|
Версія для друку На головну Боремося за державу, сьогодення, майбутнє Леонід ЛОГВИНЕНКО. Минула
десята річниця перемоги Революції гідності. Аби вшанувати Героїв Небесної
сотні, у Харкові біля меморіалу, створеного на честь полеглих, біля храму Івана
Богослова Православної церкви України зібралися учасники подій, волонтери,
віряни. Серед них був і комендант першого та лідер другого харківського
Майданів, письменник європейського звучання, музикант Сергій Жадан, із яким ми
ведемо розмову. — Сергію, чи
й справді Революція гідності перемогла, якщо почасти нами керують ті, хто був з
іншого боку барикад? — Такими
категоріями оперувати не треба. Історія — складний процес, він не лінійний.
Якісь речі мають здатність повертатися чи відновлюватися — ті ж таки зло й
несправедливість. Мені здається, що коли ми будуємо свою країну, якщо хочемо
справедливості, то маємо розуміти: в один момент усе це не відбудеться.
Потрібно досягати бажаного все життя... Ми зібралися в церкві, а вона навчає
того, що шлях праведника складається з тисячі кроків. Гадаю, наша дорога до
свободи така ж. Жертви, які приносяться сьогодні, не можна сприймати як якусь
доконечну ціну. Пам’ять же має налаштовувати нас на щоденну працю. — Коли в
1991 році у день проголошення Незалежності України ми кричали під стінами
Верховної Ради «Воля або смерть», то здавалося, що життя опісля настане
справедливе і щасливе. Але я не бачу разючих змін. Ті ж корупція, проблеми з
економікою, свободою слова, вплив росії на всі сфери включно з релігією… — Давай
згадаємо досвід українських дисидентів — Василя Стуса, Левка Лук’яненка,
Степана Хмари. Вони роками сиділи у в’язницях, поки в УРСР ішло «нормальне
життя». Дисиденти відмовлялися від багатьох речей, розуміючи, що висока мета
колись здійсниться. Вони клали життя на вівтар боротьби... Справді, тепер у нас
є своя держава, яку ми захищаємо. Очевидно, все це потребує зусиль, жертв. Я
стояв біля меморіалу й подумав, що вперше прийшов у цю церкву в 1991 році. Фактично
моє доросле життя з кінця 1980-х, коли приїжджав до Харкова іще школярем,
проходить у тому руслі, що ми, українці, збираємося на вулицях із прапорами,
вимогами. З одного боку, це може бути предметом нарікань, мовляв, замість того
щоб насолоджуватися кожним днем, ми стоїмо на вулицях, хтось воює, а когось уже
й нема. А з іншого — ми виборюємо майбутнє… — Мій
товариш любив жартувати: я знаю, що коли мене не буде, настане прекрасне
життя... — Ми теж
повинні розуміти: живемо не лише для себе, а й для наступних поколінь. Так
само, як наші батьки щось у нас вкладали, від чогось відмовлялись, аби ми
виросли нормальними людьми. — От ти
стоїш тут, біля меморіалу, і дивишся на цю війну, яка триває вже тисячу літ, а
в останні два роки вона особливо кривава. Що бачиш? — Якби ми
тоді, 2013-го, не вийшли на Майдан, то, напевне, не існувало б уже держави
Україна. Була б губернія чи щось інше. Насправді жертви, які приносяться,
непоправні, бо кожен полеглий — це втрачена доля, знищений світ, розбита чи
зруйнована родина... Для мене очевидним було, що потрібно виходити, захищати не
лише себе, а й свою країну. Ми перебували в дуже печальній ситуації,
усвідомлювали, що велика війна неминуча. Це стає ще більш зрозумілим сьогодні… Три
десятиліття не минули марно. Вони дали нам можливість побудувати фундамент.
Українці тримаються. Це заслуга того, що ми тоді здобули незалежність. Народ
відчув смак своєї держави. Попри всі складнощі. — Коли у
поляків поцікавилися, чи будуть вони зі зброєю в руках захищати власну країну,
то готових виявилося 12 відсотків, а в нас на це запитання напередодні
повномасштабного вторгнення відповіли схвально 33 відсотки. — Думаю, що
якби на польському кордоні, не дай Боже, з’явилися російські танкові колони, то
й поляків, бажаючих захищати батьківщину, було б не менше. Згадаймо час до
того, як усе це почалося. Коли українців не чіпають, то вони добрі, лагідні, а
якщо вже перейдено межу… — Нагадуємо
вулик із бджолами? — Ми це
продемонстрували 2014 року, коли своїми тілами захистили державу, й у
2022-му... В нас насправді стільки сил, про які ми самі не відаємо і про які
точно не здогадуються наші вороги. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Зростуть мінімальні пенсії ЧитатиЯК ПОВІДОМИВ Пенсійний фонд, разом із
щорічною індексацією (див. номер за 27 лютого, «Пенсії проіндексують») буде
перераховано пенсії, надбавки, підвищення, доплати за понаднормовий стаж
(непрацюючим пенсіонерам) тощо, які залежать від прожиткового мінімуму для
непрацездатних осіб. Останній, нагадаємо, збільшився з 2093 до 2361 грн. У
фонді наголосили, що перерахунок виплат зроблять автоматично, без додаткових
звернень отримувачів.
