|
Версія для друку На головну Третя воєнна весна Василь ПІДДУБНЯК. ГОЛОВНИЙ хліб України, і не лише посушливого Півдня, —
озимий. В умовах
глобального потепління це давнє твердження стає істиною. Небесна канцелярія
дедалі скупіша на опади (чи то дощі, чи сніг). Рік нинішній тому підтвердження.
І що ж
сьогодні відбувається на озимому полі держави? На що сподіватися? Мінагропрод
України, покладаючись на висновки фахівців Національної академії аграрних наук,
вважає: «У цілому зимовий період 2023-2024 рр. був досить сприятливим для
перезимівлі озимих зернових культур. На сьогодні їхній стан оцінюється як
добрий і задовільний. На думку вчених, у слабкому та зрідженому стані
перебувають 6-10% посівів загальної площі, що в межах природної зрідженості». Українське
хліборобство стає все більш чутливим і до погодних змін, і до ринкових запитів.
Зміни ці стосуються і структури посівних площ, і так званих нішевих культур. До
таких умовно можна зарахувати озимий горох. До нього аграрії країни
придивлялися давненько — років із десять, не менше. Висновок
однозначний: озимий горох — дуже перспективна культура, яка продуктивно використовує
осінню і весняну вологу, достигає на 14-16 днів раніше від традиційного, гарний
попередник під озимі та ярі зернові, кукурудзу, цукрові буряки. Пора
експериментів позаду, зокрема на Одещині. Минулої осені область уперше посіяла
68 тисяч гектарів цієї цінної бобової культури. Це при тому, що горох раніше
щороку займав площу не більше 40 тисяч гектарів. Попит на цю
культуру зростає. До багаторічних імпортерів (Туреччина, Пакистан та Італія)
нинішнього року планує приєднатись і Китай. Та хай як складалося, а урожай
гороху тепер не менш ліквідний, ніж зернові. …А у
весняному полі попри капризи погоди щодня, щогодини ширшає, ширшає фронт робіт.
Колись
знаменитий хлібороб з Одещини двічі Герой Соціалістичної Праці світлої пам’яті
Макар Онисимович Посмітний казав: «Хай хоч каміння з неба падає, а ти сій!» Нині не
каміння з гуркотом щодня на землю падає, а ракети та снаряди, проте засівати
ниву сам Бог велів. І засівають! Навіть у такому стражденному районі, як
Херсонський на Херсонщині. Ризикуючи життям, механізатори Білозерської,
Дар’ївської, Музиківської, Станіславської і Чорнобаївської територіальних
громад станом на першу половину березня засіяли майже двадцять тисяч гектарів
земель, обпалених війною. Це, зрозуміло, менше, ніж до війни, у полум’ї якої
згоріли і техніка, і добрива, і насіння. Особливо сутужно ведеться дрібним
землевласникам. «Хоч
стріляйся!» — кажуть фермери. Аби цього не сталося, уряд ухвалив рішення
розширити програму підтримки вітчизняних аграріїв. Прем’єр-міністр Денис
Шмигаль наголосив, що передусім важливо допомогти фермерам на визволених від
російських окупантів територіях. «Невеликі
фермерські господарства на деокупованих територіях та аграрії в громадах, де
велися бойові дії, зможуть отримати 8 тисяч гривень на гектар своїх угідь.
Максимальна площа — до 120 гектарів», — деталізував Денис Шмигаль. Найбільше
яровини за звітний період поклали в землю механізатори Одещини (56,7 тис. га),
а також Миколаївщини, Кіровоградщини, Дніпропетровщини, Полтавщини,
Тернопільщини і Вінниччини. У
Міністерстві аграрної політики та продовольства вважають, що загалом нині буде
засіяно близько 13 млн гектарів — орієнтовно стільки ж, скільки й торік. Українська
зернова асоціація (УЗА) оприлюднила прогноз врожаю: ужинок очікується в обсязі
76,1 млн тонн зернових та олійних. Це на 6,5 млн тонн (або на 8%) менше, ніж
торік, коли було зібрано 82,6 млн тонн. При цьому УЗА зазначає, що цей прогноз
ґрунтується на середніх погодних умовах за останні 5 років, поліпшення або
погіршення погоди навесні та влітку може внести свої корективи. Та не так ті
примхи погоди і навіть глобальне потепління даються взнаки, як повномасштабна
війна, що поповзла вже по третьому річному колу. За повідомленням Центру
досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки,
внаслідок повномасштабного московитського вторгнення частково або повністю
пошкоджено близько 181 тисячі одиниць сільськогосподарської техніки та
устаткування, зокрема тракторів і сівалок. І як би
важко не доводилося, третю в умовах війни весняну посівну до сприятливіших днів
не відкладеш… За даними
Мінагропроду, двадцять областей розпочали сівбу ярих культур. Станом на 21
березня посіяно 214,5 тис. га зернових та зерно- бобових культур (3,8%). Із них
29 тис. га пшениці (11,8%), 117,3 тис. га ячменю (14,3%), 53,1 тис. га гороху
(33,2%) та 10,6 тис. га вівса (6,5%). Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Підривають зсередини ЧитатиУКРАЇНУ нищать не лише ракети рашистів:
окупантам допомагають свої ж негідники, котрі наживу ставлять вище за все і
твердо переконані, що відповідальності вдасться уникнути. Рахункова палата
оприлюднила звіт за минулий рік. Отже, перевірено 399 об’єктів, загальна сума
виявлених порушень під час використання державних коштів сягнула майже 60,8
млрд грн. При цьому найбільшу частку займає сфера безпеки та обороноздатності
держави — 16,5 млрд грн! У розділі «Доходи державного бюджету» зафіксовано
порушень на 12,4 млрд грн, у соціальній царині та охороні здоров’я — на 8,4
млрд грн.
