• Втрата

Відійшла Людина-епоха

Сільськовістяни.

У ВІЦІ 86 років помер український правозахисник, дисидент і довголітній політв’язень радянських концтаборів Степан Хмара. Відійшла у Вічність Людина-епоха, яка виборювала і обстоювала Незалежність України. Тож згадаймо найбільш знакові віхи життя цього достойника — вірного сина свого народу.

Степан Хмара народився 12 жовтня 1937 року в селі Боб’ятин нині Червоноградського району Львівщини. Закінчив Львівський державний медичний інститут, де навчався на лікаря-стоматолога. Працюючи за фахом у селищі Гірник Червоноградської міської ради, Степан Ількович водночас брав активну участь у дисидентському русі — розповсюджував самвидав та іншу заборонену в СРСР літературу. Зокрема, він першим в Україні переклав працю академіка Сахарова «Роздуми про мир, інтелектуальну свободу та прогрес», підпільно видавав заборонений у Союзі часопис «Український вісник» тощо. Саме в ньому вперше було надруковано його праці «Етноцид українців у СРСР» та «Генеральний погром», які перевидавалися багатьма мовами.

9 листопада 1976 року Хмара ввійшов до складу Української гельсінської групи. 1980-го за політичну та правозахисну діяльність його засудили до семи років ув’язнення в таборах суворого режиму і п’яти років заслання за статтею «антирадянська агітація та пропаганда». Покарання відбував у таборах на Уралі, відсидів 306 діб у карцері. Неодноразово Степан Хмара оголошував голодування в ім’я несправедливо переслідуваного українського народу.

Вийшовши на волю 1987 року, Степан Ількович одразу повернувся в Україну, де став одним із провідників Української гельсінської групи. Був учасником процесу легалізації Української греко-католицької церкви та національного руху.

Навесні 1990-го обраний депутатом Верховної Ради від «Народного руху України». А в жовтні того ж року підтримав «Революцію на граніті» — голодував разом зі студентами на столичному Майдані незалежності. Тоді ж спільно із Левком Лук’яненком та Михайлом Горинем створив «Українську консервативну республіканську партію», яка мала своїх народних висуванців у парламенті по 1998 рік включно. Згодом Степан Ількович влився в лави партії «ГО «Батьківщина», з якої вийшов навесні 2005 року через конфлікт щодо політики партії у парламенті. Загалом він тричі обирався народним депутатом Верховної Ради. Степан Хмара виступав із різкою критикою всіх президентів України, від Леоніда Кравчука до Петра Порошенка та чинного Глави держави Володимира Зеленського. Зокрема, 5 грудня 2019 року з трибуни Верховної Ради Степан Хмара назвав владу «шпаною ліквідаторів», якій чужі поняття патріотизму, сумління та віри. Водночас він завше підтримував моральний дух українців, особливо коли почалось повномасштабне вторгнення росії до нашої країни.

2006 року Степанові Хмарі було присвоєно звання Героя України із врученням Ордена Держави «За визначні особисті заслуги у боротьбі за відродження незалежності української державності, відданість ідеалам свободи і демократії». Також його удостоєно ордена Свободи та ордена князя Ярослава Мудрого.

Степан Хмара двічі був у шлюбі. Від першого має сина Романа і доньку Соломію, які подарували дідусеві п’ятьох онуків. У другому в нього народився син Тарас.

Редакція газети «Сільські вісті» висловлює щирі співчуття всім рідним і близьким Степана Ільковича Хмари. Вічна пам’ять і шана цій непересічній Людині.