|
Версія для друку На головну Храм, що пам’ятає Кобзаря Віталій НАЗАРЕНКО. Чернігівська
область. Фото Суспільне
Чернігів. Уродженець села Бігач на Чернігівщині Віктор Остапенко
мріє відбудувати Троїцьку церкву, споруджену 1788 року. У 1960-х храм закрили,
нині він потребує реставрації. Щоб урятувати святиню, 72-річний пенсіонер писав
в усі інстанції, але так і не дочекався відповіді. Тож вирішив робити це
самотужки, для чого продав батьківську хату. І сталося чудо: на стіні церкви у
вівтарі проявився хрест. СЕЛО, де розташована мурована споруда, яка все ще зберігає давню велич і
красу попри руйнівний плин часу, розташоване поблизу однойменної річки, лівої
притоки Снова. Про його заснування оповідає захоплива легенда. Згідно з нею,
поселення тут виникло завдяки жителям сусіднього Седнева, яким удалося втекти
від кримських татар під час облоги наприкінці XV століття. Зробивши під муром
підкоп, вони таким чином змогли обійти загарбників. Поселилися втікачі за
річкою, за це їх прозвали бігачами. Перша писемна згадка про село датується другою половиною XVІІ ст. На той
час Бігач належав до Седнівської сотні Чернігівського полку, а 1708-го був
відданий козацькому полковнику Якову Лизогубу. 1770 року його донька одержала
село у посаг при шлюбі з князем татарського походження Петром Кейкуатовим, чиї
нащадки після того жили в Бігачі півтора століття. Тут постав розкішний палац
на 77 кімнат, оточений парком, який міг прийняти одночасно велику кількість
гостей, на березі річки була споруджена велична Троїцька церква у панівному
тоді архітектурному стилі класицизму, до якої вів навісний місток. Вже у ХІХ
столітті в Бігачі побудували винокурний та цукровий заводи, на яких працювали
місцеві жителі. Панів давно немає, як і роботи на заводі та винокурні. Палац зруйнували
селяни під час революції 1905 року, храм занепав. На згадку про маєток тут
зберігся лише сільський парк «Панський сад», де встановлено пам’ятний знак, що
сповіщає про перебування в Бігачі Тараса Шевченка. Саме тут 1847 року він
написав свою останню перед арештом картину. Портрет княгині Кейкуатової був виконаний незадовго до смерті молодої
жінки. Історики розповідають, що життя Катерини склалося досить трагічно. Після
закінчення інституту шляхетних дівчат її віддали заміж за вдівця Миколу
Кейкуатова (1806—1847 рр.). Про нього сучасники згадували як про деспота і
самодура. Пан жорстоко ставився до кріпаків. За переказами, навіть запрягав їх,
як коней, у бричку і змушував возити себе. Як і перша дружина Кейкуатова,
Катерина померла молодою — їй було лише 20. У Бігачі Шевченко мешкав близько двох місяців. Місцеві переказували, що він
був дуже бідно зодягнений, але мав хорошу вдачу і зарекомендував себе як
прекрасний оповідач. Щовечора після роботи нав-коло поета збиралися всі, хто
служив у князівській економії. Він їм читав або розповідав про життя в інших краях.
І робив це настільки цікаво, що люди слухали з великою увагою. Вони мало де
бували й небагато знали, тож Тарас Григорович гамував їхній, як тепер кажуть,
інформаційний голод. За час проживання в Кейкуатових Шевченко написав портрет господині дому і
зробив олівцем ескіз трьох дітей Кейкуатова від попереднього шлюбу. Втім,
роботу покинув, адже більше не зміг миритися із жорстоким ставленням князя до
кріпаків. Так і поїхав із Бігача, не отримавши гонорару. Коли Шевченко прямував
із Чернігівщини до Києва, на початку квітня 1847 року, його вперше заарештували
й за кілька місяців відправили в солдати. А деспотичний Кейкуатов незабаром
помер. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Вистачає хіба на їжу, і то не всім ЧитатиДОСЛІДЖЕННЯ оцінки населенням стану економіки і свого добробуту 2023 року показало, що
українці витрачають на харчі та компослуги 66% свого бюджету. Це понад удвічі
більше, ніж середньосвітовий показник. Крім того, Україна — єдина з
досліджуваних держав (Німеччина, Польща, США, Канада, ПАР), де населення
витрачає на це більш ніж 50% доходу. Натомість на електроніку, побутову техніку
і товари домашнього вжитку наші громадяни можуть виділити 2%, в той час як
жителі Німеччини — 10%, Польщі — 12%, США — 12%, Канади — 10%, ПАР — 14%.
Прогнозують зменшення врожаю ЧитатиЧОТИРНАДЦЯТЬ областей уже розпочали сівбу. Станом на 14 березня
засіяно 128,1 тисячі га ярих зернових і зернобобових (12,9 тисячі га пшениці,
69,6 тисячі га ячменю, 41,5 тисячі га гороху та 3,7 тисячі га вівса). За
попередньою оцінкою Української зернової асоціації (УЗА), потенційний врожай
нинішнього року оцінюється у 76,1 млн тонн зернових та олійних (торік — 82,6
млн т). Причина — скорочення посівних площ через низькі ціни на світовому ринку
і дорогу логістику експорту. Очікується зменшення врожаю всіх культур, крім
сої, під яку аграрії можуть збільшити площі через її потенційну прибутковість
цього сезону.
