|
Версія для друку На головну Поклик пораненої весни Ганна Кліковка. Запорізька область. |
Добірне
зерно пшениці, що не згоріло під час вибуху на території господарства, відчувши
весну, проросло і потяглося до сонця. |
КАРТИНА
пророслої озимини на території фермерського господарства, вщент зруйнованого
ворожою ракетою, крає Якову Маринченку (на фото) серце. Він приходить
сюди, на кладовище свого успішного хазяйнування, і на холодному ще вітрі не
може стримати сліз. Чи думалось господареві, який три десятки літ вирощував
хліб на землях села Таврійське Оріхівського району Запорізької області, що на
67-му році життя його праця зазнає такої тяжкої наруги: за три хвилини будуть
знищені не лише всі здобутки, а й надія на майбутнє. Серед
уламків техніки, купи металу, на попелищі важко шукати надію на день
завтрашній. Однак пан Яків приходить сюди, дивиться на тоненькі паростки пшениці,
що не згоріла під час вибуху, а зараз, відчувши весну, проросла і тягнеться до
сонця, і наче трішки набирається від неї сили. Хоча як неймовірно болить серце
хлібороба, знає тільки він. «Це б воно
росло у полі, — чоловік ковтає гіркий клубок, що підступає до горла. — Ми торік
якраз зібрали врожай, найдобірніше зерно залишили як насінний матеріал, земля
чекала оброблена, мали засіяти поле на 2024 рік, щоб знову отримати своє
збіжжя, — усе знищено». Той
зловісний день торішнього серпня родина Маринченків не забуде довіку. «Добре,
що на той час у господарстві на бригаді не було людей, бо зазвичай збирались о
дев’ятій ранку, — згадує дружина фермера Світлана. — Пролунав вибух такої сили,
що, здалося, і домівку знесе, і нас. Всі двері повідчинялися, вікна
розсипались. То був не переляк, а просто оніміння, жахливо таке пережити. І побачити,
як на пилюку за мить перетворилося нажите роками». Сім’я
займалася розвитком свого фермерського господарства майже 30 років. У селі
знають їх як добрих, щирих хазяйновитих працелюбів, що ніколи не стояли
осторонь, коли треба було допомогти землякам, ділилися вирощеним із
малозабезпеченими. Все здобувалося тяжкою невсипущою працею: купували та
оновлювали техніку, реманент. На власних нивах вирощували пшеницю та соняшник, обладнали
млин, аби молоти борошно для реалізації на території області. Зруйновано все
устаткування та складські приміщення, ангар із сільськогосподарською технікою:
пошкоджено трактор, комбайн, вантажний транспорт. Згоріла пшениця і все зерно,
яке було в ангарі, а це понад 50 тонн. Яків
Васильович розповідає, що поля та фермерське господарство і раніше агресор не
раз обстрілював. Аж поки не зруйнував ущент, поціливши сюди ракетою. Під вогнем
опинились і 20 гектарів соняшнику, який не встигли зібрати. За підрахунками
фермера, майна знищено приблизно на 100 тисяч доларів. «Землю обробити буде
нічим, засіяти нічим, і млин пошкоджений, тобто вся робота паралізована.
Майбутнього поки що не бачу. Гірко це усвідомлювати. І що робити далі з цим?
Все так зруйновано, що відновленню не підлягає». Звичайно,
нині, коли цю частину області нелюди постійно обстрілюють, про відбудову
господарства не йдеться. Фермери вважають, що поки війна, треба привести
територію в належний стан, а коли настане час, думати про подальший розвиток
підприємства. Самотужки, без допомоги держави, його не підняти, усвідомлюють
вони, проте зараз на думці в кожного — насамперед треба покінчити із клятим
ворогом. Світлана
Федорівна повідала, що нині вони з чоловіком мешкають на дві домівки: у Запоріжжі,
в дітей, ховаючись від постійних прильотів на Оріхівщину, а також не можуть не
навідуватись у Таврійське. Звісно, приїзди в село не додають здоров’я та
настрою, але ж пуповиною прив’язані до нього: тут народилися, побрались, у
щасливому шлюбі виховали двох дітей, які разом з онуками є надійною опорою
батькам. Познайомившись
із подружжям Маринченків, укотре вразилася мужністю і стійкістю сільських
трудівників. А ще — їхньою глибинною мудрістю. «Щастя, що всі залишилися
живими, — каже пані Світлана. — Це нас тримає, додає нам сил та врівноважує
душевний стан. Бо залізо і збіжжя, як не шкода його, не рівноцінне життю і
людським втратам». …Весну, яка
проривається крізь морок війни, не зупинити осоружним сиренам. Так само
незнищенним є прагнення хлібороба до перемоги, мирної праці, коли він зможе
вільно вийти у своє поле. Символічно проростає у понівеченій ракетою вирві та
навколо неї озиме зерно: не знищить нас ворожа нечисть, ми ж у себе вдома!
Може, то знак зраненому серцю, що треба жити, йти нивою свого життя далі, бо
темні смуги неодмінно чергуються зі світлими! Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Незабаром демобілізація ЧитатиУКАЗ про звільнення в запас строковиків,
термін служби в яких закінчився під час воєнного стану та був продовжений понад
установлені строки, підписано Президентом В. Зеленським. Згідно з документом,
демобілізація повинна відбутись у квітні-травні. Ті строковики, які бажають
продовжити службу, мають можливість підписати контракт.
