Олія з рижію

Наш читач Володимир Михайлович КИР’ЯН цікавиться, як виготовити олію з рижію в домашніх умовах.

ІЗ ВИГЛЯДУ ця рослина нічим не примітна — прямостійна трав’яна культура з тоненькими листочками і дрібними квітками, що утворюють довгі суцвіття. Після закінчення періоду цвітіння вони дають стручки, в яких достигає дрібне (1-2 мм) довгасте оранжево-буре насіння. За колір плодів рослина і дістала таку милу назву.

Насіння рижію містить 35-46% висихаючої олії (йодне число 130-154), 28% білка. Олію використовують переважно для технічних цілей, а саме виготовлення оліфи, мила зеленого, в лакофарбовій і металургійній галузях промисловості. З одного гектара посівів рижію можна отримати близько 580 літрів олії. Також олія придатна для харчових цілей, хоча за смаковими властивостями вона значно поступається соняшниковій через гіркуватий смак. Проте коли її потримати якийсь час на холоді, гіркуватість зникає.

Олія рижію може мати різні відтінки — від золотавого до червоно-коричневого або золотаво-зеленого. Її смак дуже своєрідний — цибулево-горіховий з ноткою гіркоти або — цибулево-гірчичний з пряним ароматом. Макуху рижію після спеціальної обробки через вміст шкідливих для організму глюкозидів можна згодовувати худобі в невеликих кількостях. Пожнивні рештки рижію непридатні для годівлі тварин, тому стеблову масу приорюють.

Рижій — добрий медонос, з 1 га посіву можна одержати 100-110 кг меду. Сиродавлена олія виготовляється з насіння олійного посівного рижію. Ще на початку XX століття рижій на невеликих площах вирощувавсь у Полтавській, Чернігівській, Київській, Херсонській губерніях. Та поступово йому на заміну прийшов соняшник, і рижій був незаслужено забутий. Однак інтерес до цієї корисної технічної культури потроху відроджується.

Для виробництва олії годиться тільки насіння, без будь-яких інших частин рослини, інакше такий продукт можна вважати фальсифікатом.

Власне процес виготовлення олії починається з підготовки зерна. Спершу його сушать, потім частину підсмажують — для запаху.

Зрозуміло, що для добування олії потрібен спеціальний прес, який призначений для отримання олій із насіння олійних культур способом холодного віджиму. Шнекові преси здебільше пристосовані для виробництва соняшникової олії, але за деяких доопрацювань можуть переробляти насіння льону, кунжуту, ріпаку, гірчиці, рижію, сої, арахісу, волоських горіхів та інших технічних культур.

Вихід олії з насіння рижію становить 32-40% за вологості 8-9% і середньої олійності.

Принцип роботи: насіння завантажується в бункер і через заслінку потрапляє до завантажувального шнека. Останній подрібнює насіння і передає його у пресувальну камеру. Пресувальна камера складається з циліндра з отворами, вала шнека, пресувального конуса і регулювальної гайки. З допомогою вала шнека в камері створюється тиск. У процесі роботи олія виходить крізь отвори в циліндрі та потрапляє в олієзбірник. Макуха виходить в отвір регулювальної гайки.

Під час первинного пресування насіння виділяється не більше 20% корисного продукту, зате в олію переходять всі цінні екстрактивні речовини. Вона набуває насиченого жовтого кольору, характерного запаху і гоструватого присмаку, що нагадує гірчицю. Далі насіння знову пресують і отримують ще 5-8% олії.

Нерафінований продукт використовують у кулінарії. Він надає стравам пікантного смаку, викликає апетит, чудово підходить для заправки салатів, але категорично не годиться для смаження. Рижієву олію можна додавати в страви з круп, у соуси і випічку.

За результатами клінічних випробувань ця олія рекомендована для дієтичного харчування хворих на серцево-судинні захворювання.

Також зауважимо, що з насіння рижію можна приготувати профілактичний відвар, який допомагає нормалізувати рівень цукру в крові.

Треба взяти 3 ст. ложки насіння, залити трьома склянками відфільтрованої води, проварити 10-15 хв. на середньому вогні. Відтак остудити і процідити. Приймати по 0,5 склянки за годину до їди тричі на день. Після вирівнювання показників глюкози кількість прийомів можна скоротити до одного разу або припинити вживання.