Вівторок, 9 квітня 2024 року № 15 (20059)
http://silskivisti.kiev.ua/20059/print.php?n=53907

  • Запитання — відповідь

Як посвідчувати заповіт

Підготувала
 Надія ЛЕВЧУК.

«Живемо в селі. Розуміємо, що нажите десятками років «багатство» — будинок, земельна ділянка при ньому, таке-сяке господарство, — нічого нині не варте. Та все ж хотілося б правильно розпорядитися цим усім, заповісти рідним, які тут житимуть і підніматимуть село. Як це зробити без відвідування нотаріуса, що мешкає в районному центрі?» — цікавиться Іван Петрович К. із Сумської області.

ПОСВІДЧУВАТИ заповіт — особисте розпорядження особи на випадок своєї смерті — справа відповідальна і покладається на нотаріусів. Але правом здійснювати такі нотаріальні дії наділені у певних випадках й інші особи. Про це йдеться на сайті Мін’юсту. У разі, якщо особа мешкає в сільській місцевості, де немає нотаріуса, можна звернутися до органу місцевого самоврядування, тобто до сільської ради.

Якщо особа перебуває на території інших держав, заповіт можуть посвідчувати консульські установи України.

Також можуть посвідчувати цей документ головні лікарі, їх заступники або лікарі, які залишилися на чергуванні госпіталів чи лікарень, особам, які перебувають у цих установах на лікуванні.

Правом посвідчення заповіту володіють і капітани суден у тому випадку, коли людина, яка хоче скласти заповіт, перебуває під час плавання на річкових або морських суднах під прапором України.

Військовослужбовці, члени їх сімей, які перебувають у військових частинах, військово-навчальних закладах, де немає нотаріусів, сільських, міських чи інших рад, у разі необхідності посвідчити заповіт можуть звернутися до командирів чи начальників таких пунктів.

Якщо особа перебуває в установі виконання покарань, заповіт може бути посвідчений її начальником. Керівники слідчих ізоляторів можуть це зробити особам, які в них перебувають.

При посвідченні заповіту вищезазначеними службовими особами, а також у разі його посвідчення від імені особи, яка через фізичні вади не може сама прочитати заповіт, обов’язковою є присутність не менше двох свідків. В інших випадках посвідчення заповіту при свідках відбувається за бажанням заповідача. Свідками можуть бути лише особи з повною цивільною дієздатністю.

Не можуть бути свідками:

— нотаріус або інша посадова, службова особа, яка посвідчує заповіт;

— спадкоємці, члени сім’ї та близькі родичі спадкоємців за заповітом;

— особи, які не можуть прочитати або підписати заповіт.

Свідки, при яких посвідчено заповіт, зачитують його вголос та ставлять свої підписи на ньому. У текст заповіту заносяться відомості про їх особи. Посадові, службові особи при посвідченні заповітів і довіреностей зобов’язані зберігати нотаріальну таємницю та не розголошувати відомості, отримані під час їх посвідчення. Це поширюється на будь-яких осіб, яким про посвідчення заповіту та довіреності стало відомо у зв’язку з виконанням ними службових обов’язків чи іншої роботи.

Також до обов’язків посадових, службових осіб відносяться:

— роз’яснення фізичним особам, від імені яких посвідчуються заповіти і довіреності, прав і обов’язків, попередження про наслідки їх посвідчення;

— перевірка відповідності посвідчуваних заповітів і довіреностей вимогам закону; попередження про правові наслідки;

— роз’яснення порядку скасування та складення нового заповіту, скасування довіреностей тощо.

До заповіту, який посвідчується посадовими, службовими особами, застосовуються загальні вимоги до його оформлення. Він, як і при посвідченні нотаріусами, складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо фізична особа у зв’язку з хворобою або фізичною вадою не може підписатися власноручно, за її дорученням текст правочину в її присутності підписує інша особа.

Підпис іншої особи на документі, що посвідчується нотаріально, засвідчується нотаріусом або посадовою особою, яка має право на вчинення такої нотаріальної дії, із зазначенням причин, з яких текст правочину не може бути підписаний особою, яка його вчиняє. Підпис іншої особи на тексті заповіту, щодо якого не вимагається нотаріального посвідчення, може бути засвідчений відповідною посадовою особою за місцем роботи, навчання, проживання або лікування особи, яка його вчиняє.

Заповіти, посвідчені посадовими, службовими особами, прирівнюються до заповітів, посвідчених нотаріусами, та підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі.