• Відлуння

Нічого святого

Леонід ЛОГВИНЕНКО.

Незважаючи на великодні свята, московитські нелюди продовжували нещадно бомбити Харків.

ВЕЛИКОЇ страсної п’ятниці на вечірню службу до церкви я дістався на трамваї. Вийшов… Не встиг зайти до храму Івана Богослова, як від страшного вибуху здригнулася земля, заклало вуха. Потім дізнався, що трамвай, в якому їхав, зачепила вибухова хвиля, постраждали пасажири. Мене, можна сказати, Бог уберіг.

За кілька хвилин уже був на вулиці поблизу місця, куди влучила російська керована бомба. Обабіч дороги шеренгами — звичайні сільські хати: одна з них горіла, та, що поруч, була розбита вщент, у десятка осель побиті вікна, зруйновані дахи. Із найбільш потрощеної хати рятувальники виносили тіло. Бомба прилетіла, сказали, коли 82-річна жінка була в ліжку. Її син на роботі, він ще не знає, що в нього тепер ні мами, ні хати…

…Наступного дня — Велика субота. Вся земля, кажуть, мовчить, бо поховано Христа. Але у московитів нічого святого. Вони вдарили ракетою С-300 по підприємству «М’ясокомбінат «М’ясний». Із будь-якої точки Харкова було видно чорний дим від пожежі, повітря густо насичене запахом смаженого м’яса. Горіло триста тонн свинини, яловичини, індичатини, курятини, баранини, закуплених в українських виробників. Якби напередодні Великодня працівників не відпустили раніше, без людських жертв не обійшлося б.

У неділю їдемо на пожарище із засновником м’ясокомбінату Олександром Скориком. Тут ще й досі димить. У погляді чоловіка невимовний біль. Скупо розповідає про себе. Йому, сільському хлопцю, непросто було вступити і навчатись у Харківському національному аграрному університеті, потім роками розбудовувати власну справу. Своїми мізками, здібностями, працею він із нуля створив потужне підприємство, на якому мали роботу сотні людей. І цей його світ знищено росіянами.

Це вже другий приліт по м’ясокомбінату «М’ясний» — 2022 року підприємство в Богодухові російська ракета розтрощила вщент. Чому ціляться в Скорика? Неважко здогадатися: людина з когорти Терещенків, Ханенків, Симиренків, який і «душу й тіло», як співається в нашому Славні, готовий покласти за Україну. Купив більше сотні позашляховиків для ЗСУ. Будує монастир ПЦУ, фінансує культуру, книговидавництво, спорт. Якщо вітчизняному митцеві в Харкові потрібна підтримка, то найперше він звертається до Скорика… Певна річ, московитам ця людина як більмо на оці.

Окрім того, росіяни вкотре намагаються влаштувати в Україні голодомор-геноцид. У міжнародних конвенціях геноцид — це, зокрема, «позбавлення людей засобів існування». Тому і б’ють по зерносховищах, продуктових складах, тваринницьких комплексах, переробних підприємствах.

Утім, якщо світ дасть окупувати Україну, то москва зможе контролювати 44 відсотки світового виробництва зерна. Тоді від голоду потерпатимуть не лише українці, адже методи мордору залишаються незмінними. Тільки наївні можуть у цьому сумніватися.

На фото автора: від м’ясокомбінату «М’ясний» залишилися руїни.