Війна виганяє з дому ЧитатиСУМЩИНА під шквальним вогнем рашистів: за інформацією обласної військової
адміністрації, лише з 10-го по 15 березня у прикордонній Великописарівській
громаді Охтирського району загинули три людини, поранено 13. Станом на минулу
п’ятницю з 22 населених пунктів на території трьох районів виїхали всі жителі.
Загалом в області вже евакуювалися 4523 особи, зокрема 829 дітей. Харківська
ОВА повідомляє, що з деокупованих територій вивезено 29 729 людей, з них 3684 —
діти. Із Донеччини за два роки евакуйовано 1 мільйон 370 тисяч чоловік.
Напрацювалися... ЧитатиПІСЛЯ скасування пленарних засідань на початку місяця (див. минулий номер,
«Аграрні розписки — в електронному форматі») депутати таки зібралися в сесійній
залі 14 березня. Щоправда, робота протривала «аж» дві години, ухвалили
постанову про звернення ВР до світової спільноти із закликом не визнавати
результатів російських виборів на тимчасово окупованих територіях України. Як
повідомляє опозиція, у сесійній залі панував «базар-вокзал»: під час виступу
глави фракції «ЄС» П. Порошенка, який говорив про будівництво фортифікаційних
споруд, порушував питання безпеки, боротьби з російською агентурою, більшість
займалася балаканиною… Дата наступного пленарного засідання не повідомляється
«з міркувань безпеки».
Донищують науку ЧитатиЗА ДАНИМИ ЮНЕСКО, від початку повномасштабної війни постраждали 1443 будівлі, що
належать 177 науковим установам. Пошкоджено понад 750 одиниць
науково-технічного обладнання, з яких 643 не підлягають відновленню. Через
окупацію були змушені переїхати 18 наукових інститутів (ті, які займалися
дослідженням місцевого біорізноманіття та екології, не можуть працювати
дистанційно). Вартість відновлення державної наукової інфраструктури оцінюється
в понад 1,26 млрд дол. Через війну також виїхали багато вчених і значно
скоротилося фінансування науки (яке, правду кажучи, ніколи не було достатнім).
Вічна пам’ять державнику Читати17 БЕРЕЗНЯ
важка хвороба забрала життя відомого правника, політичного діяча Геннадія
Москаля. Він став відомим міліцейським генералом за часів президента Л. Кучми,
очоливши боротьбу з бандитизмом у Криму, обіймав посади глави Луганської ВЦА та
Закарпатської ОДА (двічі), був депутатом кількох скликань, близьким соратником
президентів В. Ющенка та П. Порошенка і критиком В. Зеленського. Багато його різких
і влучних висловів про негідних людей і їх вчинки стали крилатими. Геннадій
Геннадійович був дуже сильний і розумний, грамотний і прямий. Людина тієї
епохи, коли цінувалися Справжні. Він прожив гідне життя.
Обсяг переказів зріс ЧитатиЗА ІНФОРМАЦІЄЮ Нацбанку, торік сума внутрішньодержавних переказів через
платіжні системи переказу коштів становила 728 млрд грн (19,9 млрд дол.) —
удвічі більше, ніж 2021-го. Водночас, за попередніми даними, в Україну з-за
кордону сукупно було перераховано близько 11,6 млрд дол. (через банки, системи
грошових переказів, поштові відділення та неофіційно, із рук у руки). Через
системи переказу коштів найбільше грошей надійшло зі США (18%), Ізраїлю (17%),
Італії (15%), Німеччини (9%) та Ірландії (5%).
Нагорода, якої краще б не було ЧитатиУПЕРШЕ у своїй історії Україна удостоїлася найпрестижнішої премії у царині
кінематографу — «Оскар». У номінації «Найкращий повнометражний документальний
фільм» перемогла стрічка «20 днів у Маріуполі», створена на основі матеріалів
М. Чернова та Є. Малолєтки. Вони були останніми журналістами, які залишалися в
місті, і зафільмували його знищення росією. «Я віддав би все це визнання за те,
щоб росіяни не вбивали десятки тисяч моїх співгромадян… щоб вони звільнили всіх
заручників, солдатів, які захищали нашу землю, цивільних, які в їхніх тюрмах»,
— наголосив у своїй промові М. Чернов, закликавши всіх присутніх добиватися,
«щоб правда перемогла і щоб загиблі люди Маріуполя… ніколи не були забуті».
Допомога на посівну ЧитатиУРЯД запровадив програму підтримки аграріїв на деокупованих територіях та в
громадах, де велися бойові дії. Невеликі фермерські господарства зможуть
отримати 8 тисяч гривень на гектар своїх оброблюваних угідь. Максимальна площа
— 120 га.
|