, що виконують службові завдання в районах воєнних дій, зможуть зберігати за рахунок держави свої репродуктивні клітини, тобто сперматозоїди або яйцеклітини. Це потенційно підвищить шанси воїна на те, що навіть у разі травми, яка негативно вплине на здатність до зачаття, у нього все одно буде надія мати біологічних дітей. Держава повинна профінансувати процедуру на всіх її етапах — збору, консервації і збереження репродуктивних клітин військовослужбовців. Законодавча пільга має діяти до завершення воєнного стану в країні.

Згідно з розрахунками профільних закладів охорони здоров’я, станом на сьогодні собівартість зберігання статевих клітин чоловіків упродовж одного місяця становить 450-550 грн. Середовище й витратні матеріали для замороження жіночої яйцеклітини — 700-900 грн на місяць. Забір яйцеклітин, без урахування кріоконсервації, обійдеться також значно дорожче для бюджету навіть у державній клініці: щонайменше 60 тисяч гривень. Для початку жінку потрібно обстежити, потім ще приблизно місяць вона має приймати дорогі препарати, а власне забір репродуктивних клітин — це операція під наркозом.

Тим часом торішній листопадовий закон №3496-IX закріпив можливість людини здати репродуктивний матеріал і потім у разі втрати здоров’я на фронті скористатися ним, проте передбачав примусове знищення клітин загиблого воїна відразу після його смерті. Навіть якщо він при цьому залишить заповіт! Така норма спричинила хвилю критики громадськості, медиків, юристів. Тому 7 лютого Верховна Рада підтримала вже новий законопроєкт №10448, який дозволяє чоловікам та жінкам (не лише військовим) стати батьками після смерті — їхні партнери зможуть завдяки замороженим репродуктивним клітинам народити дитину. Ці діти будуть визнані рідними дітьми загиблих з усіма правами, передбаченими законодавством. Закон містить розробку типової форми заяви воїна «на випадок смерті», що підлягає нотаріальному засвідченню перед процедурою консервації біоматеріалу.

Держава три роки зберігатиме репродуктивні клітини загиблих. Відтак вони можуть зберігатися коштом особи, яку померлий вказав за життя розпорядником свого біоматеріалу. При цьому не має значення, чи був одруженим, чи ні з останнім.

Експерти оцінюють ухвалений закон загалом позитивно. Адже війна — жорстока річ. Навіть якщо доля вберегла солдата від тяжких поранень, він може пережити надзвичайне фізичне виснаження, перегрів/переохолодження, інфекційне захворювання, вплив токсичних речовин або ж системні стреси, що шкідливо та навіть згубно позначиться на здатності зачати у майбутньому дитину. А це удар по і без того катастрофічній демографії нації.

Утім… Навіть у вже прийнятому зі змінами законі, як застерігають фахівці, «за бортом» залишилась низка проблемних і дуже соціально чутливих питань, пов’язаних із застосуванням цієї допоміжної репродуктивної технології.

Узяти хоча б біоматеріал. Уявімо, що кількасот тисяч військовослужбовців здадуть на кріоконсервацію свої статеві клітини, і три роки держава оплачуватиме клінікам їхнє зберігання. А що буде потім? У клінік з’явиться велика спокуса комерційного використання таких клітин як донорського матеріалу без відома самих донорів. Аби цього не сталося, треба внести правки, щоб була чітко прописана процедура знищення чи використання клітин після трьох років зберігання.

Однак проблемою можуть стати і самі кріобанки. Це спеціальні герметичні ємності з рідким азотом і температурою мінус 196ОC (дьюари), де у маркованих скляних пробірках зберігаються заморожені клітини. Як зазначають фахівці, система кріобанків в Україні сьогодні не розвинена. Ті, які існують у державних або приватних медзакладах, мають невеликі сховища. Їх не вистачить, якщо дадуть старт загальнодержавній програмі зі зберігання репродуктивних клітин військовослужбовців. Бракуватиме і фахівців з обслуговування кріосховищ — у вишах поки що їх не готують…

Словом, закон, хоч уже ухвалений і через місяць має набути чинності, а все ж досі потребує юридичного врегулювання.

А тим часом ще на першому році повномасштабного вторгнення росії чимало українських чоловіків, які на той час служили у ЗСУ або збиралися стати на захист країни, не очікуючи схвалення вищезазначеного закону та підписання договорів із НСЗУ, звернулися до низки профільних медичних закладів, які пропонують процедуру замороження репродуктивних клітин. Відомо, що їхніми послугами скористалися вже понад 5 тисяч родин воїнів.

На жаль, вітчизняна військова медицина наразі не пропонує безоплатної кріоконсервації для воїнів. А через брак інформації збереження репродуктивних клітин ще не набуло масового розповсюдження серед наших військовослужбовців. У той час як організаційна та інформаційна підтримка державою цієї програми може перетворити її на національний проєкт із порятунку генофонду нашого народу. Власне, практика збереження репродуктивного матеріалу військових — світова, вона давно усталилась у багатьох розвинених країнах.

Що вже казати про Україну, де війна призвела до страшних утрат населення. Як ідеться у звіті Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи, в найближчі 10 років на нас чекає демографічна катастрофа. Звичайно, зупинити депопуляцію українців, тим паче в умовах війни, безкоштовним заморожуванням репродуктивних клітин навряд чи вдасться, але не обрубати гілок генеалогічних дерев багатьох українських сімей і родів цей закон може допомогти. А це не лише можливість народження рідної дитини, а й, за великим рахунком, захист українців як нації.

Між іншим, сьогодні репродуктивні технології у світі настільки розвинені, що не існує навіть «терміну придатності» замороженого матеріалу. І сперматозоїди, і яйцеклітини за належного обслуговування можуть зберігатись у спеціальних наднизьких температурних умовах необмежену кількість часу, в них не відбуваються процеси старіння. Згідно зі статистикою, діти, народжені завдяки кріотехнологіям, нічим не відрізняються від зачатих природним шляхом. Цього року, наприклад, у США народилося двоє близнюків із біоматеріалу, який понад 30 років, із 22 квітня 1992-го, перебував у кріосховищі. Це найдовший в історії строк, протягом якого заморожені ембріони чекали появи на світ.