Загроза туберкульозу ЧитатиТОРІК було зареєстровано близько 20 тисяч
випадків туберкульозу, майже дев’ятсот із них — серед неповнолітніх. Станом на
сьогодні, за даними Центру громадського здоров’я, найвищі показники захворюваності
на Одещині, Кіровоградщині, Дніпропетровщині, Закарпатті та Волині. Варто
зазначити, що поширюється саме лікарсько стійкий (мультирезистентний)
туберкульоз. Медики пояснюють: ефективність лікування нині становить 89%, але
значна кількість пацієнтів мають задавнену форму. Доступ до меддопомоги
знизився внаслідок доковідних реформ, що призвели до ліквідації профільних
закладів, ще більше ускладнило ситуацію агресивне російське вторгнення.
Майбутнє — за наукою ЧитатиУ МІСТІ Махдія в Тунісі відбувся Міжнародний
фестиваль інженерії, науки та технологій «I-FEST», у якому взяли участь майже
300 осіб з близько 40 країн. Українська команда показала себе якнайкращим
чином, репрезентувавши роботи у восьми категоріях і здобувши 21 нагороду (дві
золоті, по п’ять срібних і бронзових медалей та дев’ять почесних відзнак),
інформують у Малій академії наук. Наша молодь традиційно показує блискучі
результати на цьому фестивалі, навіть під час повномасштабної війни. Так, торік
команда Малої академії наук виборола 20 нагород: три золотих, вісім срібних,
сім бронзових медалей та дві почесні відзнаки. Українські науковці заслуговують
щонайширшої підтримки держави.
Пшениці наразі найбільше ЧитатиУ ПАРЛАМЕНТСЬКОМУ аграрному комітеті
повідомили, що станом на 29 березня ярими культурами засіяно понад 470 тисяч
гектарів. Переважають пшениця, ячмінь, горох та овес. Найбільше засіяних площ
на Одещині, а найменше — на деокупованих територіях і в тих регіонах, які дуже
постраждали від російської агресії. Згідно з попередніми прогнозами, площі під
ярими зерновими і зернобобовими можуть скоротитися на 0,5 млн га порівняно з
минулим сезоном (згідно з тодішніми даними, 15 червня 2023 року вони становили
5,618 млн га, а 9 червня 2022-го — 6196,6 млн га).
Очищають і засівають ЧитатиХЕРСОНСЬКА обласна військова адміністрація
інформує, що на деокупованій частині регіону розмінували 40% сільгоспугідь —
206 тисяч гектарів. Попри всі труднощі та небезпеку сільгоспвиробники проводять
посівну. Найбільше земель зайнято під ячменем та горохом, а також під льоном.
Загальна посівна площа сільгоспкультур очікується в межах 153 тисяч гектарів.
Готуються до вступу ЧитатиЗА ПРОГНОЗАМИ Міносвіти, цього року
очікується близько 260 тисяч абітурієнтів. Майже стільки було торік, але тоді
приблизно 20 тисяч осіб перебувало за кордоном, нині, відзначають у
міністерстві, чимало з них повертаються додому. Від початку великої війни
абітурієнти складають не Зовнішнє незалежне оцінювання, а Національний
мультипредметний тест, реєстрація на який розпочалась 14 березня і триватиме до
11 квітня.
Відійшов у вічність учений і державник Читати26 БЕРЕЗНЯ у Львові на 99-му році життя
відійшов у засвіти перший віцепрем’єр-міністр України (1992-1993 рр.),
фізик-теоретик, політик і громадський діяч Ігор Юхновський. Саме він є автором
ідеї референдуму 1 грудня 1991 року, за результатами якого світ визнав
незалежність України. Ігор Юхновський був першим керівником Українського
інституту національної пам’яті (2006-2010 рр.). За радянських часів учений
зорганізував Львівську наукову школу статистичної фізики, відділ статистичної
теорії конденсованих станів Інституту теоретичної фізики АН УРСР, на основі
якого 1990 року створили Інститут фізики конденсованих систем НАН України.
Зростає число зниклих безвісти ЧитатиЗА ДАНИМИ Нацполіції, станом на сьогодні
нерозшуканими загалом вважаються 50 150 чоловік. До початку повномасштабної
війни за всі роки незалежності зниклими безвісти рахувалися 12 292 громадян.
Майже 30 тисяч українців, за інформацією Уповноваженого ВР із прав людини,
значаться як зниклі безвісти за особливих обставин або ті, кого незаконно
позбавили свободи через велике вторгнення росії. В Офісі генпрокурора своєю
чергою повідомили, що щонайменше 10 тисяч цивільних росіяни утримують на
окупованих територіях і в рф. За офіційними відомостями, 5600 українців постраждали
від тортур окупантів, задокументовано функціонування 164 катівень у визволених
населених пунктах. Наголошується, що всі вищезазначені цифри неповні.
Кадрові зміни ЧитатиБАГАТОРІЧНИЙ очільник Ради нацбезпеки та
оборони О. Данілов звільнений із посади і «переведений» послом у Молдову. На
його місце призначено О. Литвиненка, який до цього очолював Службу зовнішньої
розвідки. На місце останнього прийшов генерал-лейтенант О. Іващенко. Зміни і в
Офісі президента. Звільнено давнього партнера В. Зеленського із «Кварталу 95»
С. Шефіра, трьох позаштатних радників Глави держави — М. Радуцького, С.
Трофімова та О. Устенка, уповноважених президента: у справах волонтерів — Н.
Пушкарьову, щодо захисту прав військовослужбовців — О. Вербицьку. В Офісі
президента це називають «оптимізацією штату».
|