Торгівля пожвавішала ЧитатиЗА ДАНИМИ Держстату, в лютому було
експортовано 8,5 тис. тонн молокопродуктів на суму 16,6 млн дол. Порівняно з
січнем обсяги зросли на 22%, а виторг збільшився на 26%. Загалом від початку
року за кордон продано 15,13 тис. тонн молочної продукції — на 3% більше, ніж
2023-го. Виторг дорівнював майже 29 млн грн — на 14% менше, ніж торік.
Найбільше коштів нашим виробникам дав продаж молока та вершків — 33%; сирів —
23%; морозива — 13%; вершкового масла — 12%.
Законодавчі «хащі» та борги ЧитатиУ МІНСОЦПОЛІТИКИ поінформували, що
держава винна пенсіонерам, які через суди домоглися перерахунку розмірів своїх
виплат, 66 млрд грн (торік у серпні було близько 50 млрд грн). У структурі
заборгованості 57% становлять справи колишніх військових та силовиків, для яких
діє спеціальне пенсійне законодавство, ще 26% — чорнобильці. Зазначається, що
держава не затримує поточних виплат, а борги виникають, бо суди, ухвалюючи
рішення про перерахунок, зобов’язують виплатити кошти за попередні 5-10 років.
Причина виникнення такої ситуації — надмірна складність законодавства: у понад
десяти документах неважко знайти чимало колізій для судового оскарження. Коштів
на виплату заборгованості в держави нема: щороку на цю мету виділяється близько
100 млн грн (торік знайшли біля 360 млн грн).
На ринку праці дефіцит ЧитатиСТАНОМ на березень кількість вакансій
почала зростати й навіть перевищила рівень 2021-го, констатують у Нацбанку.
Водночас число шукачів роботи суттєво менше за показники двох попередніх років.
Згідно з опитуваннями НБУ, значна частина населення праце-влаштована, а частка
безробітних суттєво скоротилася порівняно з початком повномасштабної війни.
Станом на сьогодні підприємства відзначають брак і кваліфікованих, і
некваліфікованих працівників.
Потреба в коштах величезна ЧитатиДЛЯ ПОКРИТТЯ дефіциту держбюджету Україні
необхідно залучити близько 37,3 млрд дол. зовнішнього фінансування, заявляють у
Мін-фіні. Крім того, нинішнього року потрібно близько 15 млрд дол. для першочергових
заходів, спрямованих на відновлення країни. Майже 5,5 млрд дол. уже взято з
держскарбниці та із донорської підтримки, треба знайти ще 9,5 млрд дол.
Оголошено Шевченківських
лауреатів ЧитатиУ ДЕНЬ народження Кобзаря Президент В.
Зеленський видав указ про присудження найвищої державної творчої нагороди —
Національної премії імені Тараса Шевченка. Переможців визначали в номінаціях
«Література», «Публіцистика та журналістика», «Музичне мистецтво», «Театральне
мистецтво», «Візуальне мистецтво». Однак цього року Шевченківську премію не
вручатимуть у категоріях «Кіно» і «Літературо- та мистецтвознавство». Розмір
винагороди для лауреатів становить 429 тисяч гривень.
Відшкодовуватимуть
за розмінування ЧитатиУРЯД оголосив про відкриття ринку
гуманітарного розмінування, запросивши приєднатися до нього недержавних
операторів, які працюють на платній основі. Зі слів Прем’єра Д. Шмигаля, на
відповідні цілі спрямовують понад 2 млрд грн. Також держава відшкодовуватиме
аграріям 80% коштів, витрачених на оплату послуг з розмінування, якщо такі
куплені на відкритих торгах.
Кривдники не вгамовуються ЧитатиЗА ІНФОРМАЦІЄЮ правоохоронців, у січні
зафіксовано 435 карних проваджень щодо домашнього насильства. Це на 55% більше,
ніж за аналогічний торішній період (280). Торік було порушено понад 2700
проваджень за звинуваченнями в домашньому насильстві. Для порівняння, у 2022-му
їх зафіксовано майже 1500, у 2021-му — 2400. Загалом за останні 5 років число таких
проваджень сягнуло 10 351. В Офісі генпрокурора повідомили, що до суду доходять
80%. При цьому багато скривджених не заявляють про знущання правоохоронцям.
Необхідна евакуація ЧитатиУ ЧОТИРЬОХ населених пунктах Донеччини,
які зазнають постійних обстрілів, оголошено обов’язкове вивезення дітей разом з
їхніми батьками або іншими законними представниками. Загалом планують
евакуювати 28 неповнолітніх. Аналогічне рішення ухвалила і Рада оборони
Харківської області. У 18 населених пунктах Великобурлуцької та Вільхуватської
громад, а це Куп’янський напрямок, що став мішенню рашистів, проживає 161
дитина, отож усі мають бути відселені в безпечніші місця. Рада оборони також
вирішила провести неодмінну евакуацію жителів 57 населених пунктів.
Кожний п’ятий — пільговик ЧитатиВ УКРАЇНІ налічується 10,5 мільйона
пенсіонерів, і 2,3 мільйона, тобто 21%, із них — це ті, хто вийшов на
заслужений відпочинок на пільгових умовах (у середньому на 15 років раніше за
решту) і має вищі виплати. Перша заступниця глави Мінсоцполітики Д. Марчак
повідомила, що серед країн ОЕСР (Організація економічного співробітництва та
розвитку, об’єднує 37 найрозвиненіших держав) найвища частка пільгових пенсій
зафіксована у Польщі — близько 6%.
|