• Урожай-2024

Третя воєнна весна

Василь ПІДДУБНЯК.

ГОЛОВНИЙ хліб України, і не лише посушливого Півдня, — озимий.

В умовах глобального потепління це давнє твердження стає істиною. Небесна канцелярія дедалі скупіша на опади (чи то дощі, чи сніг). Рік нинішній тому підтвердження.

І що ж сьогодні відбувається на озимому полі держави? На що сподіватися?

Мінагропрод України, покладаючись на висновки фахівців Національної академії аграрних наук, вважає: «У цілому зимовий період 2023-2024 рр. був досить сприятливим для перезимівлі озимих зернових культур. На сьогодні їхній стан оцінюється як добрий і задовільний. На думку вчених, у слабкому та зрідженому стані перебувають 6-10% посівів загальної площі, що в межах природної зрідженості».

Українське хліборобство стає все більш чутливим і до погодних змін, і до ринкових запитів. Зміни ці стосуються і структури посівних площ, і так званих нішевих культур. До таких умовно можна зарахувати озимий горох. До нього аграрії країни придивлялися давненько — років із десять, не менше.

Висновок однозначний: озимий горох — дуже перспективна культура, яка продуктивно використовує осінню і весняну вологу, достигає на 14-16 днів раніше від традиційного, гарний попередник під озимі та ярі зернові, кукурудзу, цукрові буряки.

Пора експериментів позаду, зокрема на Одещині. Минулої осені область уперше посіяла 68 тисяч гектарів цієї цінної бобової культури. Це при тому, що горох раніше щороку займав площу не більше 40 тисяч гектарів.

Попит на цю культуру зростає. До багаторічних імпортерів (Туреччина, Пакистан та Італія) нинішнього року планує приєднатись і Китай. Та хай як складалося, а урожай гороху тепер не менш ліквідний, ніж зернові.

…А у весняному полі попри капризи погоди щодня, щогодини ширшає, ширшає фронт робіт.

Колись знаменитий хлібороб з Одещини двічі Герой Соціалістичної Праці світлої пам’яті Макар Онисимович Посмітний казав: «Хай хоч каміння з неба падає, а ти сій!»

Нині не каміння з гуркотом щодня на землю падає, а ракети та снаряди, проте засівати ниву сам Бог велів. І засівають! Навіть у такому стражденному районі, як Херсонський на Херсонщині. Ризикуючи життям, механізатори Білозерської, Дар’ївської, Музиківської, Станіславської і Чорнобаївської територіальних громад станом на першу половину березня засіяли майже двадцять тисяч гектарів земель, обпалених війною. Це, зрозуміло, менше, ніж до війни, у полум’ї якої згоріли і техніка, і добрива, і насіння. Особливо сутужно ведеться дрібним землевласникам.

«Хоч стріляйся!» — кажуть фермери. Аби цього не сталося, уряд ухвалив рішення розширити програму підтримки вітчизняних аграріїв. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль наголосив, що передусім важливо допомогти фермерам на визволених від російських окупантів територіях.

«Невеликі фермерські господарства на деокупованих територіях та аграрії в громадах, де велися бойові дії, зможуть отримати 8 тисяч гривень на гектар своїх угідь. Максимальна площа — до 120 гектарів», — деталізував Денис Шмигаль.

Найбільше яровини за звітний період поклали в землю механізатори Одещини (56,7 тис. га), а також Миколаївщини, Кіровоградщини, Дніпропетровщини, Полтавщини, Тернопільщини і Вінниччини.

У Міністерстві аграрної політики та продовольства вважають, що загалом нині буде засіяно близько 13 млн гектарів — орієнтовно стільки ж, скільки й торік.

Українська зернова асоціація (УЗА) оприлюднила прогноз врожаю: ужинок очікується в обсязі 76,1 млн тонн зернових та олійних. Це на 6,5 млн тонн (або на 8%) менше, ніж торік, коли було зібрано 82,6 млн тонн. При цьому УЗА зазначає, що цей прогноз ґрунтується на середніх погодних умовах за останні 5 років, поліпшення або погіршення погоди навесні та влітку може внести свої корективи.

Та не так ті примхи погоди і навіть глобальне потепління даються взнаки, як повномасштабна війна, що поповзла вже по третьому річному колу. За повідомленням Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки, внаслідок повномасштабного московитського вторгнення частково або повністю пошкоджено близько 181 тисячі одиниць сільськогосподарської техніки та устаткування, зокрема тракторів і сівалок.

І як би важко не доводилося, третю в умовах війни весняну посівну до сприятливіших днів не відкладеш…

За даними Мінагропроду, двадцять областей розпочали сівбу ярих культур. Станом на 21 березня посіяно 214,5 тис. га зернових та зерно- бобових культур (3,8%). Із них 29 тис. га пшениці (11,8%), 117,3 тис. га ячменю (14,3%), 53,1 тис. га гороху (33,2%) та 10,6 тис. га вівса (6,5%).