Де тонко, там і рветься

Микола ЮРЧИШИН.

ПРИЄМНО читати позитивні відгуки на адресу поштовиків, коли такі надходять до редакції. Ось і щойно ми одержали листа із Халеп’я Обухівського району Київщини від Мотрі Петрівни Заворотньої, в якому вона від імені жителів села дякує начальниці пересувного відділення поштового зв’язку Наталі Миколаївні Бриль та водієві Вікторові Анатолійовичу Рисенку: «Ці невтомні люди вчасно доставляють нам пенсії, пресу, посилки, а також найнеобхідніші продукти. Йдеш до них із радістю, бо відчуваєш увагу, людське тепло. У нас чимало передплатників «Сільських вістей». Усім їм, незважаючи на будь-які погодні умови, газету та кореспонденцію приносять додому. А ці поштовики обслуговують не тільки ж наш населений пункт. Тому ми щиро вдячні їм за сумлінну роботу, зичимо гарного здоров’я з побажанням ще багато років обслуговувати наше село. Звичайно, не за таку мізерну зарплатню, яку вони зараз одержують».

А ось лист із Сирового Первомайського району Миколаївщини від давньої передплатниці «СВ» Раїси Іванівни Шептицької: «Багато жителів нашого села передплачують «Сільські вісті», як кажуть, із діда-прадіда. До редакції звертаюся вперше від імені багатьох пенсіонерів. Колись у нашому населеному пункті працювали чотири листоноші, нині залишилося дві. Трудяться жіночки на совість. Розносять періодику, пенсії, хліб, необхідні товари. І це все велике благо для передплатників, зокрема старих немічних людей, котрі не в силах і за ворота вийти. На превеликий жаль, нині цих двох листонош звільняють, хоч вони тяжко працюють за копійки. Сказали, що натомість буде приїздити пересувна пошта. І попередили: всю періодику, пенсії, квитанції за комунальні послуги люди одержуватимуть у центрі села. А ті, хто не спроможний туди дійти, нехай просять знайомих чи сусідів, аби їм приносили газети та пенсії. Виходить, як у тій приказці — де тонко, там і рветься. Чому не залишити цих двох листонош, котрі й так працюють за мізерію? На кому ви економите, пане генеральний директоре Укрпошти? Чекаємо від вас оперативної відповіді».

Обурливого листа одержала редакція від багаторічної передплатниці «СВ» Віри Микитівни Клименко із Попівки Смілянського району Черкащини. Їй працівники пересувної пошти знічев’я відмовили у передплаті «СВ» на квітень, травень та червень нинішнього року.

Довелося турбувати Валентину Михайлівну — фахівця передплатного відділу Черкаської обласної філії Укрпошти. Питання вирішилося того ж дня. Віра Микитівна буде з газетою. Заодно з обласної філії повідомили, що розв’язали проблему з іще двома скаргами — від Анатолія Миколайовича Гибала та Віри Оникіївни Кулаженко зі Шполи Звенигородського району, котрі редакція надсилала їм на реагування. Передплатникам не доставили деяких номерів «СВ» за лютий і березень. На сьогодні недоотримані газети вручили адресатам, перед ними вибачилися.

У подібній ситуації опинилися незмінні шанувальники «СВ» Лідія Миколаївна Дідик із Теклівки Лубенського району Полтавщини та Володимир Миколайович Жаров із Києва. Їм також не донесли деяких номерів «Сільських вістей» за січень та лютий. Редакція негайно поінформувала про це передплатні відділи Полтавської обласної та Київської міської філій Укрпошти. Відповідь не забарилася. Недоодержані газети передплатникам вручено, їх перепросили. На винних накладено адміністративні стягнення.

Хотілося б, аби надалі не траплялося згаданих вище інцидентів. А Укрпошта працювала так, щоб до редакції не надходило скарг від передплатників.