Поки що тарифи не підвищуватимуть ЧитатиМИНУЛОЇ п’ятниці поширилась інформація,
нібито ціни на електрику мають зрости. В Міненерго опублікували спростування.
«Офіційно повідомляємо: наразі жодної підготовки, обговорення, розрахунків
потенційного підвищення не здійснюється», — ідеться в заяві міністерства.
Палива наразі вистачає ЧитатиСТАНОМ на кінець лютого на складах
об’єктів теплової генерації накопичено понад 1 мільйон тонн вугілля, інформують
у Міненерго. Це на 236 тисяч тонн більше, ніж передбачалося планом. Отож у відомстві
запевняють, що теплоелектростанції та теплоелектроцентралі мають достатньо
ресурсів, аби успішно завершити опалювальний сезон.
Захворюваність шириться ЧитатиЗГІДНО з даними Центру громадського
здоров’я, торік було зафіксовано майже 20 тисяч нових випадків активного
туберкульозу. Серед них понад 600 — діти віком до 14 років, 200 — підлітки (від
15 до 17 років). Зазначається, що показники минулого року на 7,3% вищі, ніж
позаминулого (18,5 тисячі).
Завершують із кукурудзою ЧитатиДАНІ Мінагрополітики свідчать, що станом
на 15 лютого жнива-2023 наближалися до завершення: упорано 10,609 млн га — 97%
від запланованого. За підсумками минулого сезону було намолочено 58,993 млн
тонн зерна. Цієї пори аграрії дозбирують кукурудзу: до вищезазначеної дати
обробили 3,689 млн га (91%), урожай становив 28,748 млн тонн. Цього року
прогнозується збільшення посівів сої та цукрових буряків. Загалом площі під
ярими культурами можуть скоротитися на 0,5 млн га, або на 3,7% порівняно з минулим
сезоном.
Зруйнована освіта ЧитатиВІД ПОЧАТКУ повномасштабної війни внаслідок
бойових дій та ворожих обстрілів пошкоджено понад 3,5 тисячі шкіл, тобто кожна
сьома, близько 400 закладів зруйновано. Світовий банк оцінює вартість
відновлення освітньої інфраструктури нашої країни в майже 14 мільярдів доларів.
При цьому частина пошкоджених шкіл відновленню не підлягає. «Майже мільйон
дітей перебувають на дистанційному навчанні, коли вони взагалі не можуть мати
персональної комунікації, соціалізації зі своїми друзями та вчителями», —
наголосив заступник міністра освіти та науки Є. Кудрявець.
Погода не сприяє ЧитатиФАХІВЦІ Укргідрометеоцентру прогнозують, що
на початку активної вегетації загальна площа озимих у слабкому стані, які
потребуватимуть пересівання або підсіву, сягне близько 0,3 млн га, або 7%. Як
зазначається, взимку (за винятком крайніх північних та північно-східних
районів) було досить тепло, і за таких умов неодноразово відновлювалися ростові
процеси. На деяких площах озимина, посіяна пізно, в січні давала сходи.
Впродовж останніх зимових місяців на заході кількість опадів досягла 150-200%
норми, що призвело до перезволоження ґрунту, відтак імовірне локальне вимокання
посівів.
Лютневий рекорд ЧитатиВІД ПОЧАТКУ роботи українського
зернового коридору обсяг експорту сягнув 28 млн тонн, 19 млн із яких — зернові
та олійні, що прямували в 42 країни. При цьому в лютому було перевезено
рекордні від 24 лютого 2022-го 8 млн тонн, з яких 5,2 млн тонн — агропродукція.
В Мінінфраструктури зазначають, що експорт через чорноморські порти поступово
наближається до довоєнних показників.
Збитки у перспективній сфері ЧитатиЗІ СЛІВ Прем’єра Д. Шмигаля, внаслідок
повномасштабної війни втрати в галузі культури та туризму включно з
недоотриманим доходом сягнули 19,6 млрд доларів (без урахування окупованих
територій). Найбільше від атак рашистів страждають Харківщина, Донеччина та
Одещина. Загалом ворог пошкодив понад 900 об’єктів історії та культури. Крім
того, більш ніж 20 тисяч пам’яток національного та місцевого значення
перебувають під окупацією. За даними посадовця, на довгострокове відновлення
пошкоджених і зруйнованих об’єктів знадобиться щонайменше 8,9 млрд доларів.
Побільшало нових автівок ЧитатиАСОЦІАЦІЯ «Укравтопром» повідомила, що в
лютому було продано майже 5,7 тисячі нових легковиків — на 51% більше, ніж
торік, і лише на 11% менше, ніж 2021-го. Від початку року було придбано понад
10 тис. автівок (без урахування вживаних), що у півтора разу перевищує
показники аналогічного торішнього періоду.
Стимулюють виноградарство ЧитатиУРЯД вніс зміни до програми «єРобота».
Згідно з ними, люди, які займаються виноградарством, можуть отримати до 330
тисяч грн на гектар висадженої культури — на 105 тисяч грн більше, ніж досі.
Максимальна сума гранту становить 10 мільйонів грн. Головна умова
безповоротного одержання коштів — створення нових робочих місць.
|